- •Системні:
- •Інструментальні:
- •Міжособистісні:
- •Спеціальні:
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» Модуль 1. Теоретико-методологічні та організаційні основи соціально-трудових відносин та економіки праці
- •Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини як система
- •Тема 4. Соціальне партнерство
- •Тема 5. Ринок праці та його регулювання
- •Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •Тема 7. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
- •Тема 8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •Тема 9. Організація і нормування праці
- •Тема 10. Продуктивність і ефективність праці
- •Тема 11. Політика доходів і оплата праці
- •Тема 12. Планування праці
- •Тема 13. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •2. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини як система
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 4. Соціальне партнерство
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 5. Ринок праці та його регулювання
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
- •План вивчення теми
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 9: Організація і нормування праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Допоміжний час (Тдоп) –
- •Час організаційного обслуговування (Торг) –
- •Час технічного обслуговування (Ттех) –
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 10: Продуктивність і ефективність праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 11: Політика доходів і оплата праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 12: Планування праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 13: Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни.
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Теми для підготовки доповідей
- •Бібліографічний список
- •Тема 3. Соціально-трудові відносини як система
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Теми для підготовки доповідей
- •Бібліографічний список
- •Тема 4. Соціальне партнерство
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Проблемні ситуації
- •Теми для підготовки доповідей
- •Бібліографічний список
- •Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Проблемні ситуації
- •Теми для підготовки доповідей
- •Бібліографічний список
- •Тема 7. Моніторинг соціально-трудової сфери
- •Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери.
- •Організація моніторингу соціально-трудової сфери в Україні. Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Бібліографічний список
- •Тема 8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Проблемні питання або питання для обговорення
- •Теми для підготовки доповідей
- •Бібліографічний список
- •4. Методичні рекомендації до практичних занять
- •Тема 5. Ринок праці та його регулювання
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Приклад 1.
- •Практичні завдання (задачі)
- •Контрольні завдання (проблемні ситуації)
- •Бібліографічний список
- •Тема 9: Організація і нормування праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Практичні завдання (задачі)
- •Вхідні показники для розрахунку
- •Бібліографічний список
- •Тема 8. Продуктивність і ефективність праці
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Практичні завдання (задачі)
- •Бібліографічний список
- •Тема 11. Політика доходів і оплата праці
- •План заняття:
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Погодинна форма заробітної плати
- •Відрядна форма заробітної плати
- •Відрядно-прогресивна система оплати праці
- •Відрядно-преміальна система оплати праці
- •Акордна система оплати праці
- •Оплата праці керівників, службовців та спеціалістів.
- •Практичні завдання (задачі)
- •Бібліографічний список
- •Тема 10: Планування праці
- •Практичні завдання
- •Контрольні завдання
- •Бібліографічний список
- •Тема 11: Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Практичні завдання
- •Вихідні показники для розрахунку
- •Бібліографічний список
- •5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •5.1. Методичні рекомендації щодо виконання та оформлення індивідуальних-науково дослідних завдань
- •5.2. Рекомендована тематика індивідуальних науково-дослідних завдань
- •6. Підсумковий контроль
- •6.1 Питання до іспиту з дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини”
- •Сутність, зміст, завдання і значення організації праці як соціотехнічної системи. Принципи організації праці.
- •Характеристика складових організації праці на рівні підприємства.
- •6.4. Порядок оцінювання знань з дисципліни для студентів денної форми навчання
- •7. Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Економіка праці і соціально-трудові відносини
Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу.
Підготуватися до виступу і дискусії:
Методичні основи аналізу чисельності працівників;
Установлення оптимальних співвідношень між окремими категоріями працівників.
Підготуватися до участі у виробничій ситуації: Визначення ефективного фонду робочого часу робітників.
Підготувати есе на теми “Аналіз плану продуктивності”, “Аналіз трудомісткості”, “Аналіз чисельності персоналу”, “Аналіз витрат роботодавця на персонал”, “Аналіз фонду заробітної плати: виявлення переваг і недоліків”.
Підготуватися до участі у виробничій ситуації: «Аналіз витрат фонду заробітної плати».
Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу.
Заповнити форми звітності з праці умовного підприємства. Проаналізувати їх.
Знайти помилки у розрахунках основних трудових показників умовного підприємства.
Провести аудит трудових показників організації.
Питання для самоконтролю
Яка основна ціль аудиту у трудовій сфері ?
Які переваги і недоліки залучення до перевірки „зовнішніх ревізорів” ?
Які показники необхідно застосувати для проведення аудиторської перевірки ?
Як необхідно оформляти результати перевірки ?
Які показники ефективності аудиторської перевірки ?
Бібліографічний список
15,25,34
3. Методичні рекомендації до семінарських занять
Модуль 1. Теоретико-методологічні та організаційні основи соціально-трудових відносин та економіки праці
Змістовий модуль 1. Трудовий потенціал суспільства і ринок праці. Соціально-трудові відносини: регулювання, моніторинг та вплив Міжнародної організації праці на їх розвиток
Семінарське заняття №1, 2
Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни.
Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
Мета заняття: закріпити знання про категорії населення по відношенню до праці, поглибити знання про джерела трудових ресурсів, склад економічно активного населення, оцінку трудового потенціалу.
План заняття
Предмет, метод науки „Економіка праці і соціально-трудові відносини”. Соціально-економічна роль праці.
Сутність та структура трудових ресурсів. Класифікації населення по відношенню до праці.
Трудоресурсна ситуація в Україні. Межі працездатного віку.
Сутність трудового потенціалу суспільства та його вимір.
Методичні рекомендації до семінарського заняття
На початку заняття проводиться зріз залишкових знань з основ економічної теорії з основних категорій для забезпечення наступності і логічного зв’язку дисциплін.
Вивчення теми необхідно розпочати із засвоєння визначення населення як природно-історичної сукупності людей, яка формується і безперервно відтворюється як в процесі виробництва, так і самого життя. Населення — це сукупність людей, що проживають на визначеній території (в країні, області, місті, районі, селі тощо). Нерідко в цьому ж розумінні в соціально-економічній літературі використовується поняття «народонаселення».
Демографічні процеси — відтворення населення, зміна поколінь, характер і темпи зростання (зменшення) населення, зміна Рівнів народжуваності, смертності, статево-вікової структури, міграцій й т. ін., тісно взаємопов’язані з усім суспільним розвитком. Ці процеси залежать від суспільного розвитку і, разом з тим, активно впливають на нього, сприяючи соціально-економічним перетворенням чи гальмуючи їх. Сказане є особливо актуальним для сучасної соціально-економічної ситуації в Україні.
Все населення України, 100% |
|||
Поділ за методикою МОП |
|||
Економічно активне населення (всі, хто працює або активно шукає роботу) |
Економічно неактивне населення |
Населення молодше 15 і старше 70 років |
|
Зайняті |
Безробітні |
||
Поділ за традиційно методикою |
|||
Трудові ресурси (працездатне населення в працездатному віці + + працюючі підлітки + працюючі інваліди + працюючі пенсіонери – непрацюючі пільгові пенсіонери) |
Населення, що не належить до трудових ресурсів (діти та непрацюючі пенсіонери, в тому числі пільгові, підлітки, інваліди) |
Економічна активність — це прагнення працездатної людини застосувати на практиці наявні у неї здібності до праці, знання та досвід за винагороду в грошовій або іншій формі. Реалізація цього прагнення виявляється у зайнятості людини економічною діяльністю. Нереалізація його виявляється у безробітті.
Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації, відповідно до якої населення віком від 15 до 70 років поділяється на економічно активне і економічно неактивне (рис. 3.1).
Економічно активне населення, або робоча сила, відповідно до методики МОП, — це населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили на ринку праці. Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, до яких за цією методикою належать чітко визначені групи людей.
Економічно неактивне населення за методикою МОП — це особи у віці 15—70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. До цієї категорії належать:
учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;
особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;
особи, що одержують пенсії за інвалідністю; особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;
особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;
інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.
Щоб кількісно визначити межі трудових ресурсів, потрібно уяснити поняття "працездатне населення", "працездатний вік", "працюючі підлітки", "працюючі пенсіонери".)
Нині в Україні працездатним віком вважається для жінок 16-54 роки, для чоловіків - 16-59 років включно.)
Поняття "трудові ресурси" ширше, ніж поняття "економічно активне населення", оскільки включає ще і працездатних непрацюючих людей та тих, що стаціонарно навчаються. Реально за поняттям "трудові ресурси" стоїть кількість населення, яке можна примусити працювати, тобто яке фізично здатне працювати. Поняття ж "економічно активне населення" — це та реальна частина трудових ресурсів, що добровільно працює або хоче працювати.
Відтворення ресурсів для праці - це процес постійного і безперервного поновлення кількісних і якісних характеристик економічно активного населення.
Типи відтворення ресурсів для праці порівняно з типами відтворення населення мають різне смислове значення. Екстенсивний тип відтворення ресурсів для праці означає зміну їхньої чисельності без зміни якісних характеристик економічно активного населення. Інтенсивний тип відтворення пов'язаний із зміною якості людських ресурсів: зростанням освітнього рівня, кваліфікації, покращанням здоров'я та розумових здібностей тощо, що означає нарощення трудового потенціалу.
Трудовий потенціал - це інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення.
Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства. Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, головними з яких є здоров'я, освіта, професіоналізм, моральність, мотивованість, вміння працювати в колективі, творчий потенціал, активність, організованість, ресурси робочого часу та ін.
На рівні суспільства ці компоненти можна приблизно оцінити певними узагальненими показниками. одним з найвагоміших критріїв, які характеризують сукупний трудовий потенціал країни, є рівень освіти та професійної підготовки економічно активного населення.
Трудові ресурси – це працездатна частина населення, яка володіє фізичними і інтелектуальними можливостями, здатна виробляти матеріальні блага чи надавати послуги.
До трудових ресурсів належать:
а) населення в працездатному віці, зокрема, в Україні чоловіки 16-60 років; жінки 16-55 років, за винятком непрацюючих інвалідів праці та війни І і ІІ групи та непрацюючих осіб непрацездатного віку, осіб, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах (чоловіки 16-60 років, жінки 16-55 років);
б) населення, старше і молодше від працездатного віку, яке зайняте у народному господарстві.
Трудові ресурси мають свою структуру (рис. 6):
Рис. 6. Структура трудових ресурсів
Розвиток суспільства свідчить, що населення не може існувати поза економікою, а економіка – без населення, це дві частини єдиного соціального організму.
Далі слід засвоїти поняття відтворення населення як історичного, соціального й економічного процесу постійного й безперервного поновлення людського покоління. Необхідно розрізняти наступні режими відтворення населення:
розширене;
просте;
звужене.
При розширеному відтворенні переважає народжуваність над смертністю (в абсолютних показниках, у розрахунку на 1000 осіб) і відбувається природний приріст населення. Просте відтворення характеризується постійною кількістю населення – результату приблизно однакової як народжуваності, так і смертності. При звуженому відтворенні показники смертності перевищують показники народжуваності, при цьому відбувається абсолютне зменшення кількості населення.
Необхідно знати, що відтворення населення має не тільки демографічний, а й економічний і соціальний аспекти. Воно визначає формування трудових ресурсів, освоєння територій, стан продуктивних сил, розвиток соціальної інфраструктури і т. п.
У процесах відтворення населення розрізняють види руху, типи і режими.
Види руху:
природний;
міграційний;
соціальний;
економічний
визначаються особливостями зміни чисельності і складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах.
Природний рух населення – це результат процесів народження і смерті людей. Залежно від того, які процеси переважають відбувається природний приріст або природне зменшення населення.
Чисельність і склад населення змінюються у результаті міграційних процесів.
Міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з одного регіону в інший, або з однієї країни в іншу в пошуках роботи, вищої заробітної плати і кращих умов життя.
Імміграція – в’їзд працездатного населення в дану країну через її межі.
Еміграція – виїзд працездатного населення з даної країни за її межі.
Слід підкреслити, що за тимчасовими ознаками міграцію виділяють постійну (безповоротну), тимчасову, сезонну і маятникову.
Соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Кожне нове покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури, професійно-кваліфікаційною структурою, структурою зайнятості, статево-віковим складом та іншими характеристиками.
Особливо необхідно звернути увагу на економічний рух населення, що пов’язаний зі зміною його трудової активності. Результати цього руху обумовлені передусім економічними чинниками: люди розпочинають або припиняють трудову активність, що призводить до збільшення або зменшення ресурсів для праці.
Отже природні, міграційні, соціальні та економічні рухи населення взаємозалежні та взаємопов’язані. У сукупності вони визначають чисельність і якісні характеристики населення.
Основні відомості щодо чисельності і складу населення визначаються за допомогою переписів. Останній перепис в Україні відбувся у 2001 році. Особливу увагу необхідно звернути на прогнозування чисельності населення. Керуючись прогнозними розрахунками виявляють очікувані зміни чисельності населення, оцінюють демографічну ситуацію, що складається як в окремих регіонах, так і в цілому по країні, визначають чисельність трудових ресурсів і т.п.
Згідно з класифікацією Міжнародної організації праці (МОП) все населення поділяється на:
економічно активне;
е кономічно неактивне (рис. 7).
Мінімальний вік, установлений для обліку економічно
Рис. 7 Класифікація трудових ресурсів
активного населення в Україні – 16 років. Тобто до економічно активного населення належать зайняті і безробітні, які забезпечують пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. Економічно неактивне населення – це населення, яке не входить в склад робочої сили, включаючи осіб молодшого віку, встановленого для виміру економічно активного населення.
Економічно неактивне населення включає такі категорії:
учні, студенти, слухачі і курсанти денної форми навчання (включаючи денні аспірантури і докторантури);
особи, які отримують пенсію по старості і на пільгових умовах, а також ті, які отримують пенсію у випадку втрати годувальника при досягненні ними пенсійного віку;
особи, які отримують пенсії по інвалідності (І, ІІ, ІІІ групи);
особи, які займаються домашнім господарством, доглядом за дітьми, хворими родичами;
особи, які втратили надію знайти роботу, тобто ті, які припинили її пошук, але можуть і готові працювати;
особи, які не бажають працювати (не мають потреби працювати, незалежно від джерела доходу);
військовослужбовці.
При вивченні теми необхідно ознайомитися з системою законодавчих актів, що визначають вікові межі працездатного населення (у чоловіків 16-60 років, у жінок 16-55 років) та категорії працездатних і непрацездатних осіб.
Потрібно з’ясувати сутність поняття “трудовий потенціал”. Трудовий потенціал – це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення. Розрізняють трудовий потенціал:
людини;
підприємства;
території;
суспільства.
Розглянути баланс трудових ресурсів – найважливіший прогнозно-аналітичний документ, який складається з чотирьох розділів:
населення;
трудові ресурси;
розподіл трудових ресурсів;
розподіл зайнятих.