- •Лабораторна робота № 1
- •1. Тема: Сполуки із змішаними функціями
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •4. Зміст роботи.
- •4.1. Одержання оцтовоетилового естеру.
- •4.2. Відкриття молочної кислоти у сироватці молока.
- •4.3. Розклад молочної кислоти сульфатною кислотою.
- •4.4. Одержання кислої та середньої солей виннокам’яної кислоти.
- •4.5. Одержання реактиву Фелінга.
- •Питання для самоконтролю
- •1. Тема: Вуглеводи
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2.Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •Зміст роботи.
- •4.1. Доведення наявності в глюкозі гідроксильних груп.
- •4.2. Окислення глюкози купруму (іі) гідроксидм в присутності лугу.
- •4.9. Наявність відновлюючої здатності у лактози.
- •4.10. Реакція крохмалю з йодом.
- •4.13. Взаємодія клітковини з лугом.
- •4.15. Одержання азотнокислих етерів клітковини.
- •4.16. Отримання триацетату клітковини.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •Лабораторна робота № 4.
- •1. Тема: Ароматичні вуглеводні та похідні.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2.Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •4. Зміст роботи.
- •4.1. Властивості бензену. Розчинність бензену в різних розчинниках.
- •4.2. Горіння бензену.
- •4.3. Дія бромної води на бензен.
- •4.11. Реакція діазотування і азосполучення, добути метилоранж, використовуючи 3 г сульфанілової кислоти.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •1. Тема. Феноли, хінони, ароматичні спирти.
- •2. Мета: вивчити властивості фенолів і хінонів.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2.Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнення:
- •4. Зміст роботи
- •Кольорові реакції багатоатомних фенолів з хлоридом заліза.
- •Нітрування саліцилової кислоти.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •1. Тема. Ароматичні альдегіди , кетони і кислоти.
- •2. Мета: добути фенілгідразин бензальдегіду, а також вивчити властивості ароматичних альдегідів і кетонів , кислот.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •Зміст роботи.
- •Взаємодія бензенвого альдегіду з лугом ( реакція Канніццаро)
- •Отримання о-фталевої кислоти окисненням нафталіну.
- •Гідроліз аспірину.
- •Реакції коричної кислоти.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •1. Тема. Багатоядерні ароматичні і гетероциклічні сполуки
- •2. Мета: вивчити властивості нафталіну, антрахінону, антрацену, пірролу, піридину, хіноліну, індиго.
- •2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:
- •2.2. Самостійна робота на занятті:
- •3. Реактиви і обладнання:
- •3.1.Бром(роз-н у чотирьоххлористому вуглецю), нафталін, азотна кислота, сірчана кислота, анілін, оцтова кислота, хлорид заліза (ііі) 0,1н,
- •4.Зміст роботи
- •Возгонка нафталіну (сублімація).
- •Сульфування нафталіну.
- •Утворення фурфуролу з пентозанів.
- •Реакції фурфуролу.
- •4.11.Реакція з флюроглюцином.
- •4.19.Основні властивості хіноліну.
- •4.20.Дія окисників на хінолін.
- •4.23.Сульфування індиго.
- •4.24.“Кубове” забарвелння.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література:
4.2. Відкриття молочної кислоти у сироватці молока.
4.2.1. В пробірку вносять краплю розчину феруму (ІІІ) хлориду і 1-2 краплі фенолу до появи фіолетового забарвлення. Пізніше добавлять 2 краплі сироватки. З’являється зелено-жовте забарвлення. Кисла молочна сироватка дає реакцію з феруму (ІІІ) хлоридом, тому що є вільна молочна кислота.
4.3. Розклад молочної кислоти сульфатною кислотою.
4.3.1.(а) В суху пробірку поміщають 2 краплі молочної кислоти. Доливають 2 краплі Н2SO4 і нагрівають до кипіння. Газ, що виділяється, підпалюють: він горить блакитним полум’ям (карбону (ІІ) оксид).
4.3.1.(б) В пробірку поміщають 2 краплі води, краплю сульфатної кислоти і краплю молочної кислоти. Закривають пробірку корком з газовідвідною трубкою, кінець якої занурюють в пробірку, яка містить 1 мл води і 2-3 краплі фуксинсульфатної кислоти. Суміш кислот нагрівають до кипіння при цьому фуксинсульфатна кислота забарвиться в рожево-фіолетовий колір.
4.4. Одержання кислої та середньої солей виннокам’яної кислоти.
4.4.1. В пробірку вносять краплю винної кислоти і 2 краплі їдкого калі і енергійно збовтують. При цьому утворюється білий кристалічний осад кислої калієвої солі винної кислоти калію тартрату, нерозчинного у воді. При надлишку лугу осад зникає, бо утворюється розчинна у воді середня сіль винної кислоти.
Якщо до осаду калієвої солі додати 5 крапель їдкого натру, то одержимо подвійну калієво-натрієву сіль винної кислоти (сегнетова сіль). Одержаний розчин зберігають для наступного досліду
4.5. Одержання реактиву Фелінга.
4.5.1. В пробірку поміщають дві краплі розчину купруму (ІІ) сульфату і 2 краплі розчину їдкого натру. До блакитного осаду купруму (ІІ) гідроксиду добавляють розчин сегнетової солі. Блакитний осад зникає і утворюється темно-синій розчин комплексної мідної солі винної кислоти. Цей розчин називають рідиною Фелінга і він має окислювальні властивості.
При дії відновників на Фелінгову рідину виділяється червоний осад купруму (І) оксиду.
4.6. Термічний розклад саліцилової кислоти.
4.6.1. В пробірку поміщають декілька кристалів саліцилової кислоти і закривають корком з газовідвідною трубкою, яку занурюють в попередньо приготовлену пробірку з барію гідроксидом. Швидко нагрівають пробірку і спостерігають часткове відщеплення карбону (ІV) оксиду і утворення фенолу, який вирізняється характерним запахом. Баритова вода повинна помутніти.
4.7. Окиснення галлової кислоти і таніну.
4.7.1. В одну пробірку поміщають 3 краплі галлової кислоти, в другу поміщають 3 краплі розчину таніну. В кожну пробірку добавляють по 2 краплі розчину їдкого натру. Збовтують вміст пробірок. Суміш в пробірках через деякий час повинні змінити забарвлення.
4.8. Відношення амінокислот до індикаторів.
4.8.1. В пробірку поміщають 2 краплі розчину амінооцтової кислоти і добавляють 1 краплю метилоранжу. Такий дослід проводять з метиловим червоним.
Водні розчини амінокислот нейтральні, тому що є наявність двох функціональних груп.
4.9. Утворення мідної солі амінооцтвої кислоти.
4.9.1. В пробірку поміщають трошки порошку купруму (ІІ) оксиду, 4 краплі розчину амінооцтової кислоти і нагрівають збовтуючи її вміст. Пробірку ставлять на деякий час в штатив для осадження надлишку купруму (ІІ) оксиду. До синього відстояного розчину доливають 1 краплю їдкого натру. Розчин залишається прозорим.
4.10. Кольорові реакції на білки. Біуретова реакція
4.10.1. В пробірку поміщають 2 краплі розчину білку і краплю розчину лугу і 1 краплю розчину купруму сульфату. Рідина забарвлюється у фіолетовий колір. Ця реакція пов’язана з наявністю пептидних угрупувань.
4.11. Ксантопротеїнова реакція.
4.11.1. В пробірку вводять 3 краплі розчину білку і 1 краплю НNO3. З’являється білий осад. При нагріванні реакційної суміші осад стає яскраво-жовтим. Суміш охолоджується і добавляють 2 краплі їдкого натру. При цьому жовте забарвлення переходить в яскраво-оранжеве. Ця реакція зумовлена наявністю в білку ароматичних амінокислот.
4.12. Згортання білків при нагріванні.
4.12.1. В пробірку наливають 4 краплі розчину білку і нагрівають до кипіння. Білок при цьому випадає у вигляді муті. Вміст пробірки охолоджуються і добавляють краплю амонію сульфату і нагрівають до початку кипіння. Кількість згорнутого білку збільшилась. Цей процес є незворотнім.
4.13. Осадження білків концентрованими мінеральними кислотами.
4.13.1. В пробірку наливають 2 краплі НNO3 (конц.) і, обережно нахиливши пробірку, по стінці добавляють 2 краплі білку. Через декілька секунд на границі утворюється кільце білку, що згорнувся. Такий самий дослід проходить із хлоридною кислотою. Осад при збовтуванні розчиняється.
4.14. Осадження білків солями важких металів.
4.14.1. У дві пробірки поміщають 3 краплі розчину білку. В одну пробірку добавляють краплю купруму (ІІ) сульфату, а в другу плюмбуму (ІІ) ацетату. Утворюються осади.