Семінарське заняття № 7

(2 години)

Тема 3. ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ТА РОЗСЛІДУВАННІ КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ, ЗЛОВЖИВАНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПРИХОВУВАННЯМ ПРИБУТКІВ І ВІДРАХУВАНЬ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ

Питання для обговорення:

1. Система оподаткування в Україні. Суб’єкти, об’єкти податкових правовідносин.

2. Бухгалтерський облік податкових відносин.

3. Кримінальна відповідальність за ухилення суб’єктів господарської діяльності від сплати податків.

4. Приховування розміру фактичного прибутку шляхом свідомо неправильного віднесення витрат на собівартість виробництва або собівартість продукції, яка підлягає реалізації.

5. Приховування розміру фактичного прибутку за рахунок неправильного обчислення амортизаційних відрахувань на основні засоби та малоцінні предмети.

6. Приховування фактичного обсягу реалізації продукції з метою зменшення розміру податку на добавлену вартість.

Теми рефератів

1. Механізм приховування розміру фактичного прибутку шляхом свідомо неправильного віднесення витрат на собівартість виробництва або собівартість продукції, яка підлягає реалізації.

2. Аналіз документів під час дослідження приховування розміру фактичного прибутку за рахунок неправильного обчислення амортизаційних відрахувань на основні засоби та малоцінні предмети.

3. Приховування фактичного обсягу реалізації продукції з метою зменшення розміру податку на додану вартість, як спосіб вчинення злочину.

4. Основні види викривлень бухгалтерської звітності.

5. Діяльність податкової поліції у попередженні та розкритті податкових злочинів.

6. Правове регулювання сфери оподаткування в Україні.

7. Особливості системи оподаткування українського сьогодення.

8. Прямі та непрямі податки в системі оподаткування.

9. Місце податкової поліції в структурі податкових правовідносин.

10. Учасники податкових правовідносин.

Методичні вказівки

Система оподаткування в Україні фактично почала функціонувати з часу прийняття Верховною Радою України у 1991 році Закону України «Про систему оподаткування», її становлення відбувається у період масового створення підприємницьких структур, розпаду господарських зв'язків між підприємствами, розбалансованості банківської діяльності, відсутності ефективного механізму ціноутворення, інфляційних процесів. Система оподаткування в Україні не є остаточною або незмінною. Вона ґрунтується на принципах стабільності, рівнонапруженості, обов'язковості, соціальної справедливості, її завдання полягають у забезпеченні концентрації у республіканському і місцевих бюджетах коштів, необхідних для економічного і соціального розвитку держави, у створенні дійових стимулів до підвищення ефективності виробництва, економного використання ресурсів і охорони навколишнього середовища.

Відповідно до чинного законодавства в систему оподаткування включено дев'ятнадцять видів загальнореспубліканських податків, зборів та обов'язкових платежів та шістнадцять місцевих податків (2) та зборів (14).

Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних та фізичних осіб та інші об'єкти, визначені чинним законодавством України.

Суб'єктами оподаткування є юридичні та фізичні особи.

Податковою політикою держави забезпечується диференційований підхід до них залежно від належних їм об'єктів оподаткування, спрямованості діяльності і т. ін.

Система оподаткування фізичних осіб включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внески. У свою чергу прямі податки поділяються на державні та місцеві. Об'єктом оподаткування є дохід громадян, більшу частину якого становить заробітна плата.

Оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:

• декларацій громадян про сподіваний (оціночний) у поточному році або фактично одержаний ними протягом року дохід;

• матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;

• отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платником доходи і утримані податки за довідкою ф. № 2.

Підставою для оподаткування підприємств незалежно від форм власності є річний звіт і відповідні форми звітності про господарську діяльність, до яких належать:

• баланс підприємства або форма № 1;

• звіт про фінансові результати і їх використання або форма № 2;

• звіт про майновий стан підприємства або форма № 3;

• декларація про доходи підприємства;

• декларація по податку на добавлену вартість;

• розрахунки податків та авансових платежів.

До основних видів викривлень бухгалтерської звітності належать такі:

• заниження прибутку, який приймається для визначення розміру платежів до бюджету, внаслідок необґрунтованого завищення величини матеріальних витрат, включених у собівартість продукції (робіт, послуг), неправильної оцінки за звітний період залишків незавершеного виробництва, витрат обігу і торговельної знижки на залишок відвантажених товарів (виконаних робіт та послуг), нестач товарно-матеріальних цінностей, відшкодування матеріальної шкоди, розрахунків з дебіторами тощо;

• включення у витрати виробництва і обігу витрат, які покриваються згідно з чинним законодавством за рахунок спеціальних джерел (фондів економічного стимулювання, ремонтного і спеціальних фондів та цільового фінансування), а також завищення або заниження за станом на кінець звітного періоду величини залишків резервів, що утворюються за рахунок витрат по основній діяльності;

• викривлення фінансового результату по господарській діяльності, який приймається для визначення платежів у бюджет, за рахунок включення у витрати виробництва та обігу або віднесення на прибутки витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок власного доходу, а також необґрунтованого завищення позареалізаційних доходів шляхом включення до їх складу фінансових результатів від реалізації продукції, робіт та послуг, інших господарських операцій;

• приховування доходів шляхом зарахування виручки від реалізації продукції, робіт та послуг на інші балансові рахунки.

Під час проведення перевірок особливу увагу треба приділяти документам, на підставі яких виплачено готівку, оприбутковано або списано товарно-матеріальні цінності і т. ін.

Протиріччя між даними аналітичного і синтетичного обліку, які виявляються в процесі перевірки і аналізу документів та бухгалтерських регістрів, необхідно розцінювати як ознаку можливого скоєння злочинів, пов'язаних з приховуванням об'єктів оподаткування.

До поширених способів вчинення злочинів у сфері оподаткування відносять:

1. приховування розміру фактичного прибутку шляхом свідомо неправильного віднесення витрат на собівартість виробництва або собівартість продукції, яка підлягає реалізації

2. приховування прибутків від торговельно-закупівельних операцій шляхом часткового оприбуткування торговельних націнок (знижок).

3. приховування фактичного обсягу реалізації продукції

4. не включення в оподаткований оборот обсяг реалізованої продукції та інші.

Матеріали, які передаються підрозділам податкової міліції органів внутрішніх справ для прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи, повинні містити:

• лист податкової інспекції, всякому відображено суть корисливого порушення, вказано, які закони чи підзаконні акти порушені, а також посади і прізвища осіб, причетних до вчинення цих порушень;

• акт податкової інспекції про перевірку сплати податків суб'єктом господарювання;

• документи, розрахунки, фінансові звіти, які свідчать про ухилення від сплати податків або про приховування прибутків від оподаткування;

• пояснення осіб, причетних до вчинення корисливих порушень;

• висновок інспектора податкової інспекції про згоду із поясненнями осіб, причетних до вчинення корисливих порушень, «бо спростування цих пояснень.