- •Передмова
- •Тема 1 сутність, призначення і роль бюджету держави
- •Бюджет як економічна категорія
- •Функції бюджету
- •Призначення і роль бюджету
- •Тема 2 бюджет як основний фінансовий план держави
- •2.1. Бюджет як фінансовий план держави
- •2.2. Взаємозв’язок бюджету з іншими фінансовими планами
- •2.3. Призначення і роль державного бюджету
- •2.4. Доходи державного бюджету
- •2.5. Видатки державного бюджету
- •2.6. Призначення і роль місцевих бюджетів в бюджетній системі
- •Доходи місцевих бюджетів
- •Видатки місцевих бюджетів
- •Організаційні основи бюджетного процесу
- •2.10. Порядок складання, розгляду і затвердження державного бюджету
- •Порядок складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів
- •2.12. Організація виконання бюджетів
- •Тема 3 бюджетний дефіцит і джерела його фінансування
- •3.1. Суть, види та причини виникнення бюджетного дефіциту
- •3.2. Джерела фінансування дефіциту бюджету в Україні
- •Тема 4 бюджетний устрій і побудова бюджетної системи україни
- •4.1. Суть та основи бюджетного устрою
- •4.2. Розмежування доходів і видатків між бюджетами
- •4.3. Суть, етапи становлення, правові засади та структура бюджетної системи України
- •4.4. Принципи бюджетної системи України
- •4.5. Управління бюджетною системою України
- •4.6. Суть та значення бюджетної класифікації
- •4.7. Принципи побудови та складові частини бюджетної класифікації
- •4.8. Бюджетне планування
- •4.9. Бюджетне прогнозування
- •Тема 5 міжбюджетні відносини в україні і система бюджетного вирівнювання
- •5.1. Суть та мета міжбюджетних відносин
- •5.2. Порядок формування міжбюджетних трансфертів відповідно до положень Бюджетного кодексу
- •5.3. Суть бюджетного регулювання
- •5.4. Методи бюджетного регулювання
- •Тема 6 система доходів бюджету
- •6.1. Склад та характеристика доходів бюджетів
- •6.2. Роль податкових надходжень в доходах бюджету
- •6.3. Роль неподаткових надходжень в доходах бюджету
- •6.4. Доходи від операцій з капіталом як джерело доходів бюджету
- •6.5. Офіційні трансферти як джерело доходів бюджету
- •Тема 7 система видатків бюджету
- •7.1. Бюджетне фінансування, його форми та методи
- •7.2. Зміст і основні принципи кошторисного фінансування
- •7.3. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи. Види кошторисів
- •Тема 8 видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
- •8.1. Необхідність і склад видатків на розвиток економіки
- •8.2. Форми фінансової підтримки підприємств
- •8.3. Фінансова підтримка малого підприємництва
- •Роль бюджету у здійсненні інвестиційних програм
- •8.5. Суть та види інвестицій
- •8.6. Видатки на науково-дослідні роботи
- •Тема 9 видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу
- •Система соціальних гарантій населенню
- •9.2. Державна допомога сім’ям з дітьми
- •Житлові субсидії населенню
- •Індексація грошових доходів населення та допомога на поховання
- •Пільги і допомога ветеранам, громадянам, що мають особливі заслуги перед державою і громадянам похилого віку
- •Фінансове забезпечення соціально-культурної сфери
- •Система освіти на Україні
- •Джерела фінансування та склад видатків на освіту
- •9.9. Система оплати праці працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ
- •9.10. Оперативно-сітьові показники діяльності шкіл
- •Система оплати праці вчителів школи
- •9.12. Норми педагогічного навантаження
- •9.13. Порядок планування фонду заробітної плати педагогічного, управлінського та обслуговуючого персоналу школи
- •9.14. Додаткові види заробітної плати та порядок тарифікації вчителів
- •9.15. Особливості кошторисного фінансування шкіл-інтернатів
- •9.16. Суть, значення та джерела фінансування дитячих дошкільних закладів
- •9.17. Планування видатків на утримання дитячих дошкільних закладів
- •9.18. Структура та джерела фінансування вищих навчальних закладів
- •9.19. Планування видатків вищого навчального закладу
- •9.20. Система закладів та фінансове забезпечення охорони здоров’я
- •9.21. Показники діяльності установ охорони здоров’я
- •9.22. Система оплати праці медичних працівників
- •9.23. Планування видатків установ охорони здоров’я
- •9.24. Видатки на заклади культури і мистецтва
- •9.25. Видатки на фізичну культуру і спорт
- •Тема 10 видатки бюджету на оборону та управління
- •10.1 Система органів та склад видатків на державне управління
- •10.2 Оплата праці та соціальний захист працівників органів державного управління
- •10.3 Планування видатків на державне управління
- •10.4. Видатки на національну оборону
- •Тема 11 видатки бюджету на обслуговування державного боргу
- •11.1 Суть та види державного боргу
- •Структура державного боргу України за 1998-2003 роки
- •11.2. Обслуговування та управління державним боргом
- •Список літератури
9.21. Показники діяльності установ охорони здоров’я
Для визначення витрат на утримання установ охорони здоровя застосовують такі сітьові показники, як: кількість лікарняних ліжок, лікарських посад, лікарських відвідувань, ліжко-днів.
Кількість лікарняних ліжок – головний сітьовий показник для визначення витрат на утримання стаціонарних лікарень. Його розраховують згідно з прогнозом економічного і соціального розвитку. У територіальному розрізі цей показник планують виходячи з демографічних, соціально-економічних, культурно-побутових та інших умов. Зокрема, враховують віковий склад населення, розподіл за статтями, видами зайнятості тощо.
Для визначення потреби в лікарняних ліжках використовують показник процент госпіталізації та оборот ліжка.
Процент госпіталізації – це відношення кількості хворих, направлених на госпіталізацію до загальної чисельності населення.
Оборот ліжка – це відношення кількості днів функціонування ліжка в рік до середньої тривалості перебування хворого в лікарні.
Потреба в лікарняних ліжках це відношення чисельності населення помноженого на процент госпіталізації до обороту ліжка помноженого на 100 відсотків.
Наприклад, у місті обласного підпорядкування чисельність населення складає 110000 жителів. Кількість хворих, направлених впродовж року на госпіталізацію – 8800 чоловік. У міській лікарні одне ліжко функціонує протягом року 320 днів. Середня тривалість перебування хворого в лікарні 16 днів. Тоді процент госпіталізації П = (8800:110000)*100 = 8%., оборот ліжка О = 320 : 16 = 20, потреба в лікарняних ліжках П = (110000*8) : (20*100) = 440 ліжок.
Відповідно до кількості ліжок визначають штати лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу. Кількість лікарів для стаціонарних лікарень визначають за такими нормативами:
Назва відділення |
Назва посади лікаря |
Кількість ліжок на одну посаду |
Терапевтичне |
Терапевт |
20-25 |
Хірургічне, травматологічне, ортопедичне |
Хірург |
20-25 |
Урологічне |
Уролог |
15-20 |
Акушерське, пологове |
Акушер-гінеколог |
15 |
Шкірно-венерологічне |
Дерматолог, венеролог |
30 |
Крім зазначених посад, у лікарнях залежно від кількості ліжок передбачаються додатково посади чергового лікаря, рентгенолога, фізіотерапевта, зубного лікаря тощо.
При визначенні чисельності середнього і молодшого медичного персоналу виходять із кількості ліжок за нормою та кількості посад на один цілодобовий пост.
Визначають також середньорічну кількість лікарських посад та лікарняних ліжок, враховуючи їх зміни протягом року.
Кількість лікарських посад – показник, що використовується для визначення витрат з амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення. Згідно з діючими нормами на 10 тис. міського населення передбачено 11,8 посади лікаря, а для районних поліклінік сільських районів – 17,2.
Для дитячих поліклінік установлена норма: 1 лікар-педіатр на 1000 дітей до 14 років, а також 0,3 посади лікаря інших спеціальностей на 1000 дітей.
Кількість середнього і молодшого медичного персоналу встановлюють у поліклініках за нормами на одну лікарську посаду. Так, на одну посаду лікаря передбачається одна посада середнього медичного персоналу та дві посади на одну посаду хірурга. Кількість молодшого медичного персоналу обчислюють з розрахунку одна посада на кожну посаду лікаря-хірурга та одна посада на дві посади лікарів інших спеціальностей.
Лікарська посада є також розрахунковою одиницею для визначення витрат на утримання станцій швидкої медичної допомоги, лікарських здоровпунків тощо.
Кількість лікарських відвідувань – показник, що використовується для визначення витрат на придбання медикаментів і перев’язувальних засобів при амбулаторному обслуговуванні населення. Кількість відвідувань у поліклініці визначають виходячи з кількості лікарських посад, кількості годин роботи лікаря на день, норми прийому хворих на годину (в поліклініці – 5 чол. на годину, надання допомоги вдома – 2 чол. на годину) та кількості робочих днів на рік.
Наприклад, в поліклініці 10 посад дільничних терапевтів. Кількість годин роботи одного лікаря на день – 6 год. 30 хв., з них в поліклініці – 3 години, надання медичної допомоги вдома – 3,5 години. Кількість робочих днів на рік – 282. Тоді кількість лікарських відвідувань буде: К = 10*(3*5+3,5*2)*282 = 62040.
Кількість ліжко-днів – показник для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів. Його розраховують множенням середньорічної кількості ліжок на кількість днів функціонування ліжка протягом року. При цьому слід ураховувати, що кількість днів функціонування одного ліжка на рік по кожному профілю різна і визначається з урахуванням фактичних даних за минулі роки. Наприклад, середньорічна кількість ліжок складає 300, кількість днів функціонування одного ліжка протягом року – 310 днів, тоді кількість ліжко-днів буде 300*310 = 93000.