- •Лабораторна робота № 1
- •1. Тема: Сполуки із змішаними функціями
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •4. Зміст роботи.
- •4.1. Одержання оцтовоетилового естеру.
- •4.2. Відкриття молочної кислоти у сироватці молока.
- •4.3. Розклад молочної кислоти сульфатною кислотою.
- •4.4. Одержання кислої та середньої солей виннокам’яної кислоти.
- •4.5. Одержання реактиву Фелінга.
- •Питання для самоконтролю
- •1. Тема: Вуглеводи
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2.Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •Зміст роботи.
- •4.1. Доведення наявності в глюкозі гідроксильних груп.
- •4.2. Окислення глюкози купруму (іі) гідроксидм в присутності лугу.
- •4.9. Наявність відновлюючої здатності у лактози.
- •4.10. Реакція крохмалю з йодом.
- •4.13. Взаємодія клітковини з лугом.
- •4.15. Одержання азотнокислих етерів клітковини.
- •4.16. Отримання триацетату клітковини.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •Лабораторна робота № 4.
- •1. Тема: Ароматичні вуглеводні та похідні.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2.Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •4. Зміст роботи.
- •4.1. Властивості бензену. Розчинність бензену в різних розчинниках.
- •4.2. Горіння бензену.
- •4.3. Дія бромної води на бензен.
- •4.11. Реакція діазотування і азосполучення, добути метилоранж, використовуючи 3 г сульфанілової кислоти.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •1. Тема. Феноли, хінони, ароматичні спирти.
- •2. Мета: вивчити властивості фенолів і хінонів.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2.Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнення:
- •4. Зміст роботи
- •Кольорові реакції багатоатомних фенолів з хлоридом заліза.
- •Нітрування саліцилової кислоти.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •1. Тема. Ароматичні альдегіди , кетони і кислоти.
- •2. Мета: добути фенілгідразин бензальдегіду, а також вивчити властивості ароматичних альдегідів і кетонів , кислот.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •Зміст роботи.
- •Взаємодія бензенвого альдегіду з лугом ( реакція Канніццаро)
- •Отримання о-фталевої кислоти окисненням нафталіну.
- •Гідроліз аспірину.
- •Реакції коричної кислоти.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •1. Тема. Багатоядерні ароматичні і гетероциклічні сполуки
- •2. Мета: вивчити властивості нафталіну, антрахінону, антрацену, пірролу, піридину, хіноліну, індиго.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •3.1.Бром(роз-н у чотирьоххлористому вуглецю), нафталін, азотна кислота, сірчана кислота, анілін, оцтова кислота, хлорид заліза (ііі) 0,1н,
- •4.Зміст роботи
- •Возгонка нафталіну (сублімація).
- •Сульфування нафталіну.
- •Утворення фурфуролу з пентозанів.
- •Реакції фурфуролу.
- •4.11.Реакція з флюроглюцином.
- •4.19.Основні властивості хіноліну.
- •4.20.Дія окисників на хінолін.
- •4.23.Сульфування індиго.
- •4.24.“Кубове” забарвелння.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
4.13. Взаємодія клітковини з лугом.
4.13.1. В пробірку поміщають 5 крапель води і занурюють смужку фільтрувального паперу, так щоб вона доходила до дна пробірки. У другу пробірку поміщають 5 крапель розчину їдкого натру і таку ж смужку фільтрувального паперу. Через 3 хв. витягують смужку і сушать. Потім виймають смужку із лугу, промивають водою, хлорною кислотою, знову водою і сушать; і порівнюють її з першою пробіркою.
4.14. Кислотний гідроліз клітковини.
4.14.1. В пробірку поміщають маленький шматочок фільтрувального паперу, добавляють 4 краплі H2SO4 (конц.) і перемішують. Пробірку ставлять на водяну баню. З допомогою піпетки 2 краплини розчину гідролізованої вати поміщають у іншу пробірку, добавляють 6 крапель розчину їдкого натру, 1 краплю реактиву Фелінга, збовтують і нагрівають.
4.15. Одержання азотнокислих етерів клітковини.
4.15.1. В пробірку поміщають 4 краплі HNO3 і 8 крапель H2SO4. Гарячий розчин охолоджують і додають шматочок вати. Пробірку нагрівають (70°С). Через 3-4 хв. паличкою виймають утворений колоксилін, промивають водою і сушать у фарфоровий чашці на киплячій бані. Утворений жовтий колоксилін ділять на 2 частини. Шматочок вати підносять до полум’я. Другий шматочок поміщають в суху пробірку, добавляють 4 краплі суміші спирту і етеру, перемішують. Колоксилін виливають на предметне скло. При випаренні утворену плівку знімають зі скла і вносять у полум’я.
4.16. Отримання триацетату клітковини.
4.16.1. У пробірку поміщають 5 крапель оцтового ангідриду, 5 крапель льодової оцтової кислоти і 1 краплю H2SO4. Невеликий шматочок вати змочують водою, віджимають. В приготовлену суміш вату вводять в декілька прийомів. А потім суміш охолоджують водою. Коли розігрівання суміші припиниться, пробірку ставлять у гарячу воду і перемішують до розчинення вати. Одержаний розчин виливають в стакан з 25 мл холодної води. Невелику кількість одержаного триацетату вати поміщають в пробірку, добавляють 4 краплі диметилкетону і нагрівають до слабкого кипіння (1-2 хв.) Одержаний розчин виливають на предметне скло. Суміш ацетату вати розчиняють в 4 краплях хлороформу при легкому нагріванні. Одержану рідину виливають на предметне скло і висушують. Щоб зняти плівку, скло поливають водою. Плівку осушують фільтрувальним папером і вносять в полум’я пальника. Плівка має загорітися.
Питання для самоконтролю
Загальна формула, класифікація вуглеводів, моносахаридів, олігосахаридів.
Будова моносахаридів, олігосахаридів і полісахаридів.
Напишіть рівняння реакцій глюкози: відновлення, окиснення, алкілування, ацилювання.
Завдання для позааудиторної роботи
Вуглеводи, як особлива група гідроксиальдегідів і гідроксикетонів. Значення їх в природі і промисловості. Класифікація вуглеводів. Моно-, ди- і полісахариди.Стереоізомерія моноз, -, -форми моносахаридів (аномери). Явище муторотації. Отримання моносахаридів. Глюкоза. Фруктоза.
Фізичні властивості. Хімічні властивості: утворення сахаридів, алкілювання, ацилювання, окислення, відновлення, взаємодія з синильною кислотою, гідроксиламіни. Утворення фенілгідразонів і озазонів. Дія лугів.
Дисахариди. Класифікація дисахаридів. Відновлюючі дисахариди: мальтоза, цлобіоза, галактоза, невідновлюючі дисахариди: сахароза і трегалоза.
Вищі полісахариди: крохмаль, глікоген, клітковина, слизі, інсулін, декстран. Поняття про пентьинові речовини. Розповсюдження в природі, будова, застосування. Гідроліз крохмалю і клітковини. Естери целюлози. Нітроцелюлоза. Целулоїд.