- •22. Муфти приводів
- •22.1. Загальні відомості, класифікація
- •22.2. Муфти некеровані. Жорсткі муфти
- •22.3. Муфти компенсуючі жорсткі
- •22.4. Муфти компенсуючі пружні
- •22.5. Муфти керовані (зчіпні)
- •2 Рис. 22.17. Конусна фрикційна муфта 2.6. Муфти автоматичні (самокеровані)
- •23.1. Корпус редуктора литий
- •Розділ VI. Корпусні деталі, ущільнення, пружні елементи
- •23. Корпусні деталі
- •Діаметри болтів dк кришок підшипникових вузлів
- •23.2. Корпус редуктора сучасного типу
- •Конструктивні розміри окремих елементів корпусу, мм
- •23.3. Зварний корпус редуктора
- •Контрольні запитання
- •24. Плити та рами
- •24.1. Загальна характеристика
- •24.2. Плити
- •24.3. Рами
- •Діаметр фундаментних болтів dф і їх кількість пф
- •Розміри спеціальних косих шайб, мм
- •Параметри швелерів з нахилом за гост 8240-72, мм
- •25. Ущільнення рухомих з’єднань
- •25.1. Призначення, класифікація
- •25.2. Контактні ущільнення
- •2 1.3. Безконтактні ущільнення
- •25.4. Торцеві ущільнення
- •25.5. Ущільнення поступально-зворотних з’єднань
- •26.Ущільнення нерухомих з’єднань
- •26.1. Листові прокладки
- •26.2. Ущільнення жорстких стиків
- •26.3. Ущільнення різьбових з’єднань
- •Контрольні запитання
- •27. Пружні елементи машин
- •27.1. Призначення та конструкція
- •Величина індексу податливості пружини с
- •27.3. Розрахунок стержневих пружин
- •27.4. Розрахунок плоских пружин
- •27.4. Листові ресори
- •Значення коефіцієнтів довговічності кl пружин
- •27.6. Гумометалеві пружні елементи машин
- •Контрольні запитання
- •Розділ VII. Теорія і практика проектування та конструювання машин
- •28.5. Утворення похідних машин методом інверсії
- •28.7. Вибір конструкції машини
- •28.8. Компонування машин
- •28.9. Етапи створення технічних об'єктів
- •Контрольні запитання
2 1.3. Безконтактні ущільнення
2
Рис.
25.8.
Отвори для розвантаження пружинних
кілець
5.3.1.
Щілинні (лабіринтові)
ущільнення
являють собою щілину між
валом і корпусом (рис. 25.9, а,
б). Ущільнююча
здатність кільцевої
щілини пропорційна її довжині та
обернено пропорційна величині зазору.
При реальних величинах довжин і зазорів
ефективність ущільнення невелика. Для
збільшення ефективності щілинних
ущільнень при жорстких вимогах до
габаритів використовують двохярусне
щілинне ущільнення.
Е
Рис.
25.9.
Щілинні (лабіринтові) ущільнення
фективність
щілинного ущільнення підвищують шляхом
виготовлення кільцевих
канавок на валу, у втулці,
одночасно на валу і втулці (рис. 25.10).
Канавки створюють на валу гребні, які
за рахунок відцентрової сили відбивають
мастило в кільцевий простір між валом
і втулкою. Якщо канавки виготовляють
у втулці, необхідно передбачати стікання
масла в нижній точці втулки.
У
Рис.
25.10.
Кільцеві
канавки на валу і втулці
5.3.2.Ущільнення відгінною різьбою використовують для герметизації порожнин, які містять рідину. На валу і на втулці виготовляють різьбу - частіше багатоходову (рис. 25.11). Напрямок різьби узгоджують із напрямком обертання вала так, щоб витки різьби відганяли рідину у корпус. Для підвищення ефективності використовують двох’ярусне ущільнення відгінною різьбою. Профіль різьби прямокутний з різною величиною кроку, пилкоподібний трикутний.
У
Рис.
25.11.
Ущільнення відгінною різьбою
щільнююча
здатність цього типу ущільнення
пропорційна довжині різьбової ділянки
поясу, швидкості обертання вала, густині
рідини, обернено пропорційна висоті
різьби і величині зазору між гребнями
витків і втулкою (максимально допустимий
зазор 0,05...0,06 мм).
Іноді різьбу замінюють циліндричною пружиною з витками круглого або прямокутного профілю, яку встановлюють безпосередньо на валу або на гладкій втулці, закріпивши один кінець.
2
5.3.3.Ущільнення
відбивними дисками
встановлюють перед
щілинними ущільненнями з метою
перешкодити доступу мастила у щілину
і дією відцентрових сил відігнати ту
частину мастила, яка проникає у щілину.
Д
Рис.
25.12.
Ущільнення відбивними дисками
25.4. Торцеві ущільнення
Т
Рис.
25.13.
Торцеве ущільнення
орцеві
ущільнення належать до
числа контактних. Схему торцевого
ущільнення показано на рис. 25.13. На валу
встановлено диск а
з буртом, якому не дають
обертатись відносно вала торцеві зуб’я
б. Диск
а
пружиною
постійно притискається
до нерухомої шайби в,
закріпленої на корпусі, тим самим
ущільнюючи торцевий зазор. Для ущільнення
радіального зазору між диском а
і валом використовуються гумові кільця
г. Таким
чином, торцеве ущільнення складається
із власне торцевого і радіального
ущільнень (сальники, розрізні кільця,
манжети та ін.).
Торцеві ущільнення мають властивість самоприпрацювання, при якому спрацювання рухомої поверхні торцевих зуб’їв б і диску а компенсується переміщенням ущільнюючого диска а під дією пружини. При правильному виборі матеріалів деталей, якісному стані поверхні контакту, незначному змащенні торцеві ущільнення працюють надійно довгий час.
Для поверхонь тертя використовують антифрикційні пари: сталь - бабіт, гартована або азотована сталь - бронза, графітні і вуглецеві композити, пластики, тверді сплави. Поверхні тертя обробляють до шорсткості не вище Ra = 0,16...0,32 мкм.
Різновидів торцевих ущільнень багато: з конічною витою пружиною, з гофрованою гумовою манжетою, сільфонні, мембранні, з сальниками для герметизації радіального зазору, з манжетами, гумовими кільцями, розрізними пружинними кільцями; з плаваючим диском, з втулкою, зафіксованою в корпусі, з плаваючою втулкою, з втулками, які розпираються браслетними пружинами.
