Про виникнення і знищення

(Фрагмент про матерію та рух у природі)

Ми стверджуємо, що справді існує певна матерія сприйманих чуттями тіл, але вона не існує окремо від них і її завжди супроводжують протилежності; із цієї матерії походять так звані елементи. <…> Начало і перша матерія хоча і не існує окремо, але лежить в основі протилежностей. Адже ж не тепле є матерія для холодного і не холодне для теплого, а те, що є субстрат того і іншого. Тому началом слід вважати передусім сприймане чуттями тіло у можливості, а тоді – протилежності, наприклад, тепло і холод, і тільки по-третє, – вогонь, воду і таке інше.

Більш відповідним до природи було б твердження, що матерія породжує завдяки руху. Адже ж якісна зміна і зміна виду [форми] швидше бувають причиною породження, і в усьому ми звикли називати дієвою причиною те, що приводить у рух, чи то у природі, чи то у мистецтві. Але <…> ті, хто так каже, не праві. Бо ж матерії властиво зазнавати впливу і рухатися, зрушувати ж та діяти – то властивість іншої сили <…>. Адже не сама із себе вода створює тварину <…>. Хто стверджують подібне помиляються ще й тому, що вони залишають без уваги важливішу причину, відкидаючи суть буття і вид [форму]. До того ж, відкидаючи причину у смислі виду, вони приписують простим тілам сили, завдяки яким, на їхній погляд, відбувається виникнення, перебільшуючи їх значення як знаряддя. <…>

Виникнення та знищення завжди будуть відбуватися безперервно і ніколи не припиняться. <…> І в цьому полягає глибокий смисл, адже ми стверджуємо, що в усьому природа завжди прагне до кращого, «бути» краще, аніж «не бути»…, однак буття не може бути властиве всім речам через їх віддаленість від первоначала. Тому бог завершив світове ціле тим способом, який залишався: він зробив виникнення безупинним. Адже саме так буття більше за все може бути продовжене, тому що постійне виникнення ближче за все до вічної сутності.

Але якщо є рух, то необхідно є і якийсь двигун…, а якщо рух вічний, то має бути вічним двигун, і якщо рух безперервний, то двигун один, нерухомий, ненароджений і незмінний.

[Аристотель. Сочинения [Текст] / Аристотель. - М.: Мысль, 1981. - Т. 3.]

Проблемне завдання 11

1. У чому полягає щастя життя людини згідно з Сенекою?

2. Яке б ви хотіли поставити запитання до тексту, на яке не можете дати відповідь?

Сенека

Про щасливе життя

Благородно чинить той, хто, зважаючи не на власні сили, а на сили людської природи, ставить перед собою високі цілі, прагне їх досягнути і мріє про такі великі ідеали, що втілення їх у життя виявляється важким навіть для людей, які мають видатний хист. Ось які цілі він може поставити собі: «При вигляді смерті та при повідомленні про неї я все одно зберігатиму спокійний вираз обличчя; я бути зносити тяжкі випробування, які б вони не були, підкріплюючи тілесні сили духовними; я зневажатиму багатство незалежно від того, чи буде воно в мене, чи ні; я не стану сумнішим, якщо воно належатиме іншому, і більш гордим, якщо воно оточуватиме мене своїм блиском; я буду байдужим до долі попри те, чи буде вона мене берегти, чи буде карати; на всі землі я дивитимусь як на свої, а на свої – як на спільну власність; я житиму в переконанні, що народився для інших, і буду за це вдячний природі, оскільки вона не могла потурбуватися краще про мої інтереси: мене одного вона подарувала всім, а всіх – мені одному.

[Сенека.. Моральні листи до Луцілія [Текст] / Сенека. – К.: Основи, 1999.]