4. Шляхи покращення кормової бази

Основою високої продуктивності тваринництва є повноцінна годівля худоби та птиці. Покращення годівлі досягається інтенсифікацією кормовиробництва.

Підвищення урожайності кормових культур внесенням органічних і мінеральних добрив.

Вирощування кормових культур на меліорованих землях

Використання хімічної меліорації кислих ґрунтів.

Підвищення якості і кількості концентрованих кормів у раціонах.

Науково обґрунтована структура посівів зернофуражних і кормових культур.

Розширення повторних, післяукісних і післяжнивних посівів.

Поліпшення природних кормових угідь і створення культурних сіножатей та пасовищ.

Прогресивні технології збирання, зберігання і приготування кормів.

Використання повноцінних гранульованих і брикетованих кормів.

Збільшення використання відходів переробної промисловості.

Контрольні запитання.

1. Що таке кормова база?

2. Дайте поняття структури кормової бази.

3. Як розрахувати кормову площу?

4. Назвіть джерела кормових ресурсів.

5. Як визначається кількість умовних кормопротеїнових одиниць з 1 га кормових культур?

6. Назвіть типи годівлі у скотарстві.

7. В чому полягає інтенсифікація кормовиробництва?

Основні поняття.

Кормова база.

Структура кормової бази.

Кормова площа.

Кормові ресурси.

Інтенсифікація кормовиробництва.

Тема 10.

Економіка виробництва продукції скотарства.

Зміст.

1. Розвиток і розміщення скотарства.

2. Економічна ефективність виробництва молока. .

3. Економічна ефективність вирощування і відгодівлі молодняка великої рогатої худоби.

4. Шляхи підвищення економічної ефективності скотарства.

Опорний конспект лекції.

1. Розвиток і розміщення скотарства.

Скотарство постачає незамінні продукти харчування населенню та цінну сировину для харчової і переробної промисловості. Скотарство - основний постачальник органічних добрив для рослинництва, що в значній мірі обумовлює урожайність сільгоспкультур.

Розвиток скотарства характеризується системою показників: збільшення поголів'я голів великої рогатої худоби, в тому числі корів; щільністю поголів'я худоби і корів з розрахунку на 100 га сільгоспугідь; зростанням продуктивності скотарства, валового виробництва молока і яловичини; підвищенням рівня виробництва молока і яловичини з розрахунку на 100 га сільгоспугідь і на душу населення.

Скотарство розвивається в усіх природно-економічних зонах України. Поголів'я великої рогатої худоби в країні в 2008 році зменшилось в порівнянні з 1995 роком в 3,5 рази.

Молочне скотарство розвивається досить нерівномірно, його доцільно розміщувати поблизу міст та промислових центрів, де концентруються підприємства харчової та переробної промисловості. Для скотарства велике значення має наявність природних кормових угідь.

Функціонування тваринницьких комплексів погіршує навколишнє природне середовище, тому відгодівельні комплекси розміщують за межами приміських зон.

В Україні склалося кілька напрямків спеціалізації скотарства: молочна, молочно-м'ясна, м'ясо-молочна, м'ясна.

Серед загального поголів'я найбільша кількість корів червоної степової, чорно-рябої, симентальської, голштинської, чорно-рябої породи.