Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛР ОХ 3 курс І семskor.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
256.51 Кб
Скачать

4.2. Відкриття молочної кислоти у сироватці молока.

4.2.1. В пробірку вносять краплю розчину феруму (ІІІ) хлориду і 1-2 краплі фенолу до появи фіолетового забарвлення. Пізніше добавлять 2 краплі сироватки. З’являється зелено-жовте забарвлення. Кисла молочна сироватка дає реакцію з феруму (ІІІ) хлоридом, тому що є вільна молочна кислота.

4.3. Розклад молочної кислоти сульфатною кислотою.

4.3.1.(а) В суху пробірку поміщають 2 краплі молочної кислоти. Доливають 2 краплі Н2SO4 і нагрівають до кипіння. Газ, що виділяється, підпалюють: він горить блакитним полум’ям (карбону (ІІ) оксид).

4.3.1.(б) В пробірку поміщають 2 краплі води, краплю сульфатної кислоти і краплю молочної кислоти. Закривають пробірку корком з газовідвідною трубкою, кінець якої занурюють в пробірку, яка містить 1 мл води і 2-3 краплі фуксинсульфатної кислоти. Суміш кислот нагрівають до кипіння при цьому фуксинсульфатна кислота забарвиться в рожево-фіолетовий колір.

4.4. Одержання кислої та середньої солей виннокам’яної кислоти.

4.4.1. В пробірку вносять краплю винної кислоти і 2 краплі їдкого калі і енергійно збовтують. При цьому утворюється білий кристалічний осад кислої калієвої солі винної кислоти калію тартрату, нерозчинного у воді. При надлишку лугу осад зникає, бо утворюється розчинна у воді середня сіль винної кислоти.

Якщо до осаду калієвої солі додати 5 крапель їдкого натру, то одержимо подвійну калієво-натрієву сіль винної кислоти (сегнетова сіль). Одержаний розчин зберігають для наступного досліду

4.5. Одержання реактиву Фелінга.

4.5.1. В пробірку поміщають дві краплі розчину купруму (ІІ) сульфату і 2 краплі розчину їдкого натру. До блакитного осаду купруму (ІІ) гідроксиду добавляють розчин сегнетової солі. Блакитний осад зникає і утворюється темно-синій розчин комплексної мідної солі винної кислоти. Цей розчин називають рідиною Фелінга і він має окислювальні властивості.

При дії відновників на Фелінгову рідину виділяється червоний осад купруму (І) оксиду.

4.6. Термічний розклад саліцилової кислоти.

4.6.1. В пробірку поміщають декілька кристалів саліцилової кислоти і закривають корком з газовідвідною трубкою, яку занурюють в попередньо приготовлену пробірку з барію гідроксидом. Швидко нагрівають пробірку і спостерігають часткове відщеплення карбону (ІV) оксиду і утворення фенолу, який вирізняється характерним запахом. Баритова вода повинна помутніти.

4.7. Окиснення галлової кислоти і таніну.

4.7.1. В одну пробірку поміщають 3 краплі галлової кислоти, в другу поміщають 3 краплі розчину таніну. В кожну пробірку добавляють по 2 краплі розчину їдкого натру. Збовтують вміст пробірок. Суміш в пробірках через деякий час повинні змінити забарвлення.

4.8. Відношення амінокислот до індикаторів.

4.8.1. В пробірку поміщають 2 краплі розчину амінооцтової кислоти і добавляють 1 краплю метилоранжу. Такий дослід проводять з метиловим червоним.

Водні розчини амінокислот нейтральні, тому що є наявність двох функціональних груп.

4.9. Утворення мідної солі амінооцтвої кислоти.

4.9.1. В пробірку поміщають трошки порошку купруму (ІІ) оксиду, 4 краплі розчину амінооцтової кислоти і нагрівають збовтуючи її вміст. Пробірку ставлять на деякий час в штатив для осадження надлишку купруму (ІІ) оксиду. До синього відстояного розчину доливають 1 краплю їдкого натру. Розчин залишається прозорим.

4.10. Кольорові реакції на білки. Біуретова реакція

4.10.1. В пробірку поміщають 2 краплі розчину білку і краплю розчину лугу і 1 краплю розчину купруму сульфату. Рідина забарвлюється у фіолетовий колір. Ця реакція пов’язана з наявністю пептидних угрупувань.

4.11. Ксантопротеїнова реакція.

4.11.1. В пробірку вводять 3 краплі розчину білку і 1 краплю НNO3. З’являється білий осад. При нагріванні реакційної суміші осад стає яскраво-жовтим. Суміш охолоджується і добавляють 2 краплі їдкого натру. При цьому жовте забарвлення переходить в яскраво-оранжеве. Ця реакція зумовлена наявністю в білку ароматичних амінокислот.

4.12. Згортання білків при нагріванні.

4.12.1. В пробірку наливають 4 краплі розчину білку і нагрівають до кипіння. Білок при цьому випадає у вигляді муті. Вміст пробірки охолоджуються і добавляють краплю амонію сульфату і нагрівають до початку кипіння. Кількість згорнутого білку збільшилась. Цей процес є незворотнім.

4.13. Осадження білків концентрованими мінеральними кислотами.

4.13.1. В пробірку наливають 2 краплі НNO3 (конц.) і, обережно нахиливши пробірку, по стінці добавляють 2 краплі білку. Через декілька секунд на границі утворюється кільце білку, що згорнувся. Такий самий дослід проходить із хлоридною кислотою. Осад при збовтуванні розчиняється.

4.14. Осадження білків солями важких металів.

4.14.1. У дві пробірки поміщають 3 краплі розчину білку. В одну пробірку добавляють краплю купруму (ІІ) сульфату, а в другу плюмбуму (ІІ) ацетату. Утворюються осади.