- •15. Пасові передачі
- •15.2. Конструкційні елементи пасових передач
- •15.3. Кінематичні та геометричні параметри пасових передач
- •15.4. Сили і силові залежності пасових передач
- •15.5. Напруга у вітках і її вплив на тягову здатність і довговічність пасів
- •15.6. Критерії роботоздатності та розрахунок пасових передач на тягову здатність
- •15.7. Особливості розрахунку плоскопасових передач
- •15.8. Особливості розрахунку клинопасових передач
- •Допустима таблична потужність p0 для одного клинового паса
- •15.9. Особливості розрахунків клинопасових передач на еом
- •Контрольні запитання
- •16. Ланцюгові передачі
- •16.1. Принцип дії та оцінка
- •16.2. Основні характеристики
- •Допустимі значення кроку ланцюга за критерієм швидкохідності
- •16.3. Конструкція основних елементів ланцюгових передач
- •16.4. Сили у ланцюговій передачі
- •16.5. Критерії роботоздатності та розрахунку
- •Значення коефіцієнтів рівняння (16.18)
- •Контрольні запитання
- •17. Передача “гвинт-гайка”
- •17.1. Загальні відомості
- •17.2. Основні параметри
- •17.3. Особливості розрахунку різьби гвинтових механізмів
- •Значення коефіцієнта зменшення допустимої напруги для стиснутих стержнів γ
- •Контрольні запитання
15.3. Кінематичні та геометричні параметри пасових передач
Колова швидкість на шківах діаметром d1 і d2:
(15.1)
Швидкість плоских пасів v = 5...30 м/с; швидкохідних із нових матеріалів v = 80...100 м/с; клинових пасів - до v = 25...30 м/с.
Ураховуючи пружне ковзання
- , (15.2)
де ε - коефіцієнт ковзання, ε = 0,01...0,02.
При цьому передаточне відношення
Практично
Кут обхвату пасом малого шківа α (рис. 15.8):
де β - кут між витками паса; а - міжосьова відстань.
Так як кут β ≤ 15º, беремо значення синуса рівним його аргументу. Тоді
При цьому
(15.4)
Довжина паса
(15.5)
О птимальна міжосьова відстань аопт плоскопасових передач
(15.6)
П
Рис.
15.8.
Розрахункова схема пасової передачі
У клинопасових передачах
(15.7)
де h - висота перерізу паса.
15.4. Сили і силові залежності пасових передач
Вітки паса у стані спокою при обертовому моменті на ведучому шківу Т = 0 навантажені лише зусиллям попереднього натягу F0 (рис. 15.9, а). Після прикладення на ведучий шків робочого навантаження момент T > 0 у ведучій вітці виникає зусилля F1, а у веденій – зусилля F2 (рис. 15.9, б)
За умов рівноваги шківів можна записати:
(15.8)
де Ft - колова сила на шківі, при цьому
Геометрична довжина паса не залежить від навантаження: додаткове витягування ведучої вітки компенсується рівним йому скороченням веденої вітки. Тому
, (15.9)
або
.
Із рівнянь (15.8) і (15.9):
(15.10)
Д ва рівняння (15.10) мають три невідомих параметри і не дають можливості оцінити тягову здатність передачі.
Т
Рис.
15.9.
Навантаження пасової передачі: а
- у стані спокою при обертовому моменті
на ведучому шківу Т
=
0; б
- після прикладення на ведучий шків
робочого навантаження T
> 0
(15.11)
де e - основа натурального логарифма; f - коефіцієнт тертя між пасом і шківом; α - кут обхвату пасом малого шківа.
Розв’язуючи рівняння (15.8) i (15.11) із урахуванням залежності (15.9), знаходимо:
(15.12)
Ці формули установлюють зв’язок між силами, які діють в пасовій передачі, і параметрами f і . Остання залежність дозволяє визначити гранично мінімальне значення зусилля попереднього натягу F0, при якому можливе передавання заданого навантаження Ft.
Так, якщо
то спостерігається буксування паса. При збільшенні значень параметрів f і ефективність передачі зростає.
При круговому русі паса по робочій поверхні шківа із швидкістю v виникає додатковий натяг від дії відцентрових сил:
(15.13)
де ρ - густина матеріалу паса; A - площина поперечного перерізу паса, A = bδ (b i δ - відповідно ширина і товщина паса).
Відцентрова сила Fv зменшує корисну дію сили попереднього натягу паса F0 , знижуючи тим самим навантажувальну здатність передачі. Негативний вплив відцентрової сили Fv помітний лише при великих швидкостях паса (v = 20 м/с).