15. Пасові передачі

15.1. Загальні відомості

П асові передачі відносяться до передач тертям з гнучким зв’язком. Пасова передача складається із двох шківів, закріплених на ведучому і веденому валах, і паса, який охоплює шківи (рис. 15.1). Навантаження в передачі передається силами тертя, які виникають між шківами і пасом внаслідок натягу останнього.

З

Рис. 15.1. Схема пасової передачі

Рис. 15.2. Типи пасових передач: а - плоскопасова; б - клинопасова; в - круглопасова передачі

алежно від форми поперечного перерізу паса розрізняють: плоскопасові (рис. 15.2, а), клинопасові (б), круглопасові (в) передачі, а також передачі із поліклиновими пасами. В залежності від швидкості паса розрізнюють передачі тихохідні (v ≤ 10 м/с), середньохідні (v = 10...30 м/с), швидкохідні (v = 30...100 м/с).

Переваги пасових передач: можливість передачі руху на значні відстані (до 15 м і більше); плавність і безшумність у роботі, обумовлені еластичністю паса; запобігання механізмів від перевантаження за рахунок можливого проковзування паса на шківах; простота конструкції та експлуатації; можливість роботи з високими частотами обертання; низька вартість.

Недоліки: підвищені габарити; несталість передаточного числа через можливе проковзування паса; підвищене навантаження на вали і опори, пов’язане із попереднім натягом пасів; низька довговічність приводних пасів в швидкохідних передачах (1000 ... 5000 годин).

Пасові передачі використовують у тих випадках, коли за умов конструювання ведучий і ведений вали розміщено на значних відстанях. Потужність, яка звичайно передається, – 50 кВт при швидкості паса  = 5...40 м/с для плоскопасових і при швидкості паса  = 5...40 м/с для клино– і поліклинових передач. У сучасному машинобудуванні найбільш поширені клинопасові передачі. Їх використовують як швидкохідний ступінь у приводах електрогенераторів, металообробних верстатів, робочих механізмах текстильної та паперової промисловості, у приводах вентиляційних систем, сільськогосподарських машинах та таке ін.

15.2. Конструкційні елементи пасових передач

15.2.1. Приводні паси пасових передач повинні мати: достатню міцність при змінній напрузі і стійкість проти спрацювання; достатній коефіцієнт тертя паса із шківом; низьку згинальну жорсткість; високу довговічність; низьку вартість. Приводні паси стандартизовані.

Плоскі паси: гумотканинні (ГОСТ 23831-79), бавовняні суцільноткані, шкіряні (ГОСТ 18679-73), із спеціальних синтетичних матеріалів.

Гумотканинні паси виготовляють трьох типів ( А, Б, В) із кількох шарів міцної тканини, прогумованої вулканізацією. Ширина пасів 20 ... 1200 мм, число прокладок 2 ... 9 товщиною 1,25...2 мм кожна.

Бавовняні суцільноткані паси виготовляють із бавовняної пряжі у кілька переплетених шарів шириною 30 ... 250 мм, завтовшки 4,5 ... 8,5 мм.

Шкіряні паси виготовляють із нарізаних смуг шкіри склеюванням їх спеціальним клеєм або зшиванням. Ширина пасів 20 ... 300 мм, товщина 3 ... 10 мм.

Паси із синтетичних матеріалів мають високу міцність та довговічність. Їх використовують при швидкостях до  = 100 м/с.

Клинові паси (ГОСТ 1284.1 - 89) виготовляють двох типів: кордтканинні та корд шнурові (рис. 15.3, а, б).

К

Рис. 15.3. Типи клинових пасів нормального перерізу: а – кордтканинні; б - кордшнурові; в – поліклинові паси

ордтканинні клинові паси складаються із кількох шарів прогумованої кордтканини, гумових або гумотканинних шарів над- і під кордом, кількох шарів обгорткової прогумованої тканини.

Кордшнурові клинові паси відрізняються тим, що замість верхнього шару використовується один шар кордшнура, нижній шар виготовляється із більш твердої гуми.

К

Рис. 15.4. Типи клинових пасів за розмірами: а – нормального перерізу; б - вузькі паси

линові паси виготовляють семи різних за розмірами типів: О (Z), А (А), Б (В), В (С), Г (Д), Д (Е), Е (ЕО) (рис. 15.4, а). Пас перерізу О (Z) передає потужність 2 кВт, перерізу Е (ЕО) – 200 кВт. Паси мають замкнуту форму і стандартну довжину.

Використовують також вузькі паси, які передають у 1,5 ... 2 рази більшу потужність, є більш швидкохідними (рис. 15.4, б). Позначення: УО, УА, УБ та УВ.

Поліклинові паси мають поздовжні клинові виступи на внутрішній стороні і виготовляються замкнутої форми (рис. 11.3, в). Згідно із ТУ 38 - 105763 - 84 застосовуються поліклинові паси трьох поперечних перерізів: К, Л, М; кут клину 40˚, висота профілю е = 1,374Р (Р - крок); швидкість паса v = 50 м/с.

Круглі паси виготовляють шкіряними, гумотканинними, бавовняними, капроновими. Діаметр шківів 3...4 (12) мм.

15.2.2. Шківи пасових передач мають обід 1, який несе пас, маточину 3, за допомогою якої шків розміщується на валі, та диск 2 або спиці, що з’єднують обід із маточиною (рис. 15.5, а). Форма робочої поверхні ободу 1 шківа визначається формою поперечного перерізу паса. Для плоских пасів згідно ГОСТ 17383-80 робоча поверхня одного шківа плоска, а другого паса - випукла (б), що забезпечує центрування паса.

О

Рис. 15.5. Шківи пасових передач: а - б - плоскопасових; в - клинопасових; г - д - круглопасових передач

сновні розміри шківів: діаметр d (вибирають із стандартного ряду), ширина B = 1,1b + (5…8) мм (b ширина паса), у ≈ B/200.

У шківів клинопасових передач (в) робочою поверхнею є бокові сторони клинових канавок (ГОСТ 20889-88). За стандартом клинові канавки виконують з кутом  = 34...40^. Ширина шківів клинових і поліклинових передач

В = (z – 1) р + 2 f,

де z – кількість клинових пасів; р – крок клинових канавок; f – розмір від торця шківа до середини канавки.

Для круглих пасів профіль канавок - напів­круглий або клиновий.

Розрахункові діаметри d шківів передач вибирають із наступного ряду стандартних чисел: 40; 45; 50; 56; 63; 71; 80; 90; 100; 112; 125; 140; 160; 180; 200; 224; 250; 280; 315; 355; 400; 450; 500; 560; 630; 710; 800; 900; 1000 мм.

Шківи пасових передач виготов­ляють із чавуну СЧ 15, СЧ 18, СЧ 20 литтям (v ≤ 30...35 м/с); із сталі литтям, а також зварюванням із відштампованих окремих деталей (v ≤ 60 м/с); із легких сплавів литтям для швидкохідних передач; із пластмаси при невеликих діаметрах для зменшення маси.

1 5.2.3. Натяжні пристрої пасових передач застосовують для створення попереднього натягу, компенсації витягування паса в процесі його експлуатації, а також для збільшення кута обхвату шківів.

З

Рис. 15.6. Полозки з періодичним підтягуванням паса за допомогою гвинтів

а конструкцією та принципом роботи розрізняють три групи натяжних пристроїв: полозки (рис. 15.6) та хитні плити (рис. 15.7); натяжні та відтяжні ролики; пристрої з автоматичним регулюванням натягу паса.

Рис. 15.7. Хитна плита з автоматичним підтягуванням паса за допомогою маси електродвигуна