Семінарське заняття № 1.

(2 години)

Тема 1. Предмет і завдання курсу. Бухгалтерський облік: загальна характеристика Питання для обговорення:

1. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні.

3. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві.

4. Програма реформування бухгалтерського обліку з урахування міжнародних стандартів фінансової звітності. (Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706).

5. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: загальна характеристика. План бухгалтерських рахунків.

6. Характеристика бухгалтерських документів за видами: первинні, розпорядчі; виконавчі, комбіновані, зведені, фіктивні.

7. Консолідована та зведена фінансова звітність. Звітній період. Подання та оприлюднення фінансової звітності Стандарт бухгалтерського обліку.

8. Фонди підприємства. Довгострокові та поточні зобов’язання.

9. Бухгалтерський рахунок. Кореспонденція рахунків.

10. Способи виправлення помилок у синтетичних та аналітичних рахунках.

11. Економічний аналіз, оперативно-економічний аналіз, економічно-правовий аналіз. Метод взаємного контролю

Теми рефератів

1. Стандарт бухгалтерського обліку.

2. Розпорядчі, виконавчі та комбіновані бухгалтерські документи

3. Фонди підприємства. Довгострокові та поточні зобов’язання.

4. Бухгалтерський рахунок. Кореспонденція рахунків.

5. Субрахунок та основні рахунки підприємства.

6. Загальні вимоги до проведення інвентаризації на підприємстві.

7. Етапи проведення інвентаризації на підприємстві.

8. Документи що складаються у процесі інвентаризації на підприємстві.

9. Інвентаризація активів і зобов’язань. Загальні вимоги до фінансової звітності.

10. Активи і пасиви бухгалтерського балансу.

11. Співвідношення бухгалтерського рахунку з бухгалтерським балансом.

12. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

13. Основні рахунки бухгалтерського обліку.

14. Гласні методи виявлення та документування злочинів, спрямованих проти майна підприємств.

15. Методи дослідження облікових документів (дослідження окремого документа, дослідження кількох документів, які відображають певну господарську операцію або взаємопов’язані операції, дослідження облікових даних, які відображають рух однорідного майна).

Методичні вказівки

Кардинальні зміни в економіці нашої держави, пов'язані з переходом України до ринку, зміною форм власності, а від­так ускладненнями у правозастосовчій практиці, особливо у боротьбі зі злочинністю у сфері економіки, вимагають від працівників правоохоронних органів глибокого осмислення суті цих явищ і процесів. Для цього необхідно володіти не лише юридичними та спеціально-правовими знаннями, але й навичками бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, тобто мати спеціальну економічну підготовку.

Бухгалтерські та інші економічні знання відіграють ва­жливу роль у кримінальному та цивільному судочинстві, в організації та проведенні оперативно-розшукових і профі­лактичних заходів щодо виявлення та попередження кори­сливих правопорушень. Дійовим інструментом в оволодінні цими знаннями з метою використання їх в юридичній практиці, є комплек­сна економ і ко-правова дисципліна - судова бухгалтерія.

Предметом судової бухгалтерії є негативні зміни в го­сподарській діяльності підприємств і організацій, виклика­ні будь-якими деструктивними чинниками. Дисципліна розробляє спеціальні прийоми виявлення негативних явищ, методику використання економічних і бухгалтерських знань у слідчій та судовій практиці.

Розвиток судової бухгалтерії як економіко-правової ди­сципліни нероздільно пов'язаний із створенням її методології, що включає в себе систему загальнонаукових і част­кових методів та прийомів дослідження. Документальні методи включають у себе такі прийоми, як: дослідження окремого документа, зустрічна перевірка, взаємний контроль.

Методи судової бухгалтерії не залишаються незмінни­ми, оскільки наповнюється новим змістом господарська діяльність в умовах переходу до ринку, їх удосконаленню значною мірою сприяє зв'язок з методами інших економіч­них та юридичних дисциплін. Судова бухгалтерія викорис­товує методи судово-бухгалтерської експертизи, тобто мето­ди дослідження бухгалтером-експертом слідчих або судо­вих матеріалів. Оскільки дисципліна розроблює спеціальні методики виявлення негативних змін у господарській діяльності, то доречно до її методів віднести й методи факти­чного контролю. Наприклад, під час проведення докумен­тальних ревізій або при документуванні корисливих право­порушень ревізор чи оперативний співробітник можуть застосовувати інвентаризацію, контрольний обмір, контро­льну закупку, контрольний запуск сировини у виробництво, лабораторний аналіз, комісійну приймання та відвантаження матеріальних цінностей. Але зазначимо, що використання методів фактичного контролю бухгалтером-експертом ви­ходить за межі його прав.

Головне призначення методів судової бухгалтерії полягає у виявленні різноманітних протиріч між відповідними економічними та фінансовими показниками, які містяться в облікових документах.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні ґрунтується на таких основних принципах: обачності; повноти; автономності; сталості; безперервності; нарахування та відповідності доходів та витрат; превалювання сутності над формою; історичної собівартості - пріоритетною є оцінка ак­тивів підприємства виходячи із затрат на їх виробництво та придбання; єдиного грошового вимірника; періодичності.

На виконання Програми реформування бухгалтерського обліку з урахуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, в Україні відбувається стандартизація бухгалтерського обліку і звітності. Необхідно зауважити, що ПБО розраховані на бюджетні та банківські установи, хоча деякі їх складові можуть бути застосовані цими організаціями.

Бухгалтерські документи класифікуються за кількома ознаками: призначення, джерела виникнення, походження, якісні ознаки тощо. Групування документів полегшує використання їх не лише у бухгалтерському обліку, але й під час перевірки відповідної інформації про ознаки вчинення корисливих зловживань.

За призначенням бухгалтерські документи поділяють­ся на розпорядчі, виконавчі, комбіновані. За джерелами виникнення документи поділяються на первинні та зведені. За походженням документи поділяються на внутрішні та зовнішні. За якісними ознаками документи поділяються на доб­роякісні і недоброякісні. Недоброякісні документи у свою чергу підрозділяються на фіктивні, підроблені і безтоварні.

Підприємствами незалежно від форм власності прове­дення інвентаризації передбачено інструкцією по інвента­ризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69. Інвентаризацією називається перевірка наявності за­собів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів у матеріально відповідальної особи підприємства на певну дату шляхом перелічення, обміру, зважування і подальше зіставлення фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку (з так званими книжковими залишками).

Проведення інвентаризації є обов’язковим:

• перед» складанням річної бухгалтерської звітності;

• за приписом правоохоронних органів;

• при зміні матеріально відповідальної особи на день приймання-передачі справ;

• при здачі майна в оренду, приватизації майна держав­ного підприємства;

• при встановленні фактів крадіжок, зловживань та псу­вання матеріальних цінностей - негайно при встановленні таких фактів;

• при переоцінці майна підприємств;

• у разі пожежі або стихійного лиха (повені, землетрусу

тощо) - негайно після стихійного лиха або ліквідації пожежі.

Проведення інвентаризації передбачає вирішення таких завдань, як виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей та грошових коштів; конт­роль за їх збереженням; перевірка додержання правил та умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів та інші. Таким чином, інвентаризація, з одного боку є од­ним з елементів бухгалтерського обліку, що забезпечує до­стовірність облікових даних, а з другого боку - засобом фактичного контролю за збереженням майна підприємств. Інвентаризації проводяться відповідними інвентариза­ційними комісіями.

Робота інвентаризаційної комісії складається з ряду етапів: підготовчий, перевірка матеріальних цінностей у натурі, підбиття підсумків інвентаризації та їх оцінка.

Остаточні результати інвентаризаційної комісії оформлюються актом інвентаризації. Але для визначення остато­чних результатів інвентаризації необхідно врахувати можливість пересортування товарно-матеріальних цінностей і їх списання у межах фактичних втрат природного убутку.

Усі документи, що складаються в процесі інвентаризації інвентаризаційний опис, порівняльна відомість, акт інвентаризації - мають комісійний характер і тому вони повинні бути підписані головою інвентаризаційної комісії, її членами і матеріально відповідальною особою.

Бухгалтерський баланс - це прийнятий у системі бух­галтерського обліку спосіб економічного групування і за­гального відображення в грошовому виразі стану активів власного капіталу та зобов'язань підприємства на відповід­ну дату. Зміст, форма балансу та загальні вимоги до роз­криття його статей визначаються Положенням (стандар­том) бухгалтерського обліку № 1 «Баланс». Норми цього Положення застосовуються до балансів підприємств орга­нізацій та Інших юридичних осіб усіх форм власності крім банків І бюджетних установ. Згідно зі ст. 13 Закону Украї­ни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» складання балансу підприємства передбачається станом на кінець останнього дня кварталу (року)

Баланс мас форму таблиці і складається з двох органі­чно пов’язаних між собою частин - активу й пасиву Особливістю бухгалтерського балансу є тотожність грошових підсумків активу й пасиву. Ця вимога обов’язкова для будь-якого балансу. Актив і пасив балансу поділяються на окремі розділи та статті. Статті бухгалтерського балансу - це показники, що відображають стан окремих видів господарських засобів І джерел їх утворення на відповідну дату. Кожна стаття балансу має грошовий вираз. Активи підприємства класифікують на оборотні та необоротні.

Бухгалтерський рахунок - це спосіб економічного групування у грошовому виразі однорідних господарських операцій з метою поточного (щоденного) їх відображення для контролю за виконанням господарських ресурсів, влас­ного капіталу, виконанням договірних зобов'язань та за­безпечення зберігання майна підприємства.

Схематично рахунок - це таблиця яка складається з двох частин, ліва частина якої називається «дебет», а права - «кредит». Ці назви частин рахунку є умовними позначеннями бухгалтерського рахунку і суттєвого навантажен­ня не несуть. Підсумки записів по дебету або кредиту ра­хунків називають оборотами, а різницю між ними - залишком, або сальдо. Відповідно до балансу бухгалтерські рахунки поділяються на активні, пасивні та активно-пасивні.

Усі господарські операції на бухгалтерських рахунках відображаються за допомогою методу подвійного запису. Суть його полягає в тому, що кожна господарська операція відображається на рахунках двічі - по дебету одного і по кредиту другого, причому завжди в рівних сумах. Взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку при реєстрації господарської операції способом подвійного запису називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, що беруть участь у цьому взаємозв’язку кореспондуючими.

Кореспонденція рахунків позначається у рахунках від­повідним записом - проводкою, яка може бути простою і складною. Рахунки бухгалтерського обліку поділяють на синтетичні та аналітичні між якими існує не­розривний зв'язок

За призначенням та структурою розрізняють рахун­ки для обліку господарських ресурсів та джерел їх фор­мування і рахунки для обліку господарських процесів. Серед рахунків, що відображають облік господарських засобів та їх джерел, виділяють основні та регулюючі. Основні рахунки у свою чергу поділяються на інвен­тарні, грошові, рахунки капіталу та зобов'язань, а також розрахункові. Порівняльні рахунки поділяються на операційно-результативні та фінансово-результативні