3. Шляхи підвищення

економічної ефективності

вівчарства

Підвищення економічної ефективності вівчарства передбачає збільшення виробництва продукції на основі зростання поголів'я овець та їх вовнової та м'ясної продуктивності. Головним напрямком розвитку вівчарства є інтенсифікація галузі.

Зміцнення кормової бази, підвищення рівня і якості годівлі.

Удосконалення існуючих і нових високопродуктивних, скоростиглих порід.

Удосконалення структури стада.

Зміцнення матеріально-технічної бази.

Спеціалізація та концентрація виробництва.

Удосконалення технології виробництва.

Підвищення якості реалізуємої продукції:

класність вовни, сортність смушок, вгодованість овець.

Прогресивна організація праці та її оплата.

Контрольні запитання.

1. Що дає вівчарство народному господарству?

2. Де розвинене вівчарство в Україні?

3. Назвіть види внутрішньогалузевої спеціалізації вівчарства.

4. Які показники характеризують економічну ефективність виробництва вовни?

5. Які показники визначають економічну ефективність виробництва баранини?

6. Як підвищити економічну ефективність вівчарства?

Основні поняття.

Внутрішньогалузева спеціалізація вівчарства.

Системи утримання овець.

Продуктивність вівчарства.

Економічна ефективність вівчарства.

Інтенсифікація галузі вівчарства.

Тема 13.

Економіка виробництва продукції птахівництва.

Зміст.

1. Розвиток і розміщення галузі.

2. Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва.

3. Шляхи підвищення економічної ефективності галузі.

Опорний конспект лекцій

1. Розвиток і розміщення галузі.

Птахівництво дає населенню дієтичні висококалорійні продукти харчування - яйця, м'ясо. Крім того використовується пух і перо, відходи інкубації і забою (для отримання кормового борошна), пташиний послід. Особливості птахівництва - скороспілість, висока плодючість птиці, інтенсивний ріст і продуктивність, добра оплата корму. Птахівництво інтенсивно розвивається по всій території України. Птахівничі комплекси створюються навколо великих міст і промислових центрів.

Внутрішньогалузева спеціалізація птахівництва ведеться за напрямами: яйцевий, племінний, м'ясний на основі вирощування курчат - бройлерів, качок, гусей, індиків, та страусів, які з'явились в Україні в останні десять років.

2. Економічна ефективність продукції птахівництва.

Птахівництво, яке ведеться на індустріальній основі, є найбільш інтенсивною галуззю тваринництва. Воно вимагає високого рівня розвитку матеріально-технічної бази, розведення лінійної птиці спеціалізованих порід, безперервного забезпечення повноцінними збалансованими кормами.

Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва характеризується системою показників: продуктивністю птиці (середньорічною несучістю курок - несучок, середньодобовим приростом живої маси); затратами праці і кормів на 1000 штук яєць і на 1 ц приросту; собівартістю 1000 штук яєць, 1 ц приросту і 1 ц живої маси; ціною реалізації одиниці продукції; рівнем рентабельності виробництва продукції.

В сучасному промисловому птахівництві широко використовується продуктивна гібридна птиця, дедалі більше використовують бройлерів. В останні роки в Україні спостерігається зменшення поголів'я птиці, виробництва пташиного м'яса та яєць, хоча середньорічна несучість курки - несучки збільшилась до 278 яєць за рік. Собівартість виробництва продукції птахівництва зростає. На її рівень найбільше впливають вартість кормів та оплата праці. Рівень рентабельності яєць на початок 2009 р. складав біля 13%, а м'яса (-11,3%).