- •22. Муфти приводів
- •22.1. Загальні відомості, класифікація
- •22.2. Муфти некеровані. Жорсткі муфти
- •22.3. Муфти компенсуючі жорсткі
- •22.4. Муфти компенсуючі пружні
- •22.5. Муфти керовані (зчіпні)
- •2 Рис. 22.17. Конусна фрикційна муфта 2.6. Муфти автоматичні (самокеровані)
- •Розділ VI. Корпусні деталі, ущільнення, пружні елементи
- •23. Корпусні деталі
- •23.1. Корпус редуктора литий
- •Діаметри болтів dк кришок підшипникових вузлів
- •23.2. Корпус редуктора сучасного типу
- •Конструктивні розміри окремих елементів корпусу, мм
- •23.3. Зварний корпус редуктора
- •Контрольні запитання
- •24. Плити та рами
- •24.1. Загальна характеристика
- •24.2. Плити
- •24.3. Рами
- •Діаметр фундаментних болтів dф і їх кількість пф
- •Розміри спеціальних косих шайб, мм
- •Параметри швелерів з нахилом за гост 8240-72, мм
- •25. Ущільнення рухомих з’єднань
- •25.1. Призначення, класифікація
- •25.2. Контактні ущільнення
- •2 1.3. Безконтактні ущільнення
- •25.4. Торцеві ущільнення
- •25.5. Ущільнення поступально-зворотних з’єднань
- •26.Ущільнення нерухомих з’єднань
- •26.1. Листові прокладки
- •26.2. Ущільнення жорстких стиків
- •26.3. Ущільнення різьбових з’єднань
- •Контрольні запитання
- •27. Пружні елементи машин
- •27.1. Призначення та конструкція
- •Величина індексу податливості пружини с
- •27.3. Розрахунок стержневих пружин
- •27.4. Розрахунок плоских пружин
- •27.4. Листові ресори
- •Значення коефіцієнтів довговічності кl пружин
- •27.6. Гумометалеві пружні елементи машин
- •Контрольні запитання
- •Розділ VII. Теорія і практика проектування та конструювання машин
- •28.5. Утворення похідних машин методом інверсії
- •28.7. Вибір конструкції машини
- •28.8. Компонування машин
- •28.9. Етапи створення технічних об'єктів
- •Контрольні запитання
Діаметри болтів dк кришок підшипникових вузлів
D, мм |
dк, мм |
Кількість п |
До 75 |
М8 |
4 |
80...95 |
М10 |
4 |
100...140 |
М10 |
6 |
150...215 |
М12 |
6 |
225...360 |
М16 |
6 |
Інші розміри і відношення вказано на рисунках 23.1-23.4.
23.2. Корпус редуктора сучасного типу
Корпус редуктора сучасного типу також виконується рознімним. Для з’єднання корпуса і кришки по всій площині рознімання виконуються фланці (рис. 23.5). На коротких бокових сторонах фланці розміщують усередину корпуса. На поздовжніх довгих сторонах фланці корпуса розміщують усередину корпуса, а фланці кришки – зовні корпуса (рис. 23.5, б-г). Фланці об’єднують із приливами (бобишками) для підшипників. Їх розміри визначаються розмірами зовнішнього діаметра підшипника і конструкцією кришки підшипникового вузла. Для компенсації похибок виготовлення і суміщення контуру корпуса і кришки, останню виконують з деяким напуском f (рис. 23.5, а).
Товщину стінок δ корпуса редуктора сучасного типу можна вибрати за такою формулою:
Рис.
23.5, а
-г.
Корпус редуктора сучасного типу
де Т – обертовий момент на тихохідному валі, Н·м.
Розміри інших елементі корпуса визначаються так: ( - діаметр фланця кришки підшипника).
На рис. 23.5, б показано конструкцію бобишки для накладної кришки, на рис. 23.5, г - конструкцію бобишки для врізаної кришки.
З’єднання кришки з корпусом виконують болтами класу міцності не нижче 6.6 з зовнішньою шестигранною зменшеною головкою (рис. 23.6, а) або гвинтами з циліндричною головкою і внутрішнім шестигранником (рис. 23.6, б). Діаметр болтів (гвинтів) визначаються за виразом:
де Т – обертовий момент на тихохідному валі, Н·м.
Б
Рис.
23.6, З’єднання
кришки з корпусом: а
– болтами з зовнішньою шестигранною
зменшеною головкою; б
- гвинтами з циліндричною головкою і
внутрішнім шестигранником
Кришку з корпусом з’єднують болтами (гвинтами) одного типу і не більше, як двома розмірами. Відстань між стяжними болтами При великій довжині бокових сторін установлюють додаткові стяжні болти меншої довжини (рис. 23.7, а - б).
Таблиця 23.2