- •Лабораторна робота № 1
- •1. Тема: Сполуки із змішаними функціями
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •4. Зміст роботи.
- •4.1. Одержання оцтовоетилового естеру.
- •4.2. Відкриття молочної кислоти у сироватці молока.
- •4.3. Розклад молочної кислоти сульфатною кислотою.
- •4.4. Одержання кислої та середньої солей виннокам’яної кислоти.
- •4.5. Одержання реактиву Фелінга.
- •Питання для самоконтролю
- •1. Тема: Вуглеводи
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2.Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •Зміст роботи.
- •4.1. Доведення наявності в глюкозі гідроксильних груп.
- •4.2. Окислення глюкози купруму (іі) гідроксидм в присутності лугу.
- •4.9. Наявність відновлюючої здатності у лактози.
- •4.10. Реакція крохмалю з йодом.
- •4.13. Взаємодія клітковини з лугом.
- •4.15. Одержання азотнокислих етерів клітковини.
- •4.16. Отримання триацетату клітковини.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •Лабораторна робота № 4.
- •1. Тема: Ароматичні вуглеводні та похідні.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2.Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •4. Зміст роботи.
- •4.1. Властивості бензену. Розчинність бензену в різних розчинниках.
- •4.2. Горіння бензену.
- •4.3. Дія бромної води на бензен.
- •4.11. Реакція діазотування і азосполучення, добути метилоранж, використовуючи 3 г сульфанілової кислоти.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •1. Тема. Феноли, хінони, ароматичні спирти.
- •2. Мета: вивчити властивості фенолів і хінонів.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2.Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнення:
- •4. Зміст роботи
- •Кольорові реакції багатоатомних фенолів з хлоридом заліза.
- •Нітрування саліцилової кислоти.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •1. Тема. Ароматичні альдегіди , кетони і кислоти.
- •2. Мета: добути фенілгідразин бензальдегіду, а також вивчити властивості ароматичних альдегідів і кетонів , кислот.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •Зміст роботи.
- •Взаємодія бензенвого альдегіду з лугом ( реакція Канніццаро)
- •Отримання о-фталевої кислоти окисненням нафталіну.
- •Гідроліз аспірину.
- •Реакції коричної кислоти.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •1. Тема. Багатоядерні ароматичні і гетероциклічні сполуки
- •2. Мета: вивчити властивості нафталіну, антрахінону, антрацену, пірролу, піридину, хіноліну, індиго.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •3.1.Бром(роз-н у чотирьоххлористому вуглецю), нафталін, азотна кислота, сірчана кислота, анілін, оцтова кислота, хлорид заліза (ііі) 0,1н,
- •4.Зміст роботи
- •Возгонка нафталіну (сублімація).
- •Сульфування нафталіну.
- •Утворення фурфуролу з пентозанів.
- •Реакції фурфуролу.
- •4.11.Реакція з флюроглюцином.
- •4.19.Основні властивості хіноліну.
- •4.20.Дія окисників на хінолін.
- •4.23.Сульфування індиго.
- •4.24.“Кубове” забарвелння.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
4.1. Властивості бензену. Розчинність бензену в різних розчинниках.
4.1.1. В три пробірки поміщають по 1 краплі бензену. В одну пробірку добавляють 3 краплі води, в другу - 3 краплі спирту, в третю - 3 краплі етеру. Вміст пробірки добре збовтують.
4.2. Горіння бензену.
4.2.1. В фарфорову чашку поміщають 1 краплю бензену і підпалюють.
4.3. Дія бромної води на бензен.
4.3.1. В пробірку поміщають 3 краплі бромної води, 2 краплі бензену. Вміст пробірки енергійно збовтують і дають відстоятися.
4.4. Дія калію перманганату.
В пробірку поміщають 3 краплі води, 1 краплю розчину калію перманганату і краплю розчину H2SO4. До одержаного розчину додають краплю бензену і збовтують вміст пробірки. Для цього досліду бензен попередньо очищають від домішок, охолоджуючи його до +50С. Перекристалізацію бензену роблять 2-3 рази.
4.5. Бромування ароматичних вуглеводнів.
4.5.1. Для проведення досліду беруть 2 сухі пробірки. В одну пробірку поміщають 2 краплі бензену, в другу - 2 краплі толуену. В обидві пробірки додають по краплі розчину і збовтують протягом 1-2 хв. Вміст обох пробірок нагрівають до кипіння.
4.6. Одержання бензенсульфокислоти.
4.6.1. В пробірку поміщають 3 краплі бензену і 5 крапель концентрованої сульфатної кислоти. Вміст пробірки нагрівають у водяній бані, яка кипить при постійному збовтуванні реакційної суміші. Після одержання однорідного розчину виливають сульфомасу в пробірку з 10 краплями холодної води.
4.7. Одержання нітробензену
4.7.1. В суху пробірку поміщають 2 краплі концентрованої нітратної кислоти і три краплі концентрованої сульфатної кислоти. Одержану суміш, яка нітрується, охолоджують і додають 2 краплі бензену. Пробірку поміщають у водяну баню, яка нагріта до 50-55°С, на 2-3 хв., постійно збовтують вміст пробірки. Після цього виливають реакційну суміш в приготовлену пробірку з водою.
4.8. Одержання динітробензену.
4.8.1. В пробірку поміщають 2 краплі HNO3 і 3 краплі H2SO4. До гарячої суміші, яка нітрується додають 2 краплі нітробензену і нагрівають в водяній бані, яка кипить при постійному збовтуванні 3-4 хв. Потім реакційну суміш охолоджують в пробірку з водою. Для одержання мононітробензену потрібна температура 50°С, а для одержання динітробензену - 90°С.
4.9. Нітрування толуену
4.9.1. В пробірці готують суміш, яка нітрується із 2 крапель концентрованої HNO3 і з двох крапель H2SO4 (конц.) до суміші, яка нітрується додають 2 краплі толуену і енергійно збовтують вміст пробірки через 1-2 хв. реакційну суміш виливають в пробірку з водою.
4.10. Реакції амінування. Добути анілін, використовуючи 3 мл нітробензену.
4.10.1. Круглодонну колбу (500 мл), обладнану повітряним холодильником, поміщають на водяну баню.
Перегонну колбу(250 мл) обладнану термометром, з’єднують з повітряним холодильником, на кінець якого надітий алонж.
В колбу приладу вносять 15 мл нітробензену, 30 г залізних ошурок і вливають порціями по 1-2 мл 80 мл хлорної кислоти. Після кожного добавлення кислоти вміст пробірки добре перемішують. Якщо реакція іде бурхливо, колбу охолоджують водою. Після введення половини кількості хлорної кислоти решту вносять великими порціями по 10-20 мл Колбу нагрівають на водяній бані протягом 30 хв.
Потім до гарячої реакційної суміші добавляють 30 мл Н2О і невеликими порціями розчин 45 г натрію гідроксиду в 60 мл води до лужної реакції.
Анілін, що виділився відганяють з водяною парою. В приймачі збирається водяна емульсія аніліну. Коли з холодильника піде мутна рідина, приймач міняють. Перегонку ведуть до тих пір, поки дистилят не стане прозорим. В ділильній лійці відділяють шар аніліну, який зібрався внизу першого приймача. Із об’єднаного дистиляту анілін видаляють добре подрібненим натрію хлоридом, додаючи на кожні 100 мл дистиляту 20 г натрію хлориду. Для більш повного виділення аніліну з водного розчину дистилят насичують натрію хлоридом. Після розчинення натрію хлориду, виділяють масляний шар аніліну в ділильній лійці і добавляють його до першої порції, водяний шар обробляють етером. Етерну витяжку добавляють до раніше виділеного аніліну, сушать калію гідроксидом і відганяють етер на водяній бані з водяним холодильником. Потім переганяють анілін з повітряним холодильником, збираючи фракцію, яка кипить при 184°С.