125 Кібербезпека / 5 Курс / 5.1_Комп'ютерна криміналістика / Література / Кримiналiстика (2)

–які заходи вживалися за результатами контрольних закупок і замовлень, якими встановлювалися факти обману покупців і замовників;

–чи не було фактів сприяння чи приховування зловживань, які виражалися в обмані покупців і замовників (хабар, випивання, пригощання);

–яка послідовність добору кадрів.

Всі питання з’ясовуються способом допиту свідків, огляду документів, ревізії та інших слідчих дій.

З’ясувавши причини та умови, які сприяють обману покупців і замовників, слідчий повинен вжити заходів щодо їх усунення. А саме, слідчий подає дані на адресу адміністрації вищих організацій і підприємств, інформує про факти обману покупців і замовників компетентні органи.

Позитивну роль відіграють узагальнення відомостей про аналогічні злочини.

Отже, обман покупців і замовників є злочином, який спричиняє великі збитки державним і громадським підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Боротьба з цими злочинами є невідкладним завданням працівників міліції, а також дільничних інспекторів міліції.

Успіх боротьби із злочинами цього виду залежить від спільних дій слідчих з іншими службами органів внутрішніх справ, службами з питань контролю і перевірок різної компетенції, з громадськістю.

? Контрольні питання

1.Якими є криміналістична класифікація і характеристика злочинних порушень правил торгівлі?

2.Які обставини підлягають доказуванню?

3.Які підстави провадження дізнання та досудового протокольного провадження щодо злочинів цієї групи?

4.Визначте комплекс невідкладних слідчих та інших дій, їхню тактику.

5.Охарактеризуйте організацію проведення судових експертиз.

6.Як організувати затримання підозрюваного і проведення пов’я- заних із цим слідчих та інших дій?

Теми рефератів

1. Підстави порушення кримінальних справ за обманом покупців. 2. Особливості розслідуваннясправпропорушенняусфері торгівлі.

371

3.Порядок проведення слідчого огляду в розслідуванні злочинів

усфері торгівлі.

4.Особливості й порядок проведення контрольних закупок.

5.Роль метрологічної служби у розслідуванні злочинів у сфері торгівлі, комунального і побутового обслуговування населення.

6.Особливості проведення товарознавчих експертиз.

ТЕМА 32

РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

Навколишнє середовище – це середовище існування, це природа та біосфера. Біологічні об’єкти є частиною природного середовища існування, зміненого в результаті різноманітної діяльності людини. Це – міста, аграрні, промислові, курортні та інші промислові зони. Але постійне збільшення обсягів промислового виробництва, ріст чисельності населення та його урбанізація є тими чинниками, які значно впливають на рослинний і тваринний світ, на стан ґрунту, повітря та водного басейну. Шкоду, якої людство завдає забрудненням водойм і повітря, знищенням риби, диких тварин, та їхні наслідки нині складно перебільшити. До того ж в Україні існує екологічно несприятлива ситуація, пов’язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

Тому проблема збереження природного середовища, раціонального використання водних ресурсів, охорони тваринного та рослинного світу, водойм і повітря від знищення та забруднення стає дедалі актуальнішою. У вирішенні її велика роль відводиться правоохоронним органам. Величезну шкоду справі охорони природи завдає неправильне трактування деякими громадянами і посадовими особами того, що запаси природних багатств у світі – безмежні та невичерпні.

Природа – цілісна система з безліччю збалансованих зв’язків. Їх порушення призводить до змін у круговоротах речовин та енергії, що в природі є сталим. Тому у процесі своєї діяльності людина завжди і постійно повинна оцінювати масштаб і доцільність здійснюваних змін.

Завдання охорони та наукового обґрунтування раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тварин-

372

ного світу, збереження в чистоті атмосферного повітря обґрунтовують необхідність кримінальної відповідальності за незаконні дії, пов’язані зі злочинними посяганнями на навколишнє природнє середовище. За злочини проти довкілля передбачено кримінальну відповідальність за статтями 236–254 КК України.

Характеризуючи вказану категорію злочинів, слід не забувати про їхню суспільну небезпеку. Так, за незаконне заняття мисливством, рибними та іншими добувними промислами затримуються громадяни різного віку, різного службового і суспільного становища, різного професійного рівня і підготовки та різної освіти.

Що ж до забруднення вод, земель, атмосферного повітря, то найчастіше такі злочини скоюються посадовими особами підприємств, різних організацій та особами, які їм підпорядковуються за характером своєї діяльності. Вони можуть діяти за вказівкою перших або з власної ініціативи.

Основними об’єктами кримінального посягання у здійсненні злочинів є умови життя і перебування тварин, які проживають у цьому регіоні. Стосовно забруднення вод, земель і атмосферного повітря об’єктами злочинного посягання можуть бути здоров’я людини, а також живі ресурси рослинного і тваринного світу.

Характер об’єкта злочинного посягання і здійснення щодо нього дій накладає відбиток на особливості процесу слідоутворення. Так, у незаконних рибних та інших вододобувних промислах і в незаконному полюванні такими слідами є виловлена риба, водні та наземні тварини або результати їх перероблення, використані з цією метою засоби лову та зброя; човни, катери, автотранспорт, цінності та гроші, набуті від реалізації незаконно добутого; відтворення у пам’яті працівників правоохоронних органів, свідків, інших осіб – обставин скоєння дій, які підлягають кримінальному покаранню.

Однорідність криміналістичних характеристик указаних злочинів обумовлено схожістю основних важливих під криміналістичним кутом зору рис цього виду злочинів.

Зокрема, подібність є у своєрідності способу, обставин і механізму скоєння таких злочинів, у типових рисах правопорушників і характері завданих збитків.

Особливості злочинної поведінки таких правопорушників часто полягають у тому, що вони пов’язані з порушенням різного роду санітарних норм у виробничих процесах: це – норми гранично допустимих концентрацій забруднювальних речовин та умов шкідливих фізичних впливів на атмосферу; норм гранично

373

допустимих викидів забруднювальних речовин у різні середовища (водне, повітряне).

Такі речовини можуть бути рідкими, твердими чи газоподібними. Сьогодні великої шкоди довкіллю завдають промислові підприємства. І хоча індустріалізація – чільний елемент стратегії економічного розвитку, але за масштабами експлуатації природних ресурсів, споживання енергії, породження забруднень і відходів промисловий сектор перебуває серед найважливіших чинників погіршення якості навколишнього середовища. Крім енергетики, вугільної, металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості, одним з основних джерел забруднення атмосферного повітря Ук-

раїни є автомобільний транспорт.

Значну загрозу для навколишнього середовища являють наслідки сірковидобувної галузі. У цілому транспорт є екологічно небезпечним, але різні види транспорту мають неоднаковий ступінь впливу на навколишнє середовище.

Відомо, що на транспорт, головно, дорожній і повітряний, припадає понад 90% усіх свинцевих викидів. Слід зауважити, що в 24 великих містах України шкідливі викиди у повітря внаслідок роботи автотранспорту перевищують 50% їхньої загальної кількості. Тому Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 56) передбачає надзвичайні вимоги щодо екологічної безпеки транспортних засобів: «Підприємства, установи, організації, що здійснюють проектування, виробництво, експлуатацію та обслуговування автомобілів, літаків, суден, інших пересувних засобів, установок та виробництв і постачання пального для них, зобов’язані розробляти і здійснювати комплекс заходів щодо зниження токсичності та знешкодження шкідливих речовин, що містяться у викидах та скидах транспортних засобів, переходу на менш токсичні види енергії та пального, додержання режиму експлуатації транспортних засобів та інші заходи, спрямовані на попередження і зменшення викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих речовин та дотримання встановлених рівнів фізичних впливів».

Хоча наслідки порушень правил охорони довкілля (екологічних злочинів) можуть бути різними, вони завжди пов’язані із заподіянням шкоди здоров’ю людини, із забрудненням рік, водойм, ґрунту, повітря, зі знищенням риби, тварин, птахів і рослинного світу (фауни та флори).

Чітке встановлення характеру наслідків, зокрема за їхніми матеріальними та ідеальними слідами, має важливе значення

374

як для підбору комплексу відповідних першочергових і подальших слідчих дій, так і для встановлення розмірів повного матеріального збитку.

Уст. 245 КПК України встановлено перелік екологічних злочинів, за якими досудове підготовлення матеріалів може провадитись у протокольній формі.

Це злочини, передбачені ч. 1 статей 245, 248, 249 та статтями 246, 247 КК України.

Першочергові типові ситуації у справах, які розглядаються за даними слідчої практики, багато в чому обумовлюються такими чинниками:

– характером первинних фактичних даних, що послужили основою для порушення кримінальної справи, та їх повнотою;

– об’єктом, місцем і періодом (сезону, пори року) забруднення, характером заподіяної шкоди;

– відтинком часу, який минув од моменту забруднення до часу розслідування;

– ступенем збереження слідів забруднення і матеріальних слідів його механізму;

– характером збереження його вихідного стану і джерела забруднення та обстановки на місці події.

Крім цих факторів, відповідну роль у формуванні слідчих ситуацій відіграють такі обставини:

– вид виробництва або іншої функціональної системи, в яких було допущено правопорушення;

– наявність необхідних документів, свідків, додаткових довідкових даних про ситуацію, в якій було допущено порушення.

Враховуючи названі чинники, можна визначити декілька слідчих ситуацій, найхарактерніших для початкового етапу розслідування екологічних злочинів.

1-ша ситуація. Первинна інформація зводиться до матеріалів, які надходять від органів, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про охорону вод і атмосферного повітря від забруднення.

Такий контроль покладено на Державний комітет з охорони природи, санітарно-епідеміологічні станції, інспекції водо- і рибоохорони, Державний комітет лісового господарства, Державну інспекцію з контролю за роботою газоочисних споруд.

Уматеріалах зазвичай висвітлено дані про обставини події,

їїджерело і найбільш можливі причини; факти порушення санітар- но-гігієнічних, технологічних та інших правил.

375

Від моменту забруднення до порушення кримінальної справи минуло небагато часу (до двох тижнів). Сліди забруднення значною мірою збереглися. Джерела забруднення лишилися без змін.

2-га ситуація. Первинна інформація така ж, але від моменту забруднення до порушення кримінальної справи минуло багато часу. Сліди забруднення збереглися частково або зовсім не збереглися. Джерела забруднення у попередньому стані не збереглися. Є документи та свідки.

3-тя ситуація. Первинні матеріали – це повідомлення окремих громадян, представників громадськості, різних організацій та установ про факти забруднення води і повітря. Справа порушується за матеріалами проведеного огляду місця події. Сліди забруднення майже повністю збереглися. Джерела і механізму забруднення не з’ясовано. Речовини-забруднювачі відомі або невідомі.

Уперших двох ситуаціях у первинних матеріалах звичайно є дані про окремі обставини розслідуваної події, про найвірогідніші

їїпричини пригоди, про коло відповідальних за це осіб. Тому слідчі версії про механізми, причини та про винних осіб мають бути якомога конкретнішими.

Утретій ситуації на основі отриманих повідомлень робляться припущення про вид виробництва чи іншого функціонального об’єкта, відходи якого могли забруднити воду або повітря. Із виявленням такого підприємства чи організації висуваються і перевіряються версії про механізм забруднення, його причини і винних осіб.

Упроцесі складання плану розслідування і висування слідчих версій з урахуванням виявлених криміналістичних особливостей розслідуваної події передбачається коло слідчих та інших дій, які могли би бути проведені для встановлення технологічних циклів очищення та засобів захисту від забруднення відповідного середовища.

Найчастіше до комплексу вказаних слідчих дій входять:

– огляд місця події та інших об’єктів (окремих агрегатів технологічного циклу очищення виробничої території);

– вилучення та вивчення документів;

– допит свідків і обвинувачених;

– очна ставка;

– слідчий експеримент;

– призначення і проведення експертизи. До інших дій належать:

– ознайомлення з технологічним циклом очищення;

– вимога різного роду документів;

– вивчення довідкових даних, проведення консультацій різними спеціалістами.

376

За всіх зазначених ситуацій розслідування має починатися з огляду місця події очисних споруд, особливо коли місце події змінювалося лише частково. Далі проводиться допит очевидців події осіб, які першими виявили факт забруднення водойми або повітря. Слідом за цим проводиться ознайомлення з санітарно-технічними нормами і технологією відповідного виробництва, що дає змогу слідчому швидше увійти в курс справи і цілеспрямовано провести подальші слідчі дії.

Уповністю зміненій обстановці на місці події, його огляду з урахуванням конкретних умов може передувати вивчення порушень правил, технічної документації, а інколи і допит свідків.

Утретій ситуації, крім указаних дій, насамперед проводиться експертиза речовин, що забруднили воду чи повітря, вивчення інформації про оточення підприємств регіону, які використовують ці речовини.

Часом однією з важливих першочергових слідчих дій стає слідчий експеримент (наприклад, для перевірки потрапляння у воду чи повітря забруднювальних речовин).

Подальші етапи розслідування найчастіше зводяться до продовження збирання доказів, пред’явлення обвинувачення, допиту обвинуваченого, подальшого збирання та аналізу фактичних даних

ізакінчення слідства.

Згідно зі ст. 190 КПК України, огляд місця події за порушення справи відразу після виявлення факту екологічного злочину, коли зберігаютьсяслідизаподіяного, доцільнопроводитиякомогашвидше.

Огляду за цими справами зазвичай підлягають такі об’єкти:

–ділянки навколишнього середовища, що зазнали забруднення (водойми, ріки, їхнє узбережжя, наближена територія, ділянки території в зоні забруднення атмосфери);

–знищені об’єкти (риба і тварини, що загинули, отруєна сільськогосподарська продукція);

–очисні споруди, водозабірники, водовідстійники, труби водопроводів, водостоки;

–виробнича територія (разом із приміщеннями);

–звалища, місцявивозу відходів, зберігання шкідливих речовин;

–транспортні засоби, призначені для вивезення виробничих відходів.

Огляд указаних об’єктів доцільно проводити за участі відповідних спеціалістів. В огляді слід дотримуватися всіх правил, розроблених криміналістикою для цієї слідчої дії.

Специфічним для такого виду огляду є забір проб (води, ґрунту, повітря). Результати огляду слід доповнити складанням планів

377

ісхем досліджуваної ділянки та об’єктів. Використовуються фото-

івідеознімання, звукозапис.

Проби води, ґрунту, атмосферного повітря, а також екземпляри тваринного і рослинного світу, що піддалися забрудненню, відразу після огляду направляються на лабораторне дослідження, яке здійснюють органи з контролю за станом довкілля. Протокол огляду складається згідно зі ст. 195 КПК України.

Вивчення документів (ст. 83 КПК України). Всі необхідні слідчому документи із підприємств чи організацій отримуються за допомоги виїмки, обшуку та інших слідчих дій, а також на вимогу.

Основні документи, в яких може міститися цінна і важлива для розслідування таких справ інформація, переділяються на декілька груп:

–нормативні акти, що містять різноманітну інформацію (кодекси, постанови, відомчі та підвідомчі акти, правила охорони окремих сфер природи, зокрема національні стандарти України, які встановлюють загальні принципи, правила і критерії щодо управління навколишнім середовищем, розроблені на підставі міжнародних стандартів серії ISO 14000);

–нормативні акти, які регламентують гранично допустимі концентрації забруднювальних речовин у водоймах, ріках, атмосфері та гранично допустимий рівень шкідливих фізичних впливів на атмосферне повітря;

–документи, які регулюють нормальну діяльність конкретних підприємств, організацій, установ і забезпечують рішення завдань

уцарині охорони природи (положення, інструкції, вказівки, розпорядження, накази, матеріали державної звітності);

–документи, які характеризують організаційно-технічний режим роботи і технічний стан очисних споруд (оперативно-виробничі, са- нітарно-лабораторні журнали, акти обстеження підприємств, паспорти очисних споруд, довідки, рекомендації органів нагляду, накладні, шляхові листи транспортних організацій);

–відомчі документи, що фіксують обставини і причини розслідуваної пригоди (акти розслідування органів нагляду, висновки щодо кількості й вартості загиблої риби, позовні заяви, документи

про витрати).

Допити проводяться згідно зі статтями 43, 431, 73, 74 КПК України. Основним завданням допиту свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених є збір такої інформації:

–про обставини та ознаки самого забруднення природних об’єктів;

378

–у чому конкретно виявляється погіршення стану природних об’єктів;

–про механізм і причини забруднення;

–основні технологічні питання та осіб, що відповідальні за це;

–осіб, винних у скоєному;

–організаційні й технічні недоліки виробничої діяльності;

–про стан справ із нейтралізації шкідливого впливу на людей та наявних у природі токсичних матеріалів.

Призначення судових експертиз проводять у порядку, визна-

ченому ст. 196 КПК України.

На будь-якій стадії розслідування цих видів злочинів виникає необхідністьзастосуванняспеціальнихзнаньуприродоохороннійгалузі.

Ось чому призначаються екологічні експертизи, якими може бути встановлено:

–чи відповідає проект цього об’єкта нормам, правилам і вимогам охорони навколишнього природного середовища та раціонального його використання;

–чи виконано будівництво певного об’єкта відповідно до вказаних норм, правил і вимог;

–чи не настали певні негативні наслідки через невідповідне проектування чи будівництво конкретного об’єкта;

–які порушення чи прорахунки у проекті або в технологічному процесі його здійснення призвели до певних негативних наслідків;

–конкретну службову або іншу особу, відповідальну за порушення чи прорахунки у проекті або технологічному процесі;

–чи належним чином збудовані та функціонують очисні споруди на цьому підприємстві.

Ряд питань у справах розкриття злочинів проти довкілля вирішують інші види експертиз, зокрема:

–мисливствознавча: чи є спосіб, використаний у добуванні диких тварин або птахів, забороненим, до якого виду належать добуті тварини і птахи, чи цей вид тварин або птахів є забороненим для полювання на цій території в цей час;

–ветеринарна: які причини загибелі тварин, птахів, риби;

–териологічна: чи є на цих об’єктах частинки речовин тваринного походження; до якого виду тварин вони належать;

–орнітологічна: чи предмети на засобах злочину, одязі, взутті

єпухом певних видів птахів;

–іхтіологічна: час і причини загибелі риби; матеріальні збитки;

–біологічна: до якого виду тварин належать частинки речей, знайдені на об’єкті-носієві; які біологічні причини настання шкідливих наслідків для тварин, рослин, водойм;

379

–балістична: з якої зброї вистрілено кулю, добуту з тіла тварини;

–екологічна: в результаті чого сталося забруднення; в чому воно виразилося; які його масштаби та наслідки;

–технологічна: які сталися порушення технічного процесу, що зумовили забруднення водойм та атмосферного повітря;

–агротехнічна: вирішує питання, пов’язані із забрудненням ґрунту хімічними добривами та ядохімікатами;

–гідрометеорологічна: на які віддалі могли розсіятися речовини від джерела забруднення (площа забруднення);

–медична: які причини смерті чи отруєння людей, пов’язані із забрудненням атмосферного повітря і води;

–ботанічна: чи не є рослини, знайдені на місці пригоди та під час обшуку в обвинуваченого, рослинами одного виду;

–трасологічна: чи не складали раніше єдиного цілого знайдений на місці незаконної вирубки пень і стовбур вирубаного дерева, знайдений під час обшуку у підозрюваного.

Отже, на сьогодні екологічна ситуація в Україні є надзвичайно загрозливою, питання, що стосуються екологічних злочинів, їх своєчасного виявлення, попередження та боротьби з ними набувають особливої актуальності.

? Контрольні питання

1.Розкрийте поняття криміналістичної характеристики екологічних злочинів.

2.Назвіть способи вчинення екологічних злочинів.

3.Охарактеризуйте типові слідчі ситуації, характерні для початкового етапу розслідування екологічних злочинів.

4.Назвіть оптимальний комплекс слідчих дій з урахуванням особливостей слідчих ситуацій.

5.Охарактеризуйте особливості огляду місця події.

6.Охарактеризуйте особливості огляду документів.

7.Назвіть завдання, що вирішуються під час допиту.

8.Назвіть та охарактеризуйте експертизи, що призначаються під час розслідування екологічних злочинів.

Теми рефератів

1. Предмет посягання та слідова картина екологічних злочинів. 2. Початкові слідчі дії у типових ситуаціях розслідування злочи-

нів проти довкілля.

380