10

Тема 11. Державні цільові фонди

11.1. Загальнодержавні фонди цільового призначення, їх класифікація і характеристика

Державні цільові фонди — це сукупність фондів грошових коштів, які мають цільове призначення, знаходяться в розпорядженні центральних органів влади та органів місцевого самоврядування. Вони є однією з ланок державних фінансів, порядок їх формування та витрачання регламентується законодавчими актами.

Основне призначення державних цільових фондів:

— забезпечення соціального захисту населення шляхом виплати пен-сій, субсидій, фінансування соціальної інфраструк­тури;

— сприяння економічному розвитку держави через фінан­сування, субсидування, кредитування вітчизняних підпри­ємств;

— фінансування природоохоронних заходів;

— надання позик, кредитів.

Джерелами формування доходів державних цільових фон­дів є:

— обов'язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;

— доходи від інвестування власних коштів; добровільні внески, спонсорська допомога;

— бюджетне фінансування;

— інші джерела (кредити).

Державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні (фонди, що входять до складу державного бюджету) і державні позабюджетні фонди (фонди, що не входять до складу держав­ного бюджету).

Державні цільові фонди поділяють на дві групи:

• постійні фонди, створення яких пов'язане з виді­ленням окремих функцій держави. Це окремо створені спеці­альні фонди для гарантованого забезпечення соціального стра­хування;

— тимчасові фонди, які фор­муються з метою прискореного вирішення актуальних про­блем, їх створюють у разі конкретної необхідності й після вирішення проблеми закривають.

Залежно від рівня, на якому утворюються спеціальні фонди, вони можуть бути: державними і місцевими.

Залежно від напрямів використання існують фонди: економічні, соціальні, науково-дослідні, страхові, міждержавні та інші.

Соціальні фонди: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загально­обов'язкового соціального страхування України на випадок без­робіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонд соціа­льного захисту інвалідів.

До економічних можна віднести: Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України, Фонд охорони праці, Фонд розвитку та захисту конкуренції, Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств, Український фонд підтримки підприємництва.

Формування цільових фондів у структурі Державного бю­джету України закріплено Бюджетним кодексом (ст. 38). Пе­редбачено, що Кабінет Міністрів України разом з проектом державного бюджету на наступний бюджетний рік подає про­екти кошторисів усіх державних цільових фондів, які утво­рюються за рахунок обов'язкових платежів (податків та зборів) виходячи з потреб конкретних галузей економіки та соціаль­ної сфери.

У структурі Державного бюджету України на 2007 р. ви­ділено такі фонди: Фонд соціального захисту інвалідів, Держав­ний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнарод­них авіаційних організаціях, Соціальний фонд безпеки авіації.

Фонд соціального захисту інвалідів. Метою створення цьо­го фонду є фінансування роботи та державних програм із со­ціального захисту інвалідів, створення умов для їх працевлаш­тування, соціально-трудової та професійної реабілітації.

Основні завдання Фонду:

1) фінансування загальнодержавних програм та заходів із соціального захисту інвалідів;

2) фінансування медичної та соціально-трудової реабілітації інвалідів, а також залучення їх до суспільно корисної праці;

3) мобілізація благодійних внесків і коштів підприємств, установ, організацій та громадян України для ефективного їх використання Фондом та його відділеннями.

4) контроль за виконанням і додержанням нормативів пра­цевлаштування інвалідів та надання для них робочих місць.

Згідно із Законом України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ (зі зміна ми та доповненнями) місцеві ради разом з підприємствами, за участю відділень Фонду, на основі пропозицій органів Міністерства соціального захисту населення України щороку визнача­ють нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів. Статтею 19 названого Закону для підприємств незалежно від форми власності нормативи визначаються в розмірі, не меншому від 4 % від загальної кількості працюючих. Якщо кількість працюючих на підприємстві становить від 15 до 25 осіб, норматив встановлюється в кількості одного робочого місця. У разі незабезпечення робочих місць відповідно до до­ведених норм або якщо працевлаштовано інвалідів менше, ніж передбачено нормативом згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні", підприємства (об'єднання) установи, організації всіх форм власності зобо­в'язані щороку перераховувати до відділень Фонду цільові за­соби для створення робочих засобів, передбачених для праце­влаштування інвалідів і для здійснення заходів із їх соціаль­ної та професійної реабілітації. Розмір відрахувань визначаєть­ся середньою річною заробітною платою на відповідному під­приємстві за кожне нестворене робоче місце для інваліда.

Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів не належить до обов'язкових податків, зборів і сплачуються як фінансові санкції за невиконання нормативів створення робо­чих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідно, сума цих відрахувань не включається до складу валових видатків платника податків і сплачується за рахунок власних джерел підприємства.

Цільові засоби нараховують і перераховують на рахунки відділень Фонду підприємства (об'єднання), установи та органі­зації самостійно не пізніше 15 лютого року, наступного за звітним, з одночасним поданням звіту до відділення Фонду.

Державний фонд охорони навколишнього природного се­редовища. З метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, а також для зменшення впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоро­в'я населення у 1991 р. згідно із Законом України "Про охоро­ну навколишнього природного середовища" було створено Державний фонд охорони навколишнього природного середо­вища.

Фонд діє на державному, обласному і місцевому рівнях за схемою, наведеною.

Джерела доходів фонду є:

1. Збір за забруднення навколишнього природного середовища.

2. Штрафні санкції за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища.

3. Добровільні внески і пожертвування підприємств, організацій, громадян.

4. Інші кошти, визначені законом

Напрями видатків:

1. Фінансування природоохоронних засобів.

2. Фінансування ресурсозберігаючих заходів.

3. Забезпечення екологічної безпеки

Ставки збору запроваджуються урядом АРК та органами місцевого самоврядування на підставі лімітів викидів та скидів забруднювальних речовин і розміщення відходів, а також нор­мативів плати за них. Ліміти викидів стаціонарними джере­лами за забруднення встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років.

Об'єктом обчислення збору є:

— обсяги забруднювальних речовин, які викидають в ат­мосферне повітря або скидають безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об'єктах — для стаціонарних джерел забруднення;

— обсяги фактично спожитих видів пального, завдяки ви­користанню яких утворюються забруднювальні речовини — для пересувних джерел забруднення.

Нормативи збору встановлює Кабінет Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюваль­них речовин та розміщення відходів. За викиди засобами пе­ресування джерелами забруднення нормативи збору встанов­люються залежно від виду пального та транспорту. За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднювальних речовим та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі.

Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення обчислюються платниками самостійно щокварталу нарос­таючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів видатків, нормативів збору, коригувальних коефіцієнтів. Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди з урахуванням названих чинників.

Кошти Фонду використовуються в межах бюджетних програм, визначених законодавством, згідно з кошторисами до­ходів і видатків, які затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів за погодженням з Міністерством фінансів. Переліки природоохоронних заходів у межах бюджетних програм Фонду погоджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів.

До 10 % коштів Фонду може резервуватися для здійснення непередбачених випадків, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту Державного бюджету України.

Враховуючи техногенне навантаження на природне середо­вище в Україні, що перевищує аналогічний показник розви­нутих країн у 4—5 разів, КМУ розширив базу оподаткування. Окрім податків за спеціальне використання водних та лісових ресурсів введено збір за спеціальне використання надр для видобутку корисних копалин; збір за спеціальне використан­ня диких тварин; річкових та інших водних живих ресурсів.

Фонд формується за рахунок:

— частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України;

— 30 % зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

— добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень.

Розподіл коштів Фонду здійснює Кабінет Міністрів України.