- •22. Муфти приводів
- •22.1. Загальні відомості, класифікація
- •22.2. Муфти некеровані. Жорсткі муфти
- •22.3. Муфти компенсуючі жорсткі
- •22.4. Муфти компенсуючі пружні
- •22.5. Муфти керовані (зчіпні)
- •2 Рис. 22.17. Конусна фрикційна муфта 2.6. Муфти автоматичні (самокеровані)
- •Розділ VI. Корпусні деталі, ущільнення, пружні елементи
- •23. Корпусні деталі
- •23.1. Корпус редуктора литий
- •Діаметри болтів dк кришок підшипникових вузлів
- •23.2. Корпус редуктора сучасного типу
- •Конструктивні розміри окремих елементів корпусу, мм
- •23.3. Зварний корпус редуктора
- •Контрольні запитання
- •24. Плити та рами
- •24.1. Загальна характеристика
- •24.2. Плити
- •24.3. Рами
- •Діаметр фундаментних болтів dф і їх кількість пф
- •Розміри спеціальних косих шайб, мм
- •Параметри швелерів з нахилом за гост 8240-72, мм
- •25. Ущільнення рухомих з’єднань
- •25.1. Призначення, класифікація
- •25.2. Контактні ущільнення
- •2 1.3. Безконтактні ущільнення
- •25.4. Торцеві ущільнення
- •25.5. Ущільнення поступально-зворотних з’єднань
- •26.Ущільнення нерухомих з’єднань
- •26.1. Листові прокладки
- •26.2. Ущільнення жорстких стиків
- •26.3. Ущільнення різьбових з’єднань
- •Контрольні запитання
- •27. Пружні елементи машин
- •27.1. Призначення та конструкція
- •Величина індексу податливості пружини с
- •27.3. Розрахунок стержневих пружин
- •27.4. Розрахунок плоских пружин
- •27.4. Листові ресори
- •Значення коефіцієнтів довговічності кl пружин
- •27.6. Гумометалеві пружні елементи машин
- •Контрольні запитання
- •Розділ VII. Теорія і практика проектування та конструювання машин
- •28.5. Утворення похідних машин методом інверсії
- •28.7. Вибір конструкції машини
- •28.8. Компонування машин
- •28.9. Етапи створення технічних об'єктів
- •Контрольні запитання
22.5. Муфти керовані (зчіпні)
22.5.1. Загальні відомості. Керовані (зчіпні) муфти призначено для з’єднання або роз’єднання валів при їх обертанні або у спокої за допомогою механізму керування.
За принципом роботи керовані муфти поділяються на дві групи: 1) муфти, засновані на зачепленні; 2) муфти, засновані на терті.
22.5.2. Муфти, засновані на зачепленні: 1) кулачкові; 2) зубчасті.
Рис.
22.13.
Кулачкова муфта (ГОСТ 15620-77): 1,
2
– пів муфти; 3
– виступи-кулачки; 4
– паз для вилки відводки; 5
– центрувальне кільце
Форми кулачків: прямокутний (рис. 22.14, а); трапецієвидний (б, в).
Прямокутний профіль вимагає точного взаємного розміщення півмуфт у момент вмикання. Крім того, у зачепленні завжди наявні технологічні зазори, що приводить до ударів при зміні напрямку обертання.
Т
Рис.
22.14.
Форми кулачків: а
- прямокутний; б,
в
- трапецієвидний
Кулачкові муфти використовують для з’єднання або роз’єднання зубчастих коліс, розміщених на валах, наприклад, у коробках швидкостей переважно без навантаження і при малих відносних швидкостях обертання (v ≤ 1 м/с).
Матеріал кулачкових півмуфт: сталі, що підлягають цементації до твердості Н > 50...63 HRC - сталі 15, 20, 15Х, 20Х, 12ХНВА; при великих розмірах - сталі 45, 45Л, 40Х, 40ХН; твердість кулачків Н > 50...55HRC.
Критерієм роботоздатності кулачкових муфт є спрацювання кулачків, яке залежить від напруги зминання на поверхні стикання кулачків
(22.3)
де z - кількість зуб’їв; D1, b, h - див. рис. 22.13; = 90 ...120 МПа - вмикання без відносного обертання, = 50...70 МПа - вмикання на тихому ходу, = 35...45 МПа - вмикання на підвищених швидкостях.
Механічні характеристики і основні конструктивні параметри керованих кулачкових муфт за ГОСТ 15620-77 приведено в табл. 22.7 (Всі таблиці приведено в кінці розділу 22).
З убчаста зчіпна муфта (ОСТ 90.0991-75) має евольвентні зуб’я із збільшеним бічним зазором та округленими торцями, що запобігає їх пошкодженню при вмиканні (рис. 22.15). Муфта компактна, може передавати великі обертові моменти. Вмикання муфти на швидкому ходу здійснюється із застосуванням синхронізаторів.
М
Рис.
22.15.
Зубчаста зчіпна муфта (ОСТ 90.0991-75)
22.5.3. Муфти, засновані на терті, - фрикційні. При вмиканні фрикційних муфт обертальний момент на веденому валу зростає поступово, пропорційно силі притискання поверхонь тертя. Це дозволяє з’єднувати вали під навантаженням, із значною початковою різницею їх кутових швидкостей.
Фрикційні муфти за формою робочих поверхонь поділяються на: дискові (плоска робоча поверхня); конічні (конічна робоча поверхня); колодкові, стрічкові (циліндрична робоча поверхня ).
Фрикційні муфти вимагають точної співвісності валів.
Дискова муфта складається із нерухомо закріпленої на валу півмуфти 1, рухомої в осьовому напрямку, півмуфти 2, фрикційної накладки 3 (рис. 22.16). Вмикання муфти виконується осьовим зміщенням півмуфти 2 за допомогою відводки.
У
Рис.
22.16.
Дискова фрикційна муфта: 1
– півмуфта, закріплена на валі; 2
–
фрикційна накладка; 3
- півмуфта,
рухома
в осьовому напрямку
Багатодискові муфти нормалізовані (МН5665-65) для Тр = 25...2500 Н·м.
Критерієм роботоздатності фрикційних муфт є стійкість проти спрацювання поверхонь тертя. Розрахунковий критерій - тиск на поверхнях тертя
(22.4)
де D1, D2 - відповідно діаметри кільцевих поверхонь дисків; - допустимий тиск (таблиці 17.1 [9], 37.1 [14], 21.1 [19]).
Конусна фрикційна муфта має півмуфти, які стикаються між собою по конічних поверхнях (рис. 22.17). Від дії осьової сили притиску Fa на поверхні стикання виникає питомий тиск p і питомі сили тертя pf (f - коефіцієнт тертя), які направлені по дотичній до кола конуса і які використовуються для передачі обертаючого моменту.
Умова стійкості проти спрацювання робочої поверхні конусних муфт:
(22.5.)
де b, Dср, a - див. рис. 22.16; при зменшенні кута α зменшується осьова сила притиску Fа, для усунення самозаклинення необхідно, щоб α ≈15º.