2.2. Економіко-математичні способи аналізу.

Математичні методи в економіці застосовуються у випадках, коли зміни аналізованих показників представляються випадковим процесом, зв'язок між ними невизначений, можливісний, підданий впливу випадку і впливу неврахованих факторів.

Загальні підходи до застосування математичних методів в аналізі:

1) системне представлення про господарську діяльність підприємства;

2) математичні методи опису досліджуваного об'єкта;

3) імітація поводження цих явищ у мінливих умовах.

Послідовність використання математичних методів:

1) чітко поставити мету дослідження;

2) визначити зміст задачі відповідно до поставленої мети;

3) формалізувати задачу, тобто описати її за допомогою умовних позначок;

4) сформувати математичну модель;

5) підготувати інформацію для рішення моделі;

6) розробити алгоритм рішення задачі, тобто порядок і послідовність рішення рівнянь;

7) вирішити задачу;

8) інтерпретувати отриманий результат;

9) прийняти на основі інтерпретації відповідне рішення.

Основні методи, які широко використовуються в економічному аналізі:

- кореляційний аналіз;

- дисперсійний аналіз;

- теорія масового обслуговування;

- математичне програмування.

2.3. Евристичні прийоми аналізу.

Евристичні методи дозволяють вирішувати економічні задачі на основі творчого мислення людини.

В аналізі найбільше поширення одержали наступні прийоми евристики:

1) аналогій - використовується при аналізі уже відомого, подібного рішення;

2) інверсії - використання системи “навпаки”;

3) “мозкового штурму” - інтегрування ідей шляхом творчої співдружності групи фахівців;

4) синектики - обговорення проблем групою фахівців різних професій;

5) контрольних питань – забезпечується підхід до рішення задачі за допомогою навідних запитань;

6) колективного блокнота - сполучення незалежних ідей із творчим і колективним їхнім обговоренням.

Контрольні питання по темі.

1. Особливості методу економічного аналізу.

2. Сутність логічних прийомів аналізу.

3. Особливості й умови застосування математичних способів.

4. Область застосування евристичних прийомів аналізу.

Тема 4.

Ситуаційний аналіз. Аналіз основних ринкових проблем.

1. Ситуаційний аналіз, його сутність, призначення і зміст.

2. Аналіз основних ринкових проблем:

2.1. Визначення місткості ринку і величини попиту, сегментація ринку.

2.2. Визначення стратегії цін.

2.3. Аналіз конкурентноздатності продукції.

2.4. Аналіз витрат на рекламу.

2.5. Аналіз ефективності діяльності апарата збуту.

1. Ситуаційний аналіз, його сутність, призначення і зміст.

Ситуаційний аналіз - це внутрішня ревізія чи моментальна “фотографія” діяльності фірми в її відносинах із зовнішнім ринковим середовищем.

Призначення - оцінити минулу діяльність фірми, розглянути її досягнення і невдачі, розкрити причини тих чи інших, установити компетентність співробітників і ефективність їхньої роботи, а так само відповісти на багато інших питань, характеризують ситуацію у фірмі.

Зміст ситуаційного аналізу включає наступні основні етапи:

1) відповіді на кілька груп питань;

2) оцінка сформованої ситуації;

3) вироблення рішення про нові цілі, стратегію і тактику розвитку фірми.

Загальна схема відповідей на питання ситуаційного аналізу:

1. Відповідь по суті питання.

2. Оцінка факторів, що впливають на дії фірми.

3. Аналіз змін, можливостей розвитку і дій, що повинна почати фірма.

Зміст ситуаційного аналізу конкретної економічної задачі можна розглянути на прикладі групи питань оцінки ситуації, пов'язаної з освоєнням нового товару. З подібною ситуацією приходиться зіштовхуватися фірмам знов вихідним на ринок і працюючим на ньому постійно.

Групи питань для рішення задачі освоєння нового товару фірмою:

I. Ринки.

II. Товари.

III. “Дзеркало” нового товару. Конкретні питання:

а) загальна характеристика нового товару;

б) ринкова характеристика товару;

в) виробнича характеристика;

г) покупці.

IV. Внутрішнє середовище.

V. Зовнішнє середовище.

VI. Конкуренція і конкуренти.

VII. Ціни.

VIII. Товарорух.

IX. Організація торгівлі.

X. Реклама.

XI. Стимулювання збуту.

XII. Формування суспільної думки.

XIII. Сервіс.

XIV. Упакування і т. ін.