- •Передмова
- •Тема 1 сутність, призначення і роль бюджету держави
- •Бюджет як економічна категорія
- •Функції бюджету
- •Призначення і роль бюджету
- •Тема 2 бюджет як основний фінансовий план держави
- •2.1. Бюджет як фінансовий план держави
- •2.2. Взаємозв’язок бюджету з іншими фінансовими планами
- •2.3. Призначення і роль державного бюджету
- •2.4. Доходи державного бюджету
- •2.5. Видатки державного бюджету
- •2.6. Призначення і роль місцевих бюджетів в бюджетній системі
- •Доходи місцевих бюджетів
- •Видатки місцевих бюджетів
- •Організаційні основи бюджетного процесу
- •2.10. Порядок складання, розгляду і затвердження державного бюджету
- •Порядок складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів
- •2.12. Організація виконання бюджетів
- •Тема 3 бюджетний дефіцит і джерела його фінансування
- •3.1. Суть, види та причини виникнення бюджетного дефіциту
- •3.2. Джерела фінансування дефіциту бюджету в Україні
- •Тема 4 бюджетний устрій і побудова бюджетної системи україни
- •4.1. Суть та основи бюджетного устрою
- •4.2. Розмежування доходів і видатків між бюджетами
- •4.3. Суть, етапи становлення, правові засади та структура бюджетної системи України
- •4.4. Принципи бюджетної системи України
- •4.5. Управління бюджетною системою України
- •4.6. Суть та значення бюджетної класифікації
- •4.7. Принципи побудови та складові частини бюджетної класифікації
- •4.8. Бюджетне планування
- •4.9. Бюджетне прогнозування
- •Тема 5 міжбюджетні відносини в україні і система бюджетного вирівнювання
- •5.1. Суть та мета міжбюджетних відносин
- •5.2. Порядок формування міжбюджетних трансфертів відповідно до положень Бюджетного кодексу
- •5.3. Суть бюджетного регулювання
- •5.4. Методи бюджетного регулювання
- •Тема 6 система доходів бюджету
- •6.1. Склад та характеристика доходів бюджетів
- •6.2. Роль податкових надходжень в доходах бюджету
- •6.3. Роль неподаткових надходжень в доходах бюджету
- •6.4. Доходи від операцій з капіталом як джерело доходів бюджету
- •6.5. Офіційні трансферти як джерело доходів бюджету
- •Тема 7 система видатків бюджету
- •7.1. Бюджетне фінансування, його форми та методи
- •7.2. Зміст і основні принципи кошторисного фінансування
- •7.3. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи. Види кошторисів
- •Тема 8 видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
- •8.1. Необхідність і склад видатків на розвиток економіки
- •8.2. Форми фінансової підтримки підприємств
- •8.3. Фінансова підтримка малого підприємництва
- •Роль бюджету у здійсненні інвестиційних програм
- •8.5. Суть та види інвестицій
- •8.6. Видатки на науково-дослідні роботи
- •Тема 9 видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу
- •Система соціальних гарантій населенню
- •9.2. Державна допомога сім’ям з дітьми
- •Житлові субсидії населенню
- •Індексація грошових доходів населення та допомога на поховання
- •Пільги і допомога ветеранам, громадянам, що мають особливі заслуги перед державою і громадянам похилого віку
- •Фінансове забезпечення соціально-культурної сфери
- •Система освіти на Україні
- •Джерела фінансування та склад видатків на освіту
- •9.9. Система оплати праці працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ
- •9.10. Оперативно-сітьові показники діяльності шкіл
- •Система оплати праці вчителів школи
- •9.12. Норми педагогічного навантаження
- •9.13. Порядок планування фонду заробітної плати педагогічного, управлінського та обслуговуючого персоналу школи
- •9.14. Додаткові види заробітної плати та порядок тарифікації вчителів
- •9.15. Особливості кошторисного фінансування шкіл-інтернатів
- •9.16. Суть, значення та джерела фінансування дитячих дошкільних закладів
- •9.17. Планування видатків на утримання дитячих дошкільних закладів
- •9.18. Структура та джерела фінансування вищих навчальних закладів
- •9.19. Планування видатків вищого навчального закладу
- •9.20. Система закладів та фінансове забезпечення охорони здоров’я
- •9.21. Показники діяльності установ охорони здоров’я
- •9.22. Система оплати праці медичних працівників
- •9.23. Планування видатків установ охорони здоров’я
- •9.24. Видатки на заклади культури і мистецтва
- •9.25. Видатки на фізичну культуру і спорт
- •Тема 10 видатки бюджету на оборону та управління
- •10.1 Система органів та склад видатків на державне управління
- •10.2 Оплата праці та соціальний захист працівників органів державного управління
- •10.3 Планування видатків на державне управління
- •10.4. Видатки на національну оборону
- •Тема 11 видатки бюджету на обслуговування державного боргу
- •11.1 Суть та види державного боргу
- •Структура державного боргу України за 1998-2003 роки
- •11.2. Обслуговування та управління державним боргом
- •Список літератури
9.20. Система закладів та фінансове забезпечення охорони здоров’я
Піклування про здоров’я людей – одна з найважливіших соціальних функцій держави. Право на медичну допомогу закріплено в Конституції України. Воно гарантоване безоплатною медичною допомогою, що надається громадянам, розширенням мережі закладів для лікування та зміцнення здоров’я, розвитком та удосконаленням техніки безпеки, виробничої санітарії, проведенням профілактичних заходів та заходів з оздоровлення навколишнього середовища.
У листопаді 1992 року прийнято Основи законодавства України про охорону здоров’я, де зазначено, що кожна людина має природне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасними і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, удосконалення медичної допомоги і пропаганди здорового способу життя.
Основи законодавства України про охорону здоров’я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні, регулюють суспільні відносини в цій галузі з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності та довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що погіршують їхнє здоров’я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
Система закладів охорони здоров’я включає: лікарні, спеціалізовані медичні заклади, поліклініки і амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, санітарно-епідеміологічну службу.
Лікарні широкого профілю включають управління, контроль та матеріальне забезпечення роботи лікарень і клінік, які не спеціалізуються в будь-якій одній вузькій галузі. Під лікарнями розуміють заклади, де медична допомога стаціонарним хворим надається під безпосереднім наглядом кваліфікованого медичного персоналу.
Спеціалізовані медичні заклади відрізняються від лікарень і клінік широкого профілю тим, що їх послуги обмежуються лікуванням певних видів захворювання та обслуговування певних типів пацієнтів. До цієї ж категорії віднесені станції швидкої та невідкладної медичної допомоги.
Поліклініки і амбулаторії, спеціалізовані поліклініки включають в себе організацію роботи, управління, здійснення забезпечення медичних амбулаторних послуг, що надаються медичними поліклініками.
Фельдшерсько-акушерські пункти включають організацію та забезпечення роботи фельдшерсько-акушерських пунктів, у тому числі забезпечення медикаментами, обладнанням, інвентарем, а також капітальний ремонт та поточне утримання приміщень.
Санітарно-епідеміологічна служба включає організацію і ведення робіт, матеріальне забезпечення, капітальний ремонт та поточне утримання закладів санітарно-епідеміологічної служби. Сюди ж відносяться видатки на утримання лабораторій, що безпосередньо обслуговують ці заклади, а також видатки на підготовку і розповсюдження серед населення інформації з питань медицини та охорони здоров’я.
У державній системі охорони здоров’я в останні роки відчутний дефіцит коштів. Бюджетне фінансування лікувально-профілактичних заходів здійснюється у обмежених розмірах, що значно ускладнює їхнє функціонування. За багатьма напрямками лікувальної та профілактичної діяльності медична допомога є платною. Відбувається нерегульоване та неконтрольоване зростання цін на медичні послуги. Поширюється неофіційний ринок надання медичної допомоги. Внаслідок чого загострюються проблеми медичного обслуговування населення. Вони можуть перетворитися на джерело гострого соціального напруження і потребують великої уваги з боку держави. Медичне обслуговування населення має розвиватися, орієнтуючись на страхові принципи надання медичної допомоги.
Сьогодні фінансування охорони здоров’я здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.
Кошти державного та місцевого бюджетів, асигновані на охорону здоров’я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медико-санітарної допомоги, фінансування державних і місцевих програм охорони здоров’я, фундаментальних наукових досліджень з цих питань. Фінансування закладів охорони здоров’я із зведеного бюджету Чернівецької області склало у 2001 році – 74944,7 тис. грн., у 2002 році – 87203,3 тис. грн., у 2003 році 124724,7 тис. грн. Спостерігається тенденція до збільшення видатків на охорону здоров’я.
За рахунок державного та місцевих бюджетів фінансуються загальнодоступні для населення заклади охорони здоров’я. Кошти, не використані закладом охорони здоров’я, не вилучаються і відповідне зменшення фінансування на наступний період не провадиться.
Відомчі заклади охорони здоров’я, що обслуговують окремі категорії населення за професійною, відомчою або іншою, не пов’язаною зі станом здоров’я людини ознакою, фінансуються, як правило, за рахунок підприємств, установ і організацій, які вони обслуговують. Допускається фінансова підтримка таких закладів за рахунок державного або місцевого бюджетів, якщо працівники відповідного відомства, підприємства, установи або організації становлять значну частину населення цієї місцевості.
Усі заклади охорони здоров’я мають право використовувати для підвищення якісного рівня своєї роботи кошти, добровільно передані підприємствами, установами, організаціями і окремими громадянами, а також з дозволу власника або уповноваженого ним органу, встановлювати плату за послуги в галузі охорони здоров’я.
Важливим напрямом поліпшення фінансового забезпечення охорони здоров’я може стати створення і функціонування системи медичного страхування населення. Страхування громадян здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів підприємств, установ і організацій та власних внесків громадян. Питання організації медичного страхування населення і використання страхових коштів вирішуються згідно із законодавством.
У розвинених країнах діють дві базові моделі фінансування охорони здоров’я. Перша – державна, за якої фінансування здійснюється з державного бюджету. Таку модель застосовують Великобританія, Канада, Італія, Австралія. Друга модель є змішаною бюджетно-страховою, яка передбачає фінансування цільових програм і оплату медичної допомоги малозабезпеченим, соціально незахищеним верствам населення за рахунок держави і органів місцевого самоврядування. За тих, хто працює, платять підприємства і установи. Ця модель характерна для Фінляндії, Швеції, Норвегії, де держава фінансує до 70 відсотків усіх витрат на охорону здоров’я, США – до 50 відсотків.
Обидві системи і насамперед змішана, націлені на досягнення повної рівноваги між джерелами коштів, що витрачаються на охорону здоров’я, і ефективністю діяльності медичних закладів.
З фінансової точки зору державна модель вимагає менших витрат коштів. Однак в нашій країні ця модель скомпрометована багаторічною економією на соціальній сфері та іншими бюрократичними атрибутами адміністративної системи.