Гра на дитячих музичних інструментах

Високий рівень:

• впевнено, ритмічно, виразно виконує нескладну знайому поспів ку (2-3 звука) на металофоні;

• самостійно підбирає на металофоні знайому мелодію.

Середній рівень:

• виконує знайому поспів ку з незначною допомогою педагога;

• підбирає на металофоні знайому поспів ку за допомогою педаго­га.

Низький рівень:

• затру днюється у грі на металофоні;

• не може підібрати на інструменті ні одної знайомої мелодії.

Примітка:

1. Для виконання діагностичних завдань можна вибрати 1 -2 му­зичних твору.

2. Діагностика проводиться або з кожною дитиною, або з неве­ликою групою дітей (2-3 дитини).

3. Виконання дітьми завдань оцінюється по 3 бальною систе­мою:

Високий рівень - 3 бали;

Середній рівень - 2 бали;

Низький рівень - 1 бал

Результати вносяться в таблицю та сумуються. В залежності від того, яка загальна кількість балів буде набрано, згідно визначається рівень музич­ного розвитку кожної дитини:

Низький рівень - від 4-6 балів;

Середній рівень - від 7 - 9 балів;

Високий рівень - від 10 - 12 балів.

Результати всіх обстежень можна об'єднати в таблицю.

Прізвище, ім’я дитини	Оцінювання у балах
	Вид музичної діяльності					Рівень музично розвинення
	Сприйняття музики	співання	Музикально-ритмічні рухи	Гра на інструментах	Підсумкова балів

Додаток № 11

ДІАГНОСТИКА ТРУДОВИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК ДІТЕЙ

Методика вивчення показників трудового виховання першокласників

Вибираючи методику слід мати на увазі такі умови, в яких першо­класники знаходяться (кількість уроків, перерв, обіду в шкільній столовій). Такі умови не сприяють проведенню експериментів, організації прибирання класу з метою складання характеристики навичок самообслуговування, гос­подарсько-побутової праці.

МЕТОДИКА 1. Спостереження за переодяганням дітей до і після уроку фізичної культури (або після уроку)

Що слідує відмітити:

• самостійність дитини в процесі діяльності: достатньо швидко чи ні одягається, в якій послідовності, ретельно чи ні виконує необ­хідні дії;

• організованість дитини: ціленаправленність дій, відволікання на сторонні предмети;

• відношення до одежі: охайно чи ні користується речами, як складає, одежу, складає взуття;

• культура зовнішнього вигляду після переодягання: охайність, вміння перевіряти зовнішній вигляд, виправити недоліки.

Обробка результатів: при співвідношенні дій дитини з виділеними показниками навиків самообслуговування (достатній рівень) можна оцінити в 2 бали; 1 бал додається, якщо дитина проявила охайність, неорганізованість (недостатній рівень); 0 балів - при невідповідності дій дитини, з виділеними показниками (незадовільний рівень).

МЕТОДИКА 2. Спостереження за зовнішнім виглядом дітей після перерви при підготовці до уроку.

Що слідує відмітити:

• вміння перевірити свій зовнішній вигляд; якщо є недоліки при­вести себе в порядок. В якому вигляді знаходиться взуття;

• вміння приготовити все необхідне до уроку, розкласти всі при­належності в певному порядку;

Обробка результатів: при співвідношенні дій дитині по виділеним показникам ставиться 2 бали (достатній рівень навиків культури догляду за собою, вміння слідкувати за своїм зовнішнім виглядом); при неповному спів­відношенні ставиться 1 бал (недостатній рівень); при повній відсутності на­виків культури догляду за собою - 0 балів. Діти, які отримали такі оцінки, постійно потребують втручання учителя, зауваження в свій адрес, інколи не слідують вказівкам вчителя.

МЕТОДИКА 3. Спостереження за поведінкою дітей в шкільній

столовій.

Що слідує відмітити:

• наявність потреби вимити руки перед їжею: спочатку засучити

• рукава, якість навику;

• культура поведінки за столом: використання серветок, приборів,

• зборка посуду після їжі;

• культура прийому їжі (відсутність поспішності, пережовування

• їжі з закритим ротом).

Обробка результатів: при наявності у дитини культури їжі і пове­дінки за столом ставиться 2 бали (задовільно); якщо відсутні деякі навички або спостерігаються окремі недоліки - 1 бал; при повному недотриманні норм поведінки (поспішність, неуважність до зовнішнього вигляду) - 0 балів.

МЕТОДИКА4. Індивідуальна бесіда з дитиною з метою вияснити

знання о праці. Примірні питання:

• Чи можеш ти пояснити, що таке "працювати"?

• А що таке "добре працювати"?

• Як ти вважаєш, чому працюють люди?

• Ти мабуть бачив, як хтось працює. Розкажи мені про це?

• А як працюєш ти? Розкажи.

• Кого можна назвати працелюбним?

Відповіді дітей фіксуються з достатньою точністю. На основі від­повідей робляться висновки о повноті знань.

Дитина виявляє знання:

• о змісті праці (що робить працівник);

• в відношенні до праці (як треба відноситися до праці);

• о значущості праці (розуміння загальної значущості праці);

• об особистісних лютях (як дитина трудиться сама);

Якщо в відповідях дитини присутні всі 4 компонента - знання оці­нюються як повні; достатні - 4 бали; при відсутності 1-2 компонентів - 3 ба­ли; при відсутності більш 2-0 бали.

МЕТОДИКА 5. Спостереження за діяльністю дітей в процесі

колек­тивної праці.

За проханням дослідника вчитель організовує вбирання класу. На­передодні попереджує першокласників, що треба принести ганчірки у цело­фановому пакеті, фартухи, рушники.

Перед початком зборки вчитель проводить бесіду, в процесі якої обговорюється, що можна зробити для того, щоб в класі було чисто. Потім йдуть відповіді дітей (треба похвалити тих, хто вніс пропозиції з приводу праці. В кінці бесіди вчитель звертається до дітей, вносить мотивацію зна­чущості праці, яка пристоїть, пояснює зміст праці

Примітка: організатори зборки повинні заздалегідь перевірити прочність запорів на вікнах, приготовити тазики з водою.

Вчитель ще раз уточнює зміст роботи і пропонує почати роботу.

В цей час важливо відмітити, як діти організовують діяльність, го­туються до неї.

В процесі прибирання відмічається діловитість дитини, ретельність, вміння контролювати свою працю, оцінювати результат, вміння спостерігати, споліскувати і віджимати ганчірку.

Велике значення для оцінки діяльності дитини має момент перехо­ду від прибирання свого стола і стула до загальної праці. Вчитель навмисно не пояснює дітям, як це треба робити. Йому важливо вияснити як поступають діти, щоб визначити свої конкретні дії, відмітити в спостереженнях, хто з першокласників проявляє активність, пропонує розділити роботі, з'являється чи ні конфлікти та зв'язку з чим, хто приймається за роботу, а хто не виявляє бажання брати участь в роботі, хто проявляє які навички.

По закінченню загальної роботи вчитель спостерігає будуть чи ні діти прибирати ганчірки, фартухи, мити руки, приводити себе до ладу.

Обговорення результатів: вчитель відмічає дії дітей в яких вияви­лося позитивне відношення до праці. Оцінює значення загальних зусиль.

Визначення загального рівня трудового виховання робиться на ос­нові підрахування всіх результатів. Можна скласти таблицю:

Прізвище та ім.”я дитини	Методика					Кількість балів
	1	2	3	4	5

Рівні вихованості дитини в праці:

Високий рівень - 14 балів;

Середній рівень - 9 балів;

Недостатній рівень - 8 балів;

Низький рівень - менш 8 балів.