21. Методічні основи планування

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування здійснюється за допомогою різних методів, які класифікуються за певними ознаками. Розглянемо їх:

Ознака: вихідна позиція для розробки плану.

Методи: ресурсний (враховує ринкові умови господарювання та наявні ресурси, застосовується при монопольному становищі), цільовий (використовується приконкурентній боротьбі, враховує потреби ринку, попит на продукцію).

Ознака: принципи визначення планових показників.

Методи: екстраполяційний (визначає проміжні та кінцеві значення планових показників, на основі цих показників в минулому, припускають збереження їх в майбутньому), інтерполятивний (за цим методом підприємство встановлює цілі для досягнення в майбутньому і виходячи з неї визначає довжину планового періоду та проміжні планові показники).

Ознака: спосіб розрахунку планових показників

Методи: спробно-статистичний (використання фактичних статистичних данних за попередні роки), чинниковий (планові значення показників визначаються на основі розрахунків впливу найважливіших чинників, що обумовлюють зміни цих показників), нормативний метод (планові показники розраховуються на основі прогресивних норм використання ресурсів із врахуванням їх змін в результаті впровадження організаційно-технічних заходів у плановому періоді).

Ознака: узгодження ресурсів та потреб.

Методи: балансовий (суть – розробка спеціальних таблиць-балансів, в одній частині яких – напрямки витрати ресурсів, в іншій – джерела їх надходження), матричний ( побудова моделей взаємозв’язків між виробничими підрозділами та показниками).

Ознака: варіантність плану.

Методи: одноваріантний (інтуїтивний), поліваріантний, економічно-математичний ( застосування економічно-математичного моделювання).

Ознака: спосіб виконання розрахункових операцій

Методи: ручний, механізований, автоматичний

Ознака: форма подання планових полказників

Методи: табличний, лінійно-графічний, логіко-структурний.

22.Стратегія розвитку підприємства

Утримування середньо й короткострокових планів »

Метою розробки стратегії розвитку підприємства є виявлення основних напрямків його ефективного функціонування на підставі максимальної реалізації існуючого науково-технічного потенціалу у взаємозв’язку із внутрішньовиробничими резервами й зовнішнім навколишнім середовищем.

Основними завданнями формування стратегії підприємства є:

— вибір ефективних напрямків господарської діяльності, які необхідно розвивати;

— визначення розміру капітальних вкладень та інших ресурсів, необхідних для здійснення обраних напрямків господарської діяльності;

— оцінка результатів віддачі.

Стратегічний план підприємства складається в такій послідовності:

1) Аналіз ділового навколишнього зовнішнього й внутрішнього середовища.

2) Визначення господарської політики підприємства.

3) Формулювання базової стратегії й. вибір стратегічної альтернативу.

4) Формулювання функціональних стратегій: маркетингу, НДДКР, виробництва, організаційних змін, а також’фінансова, соціальна й екологічна стратегія.

Стратегічний план підприємства складається з наступних розділів:

1) Цілі й напрямки діяльності;

2) Поточні й довгострокові завдання;

3) Базова стратегія;

4) Функціональні стратегії;

5) Опис найбільш важливих програм;

6) Опис зовнішніх операцій;

7) Розмір капітальних вкладень і розподіл ресурсів;

8) Формулювання резервних стратегій.

При складанні стратегічного плану використовується наступна інформація: обсяг річних продажів по групах товарів; річний прибуток і збитки по стриктурних підрозділах; річний обсяг експорту і іого питома вага до загального обсягу продажів; частка ринку; обсяг щорічних капітальних вкладень; баланс на кінець останнього рску плану; фінансовий план.

Стратегія підприємства розробляється на різні періоди ^^ часу залежно від ступеня передбачуваності майбутнього, тривалості періоду впровадження ідеї, галузевої приналежності підприємства й рівня технічної оснащеності (від 3 до 10 років).

Існують наступні різновиди базових стратегій:

— стратегія росту, що обґрунтовує наміри підприємства збільшувати обсяг виробництва, продажів, капітальних вкладень тощо;

— стратегія стабілізації — це план діяльності підприємства в умовах нестабільності обсягів продажів і доходів;

— стратегія виживання — це оборонна стратегія, що застосовується в умовах глибокої кризи діяльності підприємства.

Однією з найважливіших складових частин стратегії підприємства \є планування ризику. Сутність цього плану полягає в досягненні високого рівня протидії збурюванням зовнішнього середовища й зменшення втрат від цих збурювань.

Методи вибору стратегії:

— метод PIMS — моделювання впливу стратегічних факторів на показники ефективності підприємства (рентабельність, прибуток);

— метод кривих освоєння — будується на залежності розмірів витрат на виробництво від його обсягу;

— метод життєвого циклу товару, тобто для кожної стадії (освоєння, зріст, зрілість, спад) визначаються пріоритетні стратегічні напрямки й дії;

— метод Бостонської консультативної групи (матричний). Показниками, що формують оцінну матрицю, є темп зростання виробництва й контрольована даним підприємством частка ринку;

— метод «мак-кінсі» (матричний), основними оціночними показниками служать конкурентна позиція підприємства (слабка, середня, сильна) і привабливість ринку (аналогічні три оцінки).