2. Поняття трудових ресурсів

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка має необхідний фізичний розвиток, знання та досвід для роботи в сільському господарстві. Це чоловіки віком від 16 до 60 років та жінки віком від 16 до 55 років. В сільськогосподарських роботах також приймають участь пенсіонери (за контрактом) та підлітки від 12 до 16 років.

Економічний зміст трудових ресурсів відображує поняття "робоча сила", яке означає здатність людей до праці і реалізовується в процесі виробництва.

3. Показники використання трудових ресурсів

Основними показниками використання трудових ресурсів є:

1. Кількість вироблених людино-годин за рік одним працездатним (Т₁).

,

де Т_ф - фактична кількість відпрацьованих в господарстві людино-годин.

Ч - середня чисельність працівників.

2. Коефіцієнт використання трудових ресурсів (К_в)

к_{в =} ,

де Т_н - можливий фонд робочого часу (норматив) людино-годин

3. Коефіцієнт використання робочого часу дня (К_д)

К_д ,

де t _Ф.сер - середня фактична довжина робочого дня, год.

t _н - нормативна довжина дня в господарстві, год.

4. Коефіцієнт сезонності використання трудових ресурсів.

де t_max витрати праці в місяці максимальної зайнятості працівників.

t_сер - середньомісячні витрати праці.

5. Коефіцієнт розмаху сезонності

К_розм

де t_min - мінімальні місячні витрати праці.

4. Розрахунок потреби в затратах праці

Щоб визначити забезпеченість господарства трудовими ресурсами складають баланс робочої сили. Потреби в витратах праці визначаються згідно технологічних карт по кожній культурі і виду тварин. В тваринництві розрахунки проводять також відповідно до навантаження худоби та птиці на одного працівника.

Фонд робочого, часу по господарству за рік (Ф) визначається в залежності від кількості працездатних (Ч), річного фонду робочого часу одного працездатного (t) та часу, фактично відробленому в минулому році пенсіонерами та підлітками (t _підл.)

Порівнюючи потребу з наявністю визначають рівень забезпеченості господарства трудовими ресурсами.

5. Поняття продуктивності праці

Продуктивність праці - це здатність живої праці створювати певну кількість продукції за одиницю робочого часу.

Рівень продуктивності праці визначається співвідношенням обсягу виробленої продукції до витрат праці. Обсяг продукції може обчислюватись як в натуральній формі, так і в вартісній, розрахованій в порівняних цінах.

6. Система показників продуктивності праці

Продуктивність праці в сільському господарстві обчислюється з допомогою системи прямих і непрямих показників.

Прямі показники розраховуються в натуральній або вартісній формі. Це виробіток та трудомісткість продукції.

Виробіток - кількість продукції, виробленої за одиницю робочого часу або з розрахунку на одного середньорічного працівника.

де В – виробіток на одного середньорічного працівника.

О – обсяг робіт за рік в натуральних показниках.

Ч – середньорічна чисельність робітників, чол.

,

де ВП – валова продукція, вироблена за рік, в порівняних цінах, грн.

Т – витрати праці на виробництво продукції, людино-годин.

Трудомісткість одиниці продукції - витрати праці на виробництво одиниці продукції.

де Т - витрати праці на виробництво всієї продукції, людино-годин.

t - витрати праці на виробництво одиниці продукції, людино-годин.

Непрямі показники:

1. Витрати праці на вирощування 1 га посіву окремої культури або окремого виду худоби (людино-годин).

2. Навантаження посівних площ або поголів'я худоби на одного працівника. Непрямі показники оцінюють продуктивність праці приблизно, але дають можливість постійно визначати динаміку виробництва для контролю і аналізу.