2. Аналіз стану основних фондів.

Стан основних фондів визначається наступними показниками і характеристиками:

коефіцієнт придатності;

коефіцієнт зносу;

порівняння нормативних і фактичних показників термінів служби устаткування;

сума зносу і залишкової вартості основних фондів;

характеристика вікового складу окремих видів устаткування по наступним групах (за часом експлуатації):

а) до 5 років;

б) 5-10 років;

в) 10-15 років;

г) 15-20 років.

характеристика морального зносу устаткування.

3. Аналіз використання основних фондів.

Напрямки аналізу:

1. Характеристика узагальнюючих показників ефективності використання основних фондів:

а) показники фондовіддачі і фондомісткості;

в) показник рентабельності основних фондів;

г) показник оборотності основних фондів.

2. Аналіз вивчення використання основних фондів по наступним характеристикам:

1) по кількості (коефіцієнти використання наявного, установленого, діючого устаткування);

2) за часом роботи ( коефіцієнти змінності, використання календарного і режимного фондів роботи устаткування);

3) по потужності (середньорічна потужність, коефіцієнти освоєння проектної, виробничої потужності, приріст обсягу продукції за рахунок поліпшення використання виробничої потужності).

3. Аналіз використання виробничих площ по показниках:

1) коефіцієнт використання виробничої площі;

2) коефіцієнт використання площі, зайнятої під устаткування;

3) знімання продукції з одного квадратного метра площі.

Контрольні питання по темі.

1. Основні напрямки аналізу рівня технічної оснастки підприємства.

2. Аналіз наявності основних фондів підприємства.

3. Показники динаміки руху основних фондів.

4. Характеристики і показники стану основних фондів.

5. Основні показники і характеристики рівня використання основних фондів.

6. Аналіз використання основних фондів по кількості, часу і потужності.

Тема № 8. Аналіз використання оборотних коштів.

1. Структура оборотних коштів.

2. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

3. Аналіз ефективності використання оборотних коштів.

1. Структура оборотних коштів.

Оборотні кошти – це сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обертання, виражених у грошовій формі.

Оборотні виробничі фонди – це предмети праці, що знаходяться в сфері виробництва (сировина, матеріали, напівфабрикати, незавершене виробництво), що цілком споживаються в кожнім виробничому циклі і вартість яких цілком переноситься на продукт, що виготовляється.

Фонди обертання використовуються для обслуговування постачальницько-збутової діяльності підприємства. Це готова до реалізації продукція, відвантажена, але не оплачена продукція; уся дебіторська заборгованість і кошти необхідні для закупівлі сировини, матеріалів, палива і т. ін.

Оборотні кошти одночасно в сфері виробництва і обертання проходять три стадії кругообігу (постачання, виробництво і реалізація), приймаючи чотири натуральні форми:

• виробничі запаси;

• незавершене виробництво;

• готові вироби;

• кошти.

Сума часу виробництва і часу обертання визначає тривалість одного обороту оборотних коштів.

Величина оборотних коштів залежить від 2-х факторів:

1) від тривалості обороту коштів у сферах виробництва і звертання.

2) від маси витрат оборотних коштів на виробництво і реалізацію продукції.

Структура оборотних фондів (коштів) визначається питомою вагою тієї чи іншої форми оборотних фондів у загальній їхній величині.

Раціональною вважається структура оборотних коштів з більш значною часткою готової продукції і коштів.