Проблемне завдання 5

1. Чи справді відстань руху складається з безконечності інтервалів?

2. Чи справді час складається з окремих «тепер»?

3. Як аргументи Зенона співвідносяться з філософією його учителя Парменіда?

Зенон

Фрагменти

Є чотири аргументи про рух, які завдають труднощі тим, хто намагається їх спростувати. Перший – про неможливість руху, адже рухоме тіло передусім має дійти до половини, аніж до кінця… Проте, неможливо в конечний час пройти-від-початку-у-кінець безконечне число протяжних величин або торкнутися безконечного числа точок одну по одній.

Другий аргумент – так званий «Ахіллес». Він стверджує, що найшвидший бігун ніколи не наздожене найповільнішого, бо необхідно, щоб той, хто наздоганяє, спершу досяг точки, звідки стартував той, хто тікає, а тому більш повільний бігун з необхідності завжди має бути трохи попереду.

Третій аргумент каже, що летюча стріла стоїть на місці. Сей висновок випливає з постулату про те, що час складається з окремих «тепер»… Якщо всяке тіло покоїться там, де воно рухається всякий раз як займає рівний собі простір, а рухоме тіло завжди займає рівний собі простір у кожне «тепер», то це значить, що летюча стріла нерухома.

Четвертий аргумент – про рівні тіла, що рухаються по стадію у протилежних напрямках паралельно рівних їм тіл; одні рухаються від кінця стадія, інші – від середини з рівною швидкістю, звідки слідує, що половина часу дорівнює подвійному (цілому)… Припущено, що як мимо рухомого тіла, так і мимо нерухомого тіла рівна їм величина з рівною швидкістю рухається рівний їм час… Себто, якщо рух є, то одна з двох рівних величин, що рухаються з рівною швидкістю, за рівний час пройде вдвічі більше, ніж інша, а не рівну відстань.

[Фрагменты ранних греческих философов. Ч. І. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики [Текст]. – М.: Наука, 1989.]

Проблемне завдання 6

1. Якщо у атомів відсутні якості, як можливо їх сприймати?

2. Чим рухомі атоми, якщо не мають впливу ззовні?

Демокрит

Фрагменти

Начала – числом незліченні, називаються «атомами», вони неподільні і непроникні внаслідок того, що вони абсолютно щільні і не містять у собі пустоти. Розмежування ж відбувається завдяки пустоті, яка є в тілах: атоми, відділені одне від одного у безконечній пустоті і відмінні зовнішніми формами, розмірами, положенням і порядком, носяться у пустоті і, стикаючись одне з одним, причому де-не-де одні відскакують, а інші сплітаються між собою внаслідок відповідності форм, розмірів, положень і порядків, і отсі поєднання тримаються разом і в такий спосіб створюють виникнення складних тіл.

Відмінностей у атомів три: «обрис, поворот і стик», що значить – форма, положення і порядок. Адже по природі подібне приводиться у рух подібним, і споріднені речі прагнуть одне до одного, і кожен із атомів, вступаючи в інше поєднання, створює іншу поставу (конфігурацію).

Начало всесвіту – атоми і пустота… Світів безконечна множина, і вони мають начало і кінець у часі. І ніщо не виникає із небуття, не зникає в небутті. І атоми незліченні за розмаїттям величин і за множиною; носяться ж вони у всесвіті, кружляючи у вихорі, і таким чином народжується все складне: вогонь, вода, повітря, земля. Річ у тому, що останні суть поєднання певних атомів. Атоми ж не піддаються ніякому впливу ззовні і незмінні внаслідок твердості.

Лише в узвичаєному судженні існує солодке, у судженні – гірке, у судженні – тепле, у судженні – холодне, у судженні – колір, а в дійсності існують тільки атоми та пустота. Усі відчутні якості виникають з поєднання атомів, існуючи лише для нас, що сприймають їх, а по природі самих речей нема нічого ні білого, ні чорного, ні жовтого, ні червоного, ні гіркого, ні солодкого.

Краще думати перед тим, як діяти, аніж після того.

Хто любить докоряти, той нездатний дружити.

Бути вірним обов’язку у нещасті – велика річ.

[Фрагменты ранних греческих философов. Ч. І. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики [Текст]. – М.: Наука, 1989.]