Розділ 6. Облік запасів.

Зміст лекції.

1. Визнання і класифікація запасів.

2. Оцінка запасів в бухгалтерському обліку.

3. Методи оцінки вибуття запасів.

4. Синтетичний і аналітичний облік браку у виробництві.

5. Синтетичний і аналітичний облік напівфабрикатів і МШП.

6. Відображення запасів у фінансовій звітності і їх переоцінка.

7. Порядок інвентаризації запасів.

1. Згідно з П(С)БО 9 «Запаси», запаси – оборотні активи, які не обмежені у використанні і призначені для реалізації або використання протягом 1 року чи операційного циклу, якщо він > за 1 рік.

Запаси визнаються активами, якщо існує ймовірність, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням і їх вартість може бути достовірно оцінена.

Підприємство повинне відображати придбання і продаж запасів у час передачі відповідного права власності.

Запаси, які мають особливості, пов’язані з визначенням моменту переходу права власності:

• Запаси в дорозі включаються до активів за наявності документального підтвердження (транспортні документи, електронне повідомлення).

• Товари, реалізовані на умовах, коли покупець має право на повернення.

Запаси, які використовують на підприємстві:

• Власні запаси обліковуються на активному рахунку 20 «Виробничі запаси»:

  • виробничі запаси – придбані, самостійно виготовлені, які підлягають подальшій переробці або утримуються для іншого споживання в ході нормального операційного циклу (сировина, комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати, основні і допоміжні матеріали, МШП);

  • тварини на вирощуванні і відгодівлі – дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі, тварини, вибракувані з основного стада і прийняті від населення для реалізації, молодняк тварин, птиці, звірі, кролі, сім’ї бджіл;

  • незавершене виробництво – незакінчені обробкою і складанням деталі, вузли і вироби, незакінчені технологічні процеси;

  • готова продукція – продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, передбаченим договором;

  • товари – матеріальні цінності, що придбані і утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

    • Запаси, які не є власністю підприємства, обліковуються на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні»:

• матеріали, прийняті для переробки – давальницька сировина, яка не оплачується одержувачем і залишається власністю замовника;

• матеріальні цінності на відповідальному зберіганні – МЦ, які реалізовані підприємством і право власності на які перейшло покупцю, але за умовами договору вони знаходяться на відповідальному зберіганні у підприємства-продавця;

• товари на комісії – товари, одержані в межах договорів комісії і уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені і за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари.

2. Згідно з П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств», справедлива вартість запасів – сума, за якою здійснюється обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими сторонами.

До первісної вартості запасів не включаються види витрат: понаднормові втрати і нестачі запасів; % за користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські і інші витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Подібні запаси – запаси, призначення яких співпадає та які мають однакову справедливу вартість.

Оцінка запасів при зарахуванні на ББ.

Спосіб придбання запасів	Оцінка первісної вартості
Внесення до статутного капіталу	Справедлива вартість погоджена із засновниками підприємства
Придбання за плату	Ціна + мито + ТЗВ + непрямі податки + інші витрати
Виготовлення власними силами	Собівартість виробництва згідно з П(С)БО 16 «Витрати» (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні і постійні розподілені ЗВВ)
Обмін на подібні запаси	Балансова вартість, але якщо балансова вартість > їх справедливу вартість, то первісна вартість = справедливій вартості. Різниця між балансовою і справедливою вартістю включається до складу витрат звітного періоду
Обмін на неподібні запаси	Справедлива вартість, але якщо виникає дохід (збиток) від обміну, то = справедливій вартості, зменшеною або збільшеною на суму переданих грошових коштів
Одержання безоплатно	Справедлива вартість + витрати на транспортування

ТЗВ включаються безпосередньо до собівартості придбаних запасів, але якщо це неможливо, то згідно з П(С)БО 9 підприємство може відображати ТЗВ з доставки запасів на окремому субрахунку рахунків обліку запасів – 200, 219, 289.

• Відображення внесення запасів до статутного капіталу:

• Відображення отримання безоплатно запасів:

Відповідно П(С)БО 9, запаси вилучаються з активів у випадку їх вибуття внаслідок: реалізації, внеску в статутний капітал іншого підприємства, безоплатної передачі іншому підприємству, списання в результаті нестачі, конфіскації.

• Відображення реалізації запасів:

• Відображення використання запасів:

Синтетичний облік по Кт рахунку 20 ведеться у розділі III Ж-О 5 або Ж-О 5А (для підприємств, які використовують рахунки класу 8 і 9) і по Дт – у Відомості 5.1 аналітичного обліку запасів. У Відомості 5.1 визначаються сума і рівень ТЗВ (відхилень фактичної собівартості запасів від їх поточної облікової оцінки), фактична собівартість витрачених (вибулих) запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю. Записи у Відомості 5.1 здійснюються на підставі документів, у яких узагальнені надходження до МВО (складів, цехів, дільниць) запасів і їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць (або за більш короткий проміжок часу – декада). Кредитові обороти з Ж-О 5 в кінці місяця переносять у Головну книгу. Дебетові обороти в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших Ж-О з Кт відповідних рахунків.

Аналітичний облік ведеться за центрами відповідальності (МВО, місцями зберігання) і місцями витрат.

3. Згідно з П(С)БО 9, оцінка запасів при їх відпуску у виробництво, продажі і іншому вибутті здійснюється за визначеними методами.

Ідентифікована собівартість – метод застосовується за умов незначної номенклатури запасів по кожній конкретній одиниці.

Показник	Рух запасів
	Сальдо на початок періоду		Надходження		Вибуття		Сальдо на кінець періоду
	К-ть, шт.	Сума, грн.	К-ть, шт.	Сума, грн.	К-ть, шт.	Сума, грн.	К-ть, шт.	Сума, грн.
Матеріал А
Матеріал Б

Середньозважена собівартість = вартість с-до запасів на п.п. + вартість одерж. запасів за п.

кількість запасів на п.п. + кількість одерж. запасів за п.

ФІФО – запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили: запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

ЛІФО – запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню: запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Нормативні затрати – застосування норм витрат на одиницю продукції, які встановлені з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Ціна продажі заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього % торговельної націнки товарів:

1. Собівартість реал. товарів за п. = продажна вартість реал. товарів – торг. націнки на реал. товари.

2. Торг. націнка на реал. товари = продаж. вартість реал. товарів х сер. % торг. націнки.

3. Сер. % торг. націнки = с-до торг. націнок на п. п. + торг. націнки у продаж. вартості одерж. у п. товарів

продаж. вартість с-до товарів на п.п. + продаж. вартість одерж. у п. товарів.

4. Брак у виробництві – продукція, напівфабрикати, деталі, вузли і роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням, або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Класифікація залежно від місця виявлення:

• Внутрішній брак – брак, виявлений у процесі виробництва.

• Зовнішній брак – брак, виявлений споживачем і пред’явлений для відшкодування збитків.

Класифікація залежно від характеру відхилень від нормативів:

• Виправний брак – підлягає виправленню.

• Остаточний брак – не підлягає виправленню.

Для обліку і узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначений активний рахунок 24 «Брак у виробництві»: по Дт – витрати через виявлений зовнішній і внутрішній брак (вартість остаточного браку і витрати на виправлення), витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що > норму; витрати на утримання гарантійних майстерень; по Кт – сума, що списується на витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення втрат від браку продукції (вартість відходів, реалізація за зменшеною ціною, вартість утримання з винуватців), суми відшкодувань від постачальників; сальдо дебетове або 0.

Синтетичний облік по Кт рахунку 24 ведеться у розділі ІІІ Ж-О 5. Кредитові обороти з Ж-О 5 в кінці місяця переносять у Головну книгу. Дебетові обороти в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших Ж-О з Кт відповідних рахунків.

Аналітичний облік ведеться за видами виробництва.

5. Напівфабрикати – продукція, що не пройшла всіх установлених технологічним процесом стадій виробництва і потребує доопрацювання або укомплектування.

Для підприємств, у яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція, призначений активний рахунок 25 «Напівфабрикати»: по Дт – надходження з виробництва; по Кт – вибуття внаслідок продажу, передачі у подальшу переробку, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом; сальдо дебетове або 0.

Для підприємств, на яких напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, призначений активний рахунок 23 «Виробництво».

Для обліку купівельних напівфабрикатів призначений активний субрахунок 202 «Купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби».

У виробничій діяльності підприємства використовуються засоби праці відносно невисокої вартості і невеликого строку служби – малоцінні і швидкозношувані предмети (далі МШП), які належать до класу запасів.

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси», МШП – активи, які використовуються протягом періоду не > 1 року або нормального операційного циклу, якщо він не > 1 року (інструменти, господарський інвентар, спецодяг).

МШП визнаються активами, якщо існує ймовірність, що підприємство одержить у майбутньому економічну вигоду від їх використання і їх вартість може бути достовірно визначена.

Для обліку МШП призначений активний рахунок 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»: по Дт – надходження; по Кт – списання (використання); сальдо дебетове або 0.

У Наказі про облікову політику підприємства встановлюється вартісна межа для розміщення ОЗ і МШП.

Для обліку МШП, строк використання яких > ніж 1 рік (спец. інструменти і пристрої), і обліковуються в складі ОЗ як інші необоротні матеріальні активи призначений активний субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». На відміну від МШП, їх вартість погашається нарахуванням зносу, що передбачено П(С)БО 7 «Основні засоби».

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» первинна вартість МШП у процесі їх оприбуткування визначається аналогічно до виробничих запасів.

Синтетичний облік по Кт рахунків 22 і 25 ведеться у розділі ІІІ Ж-О 5. Кредитові обороти з Ж-О 5 в кінці місяця переносять у Головну книгу. Дебетові обороти в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших Ж-О з Кт відповідних рахунків.

Аналітичний облік ведеться за видами МШП і напівфабрикатів, установленими, виходячи з умов діяльності підприємства.

6. Запаси відображаються в БО і ФЗ за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва і реалізацію.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату ББ їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів = очікувана ціна продажу – очікувані витрати на завершення виробництва і збут.

• Відображення суми уцінки запасів до чистої вартості реалізації:

• Відображення суми дооцінки запасів:

7. Інвентаризація – перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі запасів, що знаходяться в місцях зберігання і зіставлення наявності з даними БО.

Завдання інвентаризації запасів:

• виявлення фактичної наявності і дотримання умов зберігання;

• виявлення запасів, які не використовуються;

• перевірка реальності відображення вартості запасів у ББ підприємства.

Інвентаризація запасів проводиться за місцем зберігання і за МВО. Дата здійснення повної або вибіркової інвентаризації, затвердження складу інвентаризаційної комісії, строків проведення інвентаризації і оформлення її результатів проводиться керівником підприємства.

У процесі інвентаризації визначається фактична наявність запасів, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень.

Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця має бути віднесена на винних МВО. Взаємний залік лишків і нестач унаслідок пересортування може бути допущений тільки щодо ТМЦ одного і того самого найменування і в кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той самий період, що підлягав перевірці, та в тієї самої МВО.

Складання документів при проведенні інвентаризації запасів.

Дія інвентаризації	Документ
Перелік запасів за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного №, виду, групи, сорту і кількості	Інвентаризаційні описи і висновки робочої комісії
Виявлення в процесі непридатних або зіпсованих запасів	Акти, в яких указуються причини, ступінь і характер пошкодження, винні особи, які допустили їх псування
Виявлення в процесі непридатної тари	Акт на списання із зазначенням причин псування
Надання в особисте користування працівникам МШП	Групові інвентаризаційні описи із зазначенням МВО, стосовно яких відкриті особові картки, із проставлянням підпису в Описі
Здійснення взаємного заліку лишків і нестач унаслідок пересортування, розрахунку природної нестачі, визначення кінцевих результатів інвентаризації	Порівняльна відомість складається бухгалтерією
Результат проведеної інвентаризації	Протокол, в якому зазначаються, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортуванні, списування нестач у межах норм природного збитку, понад нормативні нестачі і втрати від псування, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат надалі. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником

Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються в БО підприємства в тому місяці, в якому проведена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.