- •Передмова
- •Тема 1 сутність, призначення і роль бюджету держави
- •Бюджет як економічна категорія
- •Функції бюджету
- •Призначення і роль бюджету
- •Тема 2 бюджет як основний фінансовий план держави
- •2.1. Бюджет як фінансовий план держави
- •2.2. Взаємозв’язок бюджету з іншими фінансовими планами
- •2.3. Призначення і роль державного бюджету
- •2.4. Доходи державного бюджету
- •2.5. Видатки державного бюджету
- •2.6. Призначення і роль місцевих бюджетів в бюджетній системі
- •Доходи місцевих бюджетів
- •Видатки місцевих бюджетів
- •Організаційні основи бюджетного процесу
- •2.10. Порядок складання, розгляду і затвердження державного бюджету
- •Порядок складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів
- •2.12. Організація виконання бюджетів
- •Тема 3 бюджетний дефіцит і джерела його фінансування
- •3.1. Суть, види та причини виникнення бюджетного дефіциту
- •3.2. Джерела фінансування дефіциту бюджету в Україні
- •Тема 4 бюджетний устрій і побудова бюджетної системи україни
- •4.1. Суть та основи бюджетного устрою
- •4.2. Розмежування доходів і видатків між бюджетами
- •4.3. Суть, етапи становлення, правові засади та структура бюджетної системи України
- •4.4. Принципи бюджетної системи України
- •4.5. Управління бюджетною системою України
- •4.6. Суть та значення бюджетної класифікації
- •4.7. Принципи побудови та складові частини бюджетної класифікації
- •4.8. Бюджетне планування
- •4.9. Бюджетне прогнозування
- •Тема 5 міжбюджетні відносини в україні і система бюджетного вирівнювання
- •5.1. Суть та мета міжбюджетних відносин
- •5.2. Порядок формування міжбюджетних трансфертів відповідно до положень Бюджетного кодексу
- •5.3. Суть бюджетного регулювання
- •5.4. Методи бюджетного регулювання
- •Тема 6 система доходів бюджету
- •6.1. Склад та характеристика доходів бюджетів
- •6.2. Роль податкових надходжень в доходах бюджету
- •6.3. Роль неподаткових надходжень в доходах бюджету
- •6.4. Доходи від операцій з капіталом як джерело доходів бюджету
- •6.5. Офіційні трансферти як джерело доходів бюджету
- •Тема 7 система видатків бюджету
- •7.1. Бюджетне фінансування, його форми та методи
- •7.2. Зміст і основні принципи кошторисного фінансування
- •7.3. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи. Види кошторисів
- •Тема 8 видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
- •8.1. Необхідність і склад видатків на розвиток економіки
- •8.2. Форми фінансової підтримки підприємств
- •8.3. Фінансова підтримка малого підприємництва
- •Роль бюджету у здійсненні інвестиційних програм
- •8.5. Суть та види інвестицій
- •8.6. Видатки на науково-дослідні роботи
- •Тема 9 видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу
- •Система соціальних гарантій населенню
- •9.2. Державна допомога сім’ям з дітьми
- •Житлові субсидії населенню
- •Індексація грошових доходів населення та допомога на поховання
- •Пільги і допомога ветеранам, громадянам, що мають особливі заслуги перед державою і громадянам похилого віку
- •Фінансове забезпечення соціально-культурної сфери
- •Система освіти на Україні
- •Джерела фінансування та склад видатків на освіту
- •9.9. Система оплати праці працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ
- •9.10. Оперативно-сітьові показники діяльності шкіл
- •Система оплати праці вчителів школи
- •9.12. Норми педагогічного навантаження
- •9.13. Порядок планування фонду заробітної плати педагогічного, управлінського та обслуговуючого персоналу школи
- •9.14. Додаткові види заробітної плати та порядок тарифікації вчителів
- •9.15. Особливості кошторисного фінансування шкіл-інтернатів
- •9.16. Суть, значення та джерела фінансування дитячих дошкільних закладів
- •9.17. Планування видатків на утримання дитячих дошкільних закладів
- •9.18. Структура та джерела фінансування вищих навчальних закладів
- •9.19. Планування видатків вищого навчального закладу
- •9.20. Система закладів та фінансове забезпечення охорони здоров’я
- •9.21. Показники діяльності установ охорони здоров’я
- •9.22. Система оплати праці медичних працівників
- •9.23. Планування видатків установ охорони здоров’я
- •9.24. Видатки на заклади культури і мистецтва
- •9.25. Видатки на фізичну культуру і спорт
- •Тема 10 видатки бюджету на оборону та управління
- •10.1 Система органів та склад видатків на державне управління
- •10.2 Оплата праці та соціальний захист працівників органів державного управління
- •10.3 Планування видатків на державне управління
- •10.4. Видатки на національну оборону
- •Тема 11 видатки бюджету на обслуговування державного боргу
- •11.1 Суть та види державного боргу
- •Структура державного боргу України за 1998-2003 роки
- •11.2. Обслуговування та управління державним боргом
- •Список літератури
Тема 9 видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу
Система соціальних гарантій населенню
Соціальний захист – це продукт розвитку ринкової економіки. В умовах державної власності йому немає місця у взаємовідносинах держави і населення, оскільки держава не може захищати громадян від самої себе.
Відповідно до статті 25 Декларації прав людини сучасна правова демократична держава повинна гарантувати право на такий рівень життя, який враховує забезпечення людей їжею, житлом, медичним обслуговуванням, необхідними для підтримання здоров’я, власного добробуту та добробуту сім’ї; право на соціальне забезпечення у випадку безробіття, хвороби, інвалідності, старості та інших випадків втрати засобів до існування з незалежних від людини обставин.
Без встановлення соціальних гарантій та механізмів їх реалізації не можна досягти соціальної злагоди між населенням, державою і підприємцями, а отже, й економічної стабільності в країні. Проблема соціальних гарантій є дуже складною. Вона не відображає прямих інтересів приватних власників, підприємців. Соціальні гарантії забезпечує суспільство в особі спеціальних державних органів, профспілок, громадських організацій.
Соціально-економічні гарантії це методи забезпечення з боку держави задоволення різноманітних потреб громадян на рівні соціально визнаних норм. Соціально-економічні гарантії громадян – це об’єктивна необхідність для будь-якої правової держави, зміст і доцільність її існування. Обсяг і рівні таких гарантій є мірилом її цивілізованості.
Перехід до ринкової економіки потребував зміни підходів до розв’язання соціальних проблем, які склалися в державі, регіоні. З’явилася зовсім нова галузь економічних відносин між населенням і державою, населенням і місцевими органами влади або суб’єктами господарювання.
В умовах незалежної держави створення системи соціальних гарантій має першочергове значення. Основні принципи такої системи закладені в Конституції України, де зазначено, що громадяни України мають право:
- на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло;
- на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;
- на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у випадку повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також у старості та інших випадках, передбачених законодавством. Пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;
- на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного й доступного всім громадянам медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безплатно, наявна мережа таких закладів не може бути зменшена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності;
- на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Держава забезпечує доступність і безплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надає державні стипендії та пільги учням і студентам.
Здійснення перелічених заходів потребує чіткого визначення джерел їхнього фінансування. Очевидно, що бюджет не може бути єдиним джерелом коштів на цілі соціального забезпечення.
На соціальний захист та соціальне забезпечення із зведеного бюджету Чернівецької області були спрямовані кошти у 2001 році у сумі 59560,1 тис. грн., у 2002 році – 80815,0 тис. грн., у 2003 році – 95912,1 тис. грн.
Головною метою соціальної політики в Україні на нинішньому етапі є призупинення спаду життєвого рівня населення та зменшення тягаря кризи для найменш захищених його верств. Соціальна допомога повинна мати не всеохоплюючий, а вибірковий, адресний характер.
Під безпосередньою опікою держави перебувають найвразливіші з фінансової точки зору верстви населення – діти, пенсіонери, інваліди, малозабезпечені сім’ї, безробітні. Захист їх купівельної спроможності здійснюється шляхом періодичного перегляду пенсій, допомог з врахуванням змін споживчих цін.
Одним із найважливіших напрямів є допомога сім’ям з дітьми. Його правову основу визначає Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” через надання допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів, віку, стану здоров’я дітей тощо.
На сьогодні допомогу одержують понад 6 млн. сімей. Однак фінансові можливості держави є недостатніми для забезпечення допомоги всім сім’ям з дітьми, які мають на неї право згідно із законом.
Однією з форм соціальних гарантій населенню з боку держави є виплата пенсій. Нині в Україні пенсії одержують 14,5 млн. громадян, із них 2 млн. інвалідів, 110 тис. дітей-інвалідів, 650 тис. громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, 400 тис. одиноких престарілих громадян і 51 тис. підопічних у будинках-інтернатах.
Для забезпечення соціального захисту малозабезпечених сімей була запроваджена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям. Особливістю цієї соціальної допомоги є те, що вона цільова, не конкретній особі, а сім’ї.
Законодавством України передбачена індексація грошових доходів громадян, які мають втрати від зростання цін на товари та послуги.
В Україні передбачені соціальні гарантії громадянам, які потерпіли від аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Розміри виплат і допомоги передбачені Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Соціальні гарантії на випадок безробіття надаються згідно із законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” шляхом створення Фонду сприяння зайнятості населення за рахунок страхових внесків підприємницьких структур, громадян, надходжень із державного та місцевих бюджетів та інших надходжень.
Кошти фонду використовуються для фінансування професійного навчання працівників, що звільняються, і безробітних, сприяння їхньому працевлаштуванню, на виплату допомоги у разі безробіття, організацію додаткових робочих місць, на інші витрати, пов’язані із соціальними гарантіями прав громадян на працю.
Важливим кроком у забезпеченні соціальних гарантій громадян, які тимчасово втратили працездатність, а також з настанням певних подій (народження, поховання) було прийняття Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Значна увага приділяється наданню соціальних гарантій певним верствам населення. Так, було прийнято Закони України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, де передбачене надання значної кількості пільг і привілеїв, а також додаткове матеріальне забезпечення вказаних категорій громадян.