8.2. Форми фінансової підтримки підприємств

Бюджетне фінансування економіки та фінансова підтримка підприємств державної власності здійснюється у різних формах, залежно від певних умов і фінансового становища суб’єктів господарювання.

Форми фінансової підтримки галузей економіки та окремих підприємницьких структур постійно розвиваються. Так, фінансова підтримка державних та інших підприємств, у майні яких частка державної власності перевищує 50%, здійснюється з бюджетних асигнувань, як правило, на поворотній основі під затверджені проекти використання коштів, що надаватимуться як державна підтримка, під бізнес-плани й проекти санації цих підприємств.

Порядок надання підтримки визначається Кабінетом Міністрів і Національним банком України, які затверджують Положення про надання підтримки з бюджету. У ньому визначається порядок підготовки, розгляду і затвердження проектів використання коштів, що надаватимуться як державна підтримка, бізнес-планів і проектів санації цих підприємств, відповідальність сторін та вичерпний перелік випадків, коли така підтримка надається на безповоротній основі.

Джерелами фінансової підтримки можуть бути кредити Національного банку України й кредитні ресурси, самостійно залучені комерційними банками.

Надання підтримки не поширюється на підприємства, яким згідно з планом економічного і соціального розвитку і Державним бюджетом України на відповідний рік передбачено асигнування на фінансування капітальних вкладень, заходів, пов’язаних із конверсією, тощо.

Фінансова підтримка підприємствам з бюджету надається відповідно до рішень Кабінету Міністрів України на поворотній або безповоротній основі з метою запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового стану підприємств, забезпечення їхньої ефективної господарської діяльності й підвищення конкурентоспроможності продукції.

Фінансова підтримка за строками її надання може мати коротко- і довгостроковий характер.

Короткострокову фінансову підтримку надають підприємствам протягом одного року і з урахуванням можливостей її ефективного використання розподіляють на визначені розрахунками частини. Для цього складають план-графік надання коштів.

Довгострокову фінансову підтримку надають протягом 2-5 років окремим підприємствам, які забезпечують ефективне функціонування економіки.

Фінансова підтримка на безповоротній основі надається:

 якщо збитки, завдані підприємству стихійним лихом, перевищують суми відшкодувань, передбачених чинним законодавством про обов’язкове страхування;

 для відшкодування збитків конкретним підприємствам у випадках, коли чинним законодавством встановлено умови господарювання, при яких не забезпечується відшкодування витрат на виробництво товарів (робіт, послуг), що може призвести до їхнього банкрутства;

 для фінансування витрат на відновлення платоспроможності окремих підприємств, діяльність яких пов’язана з надзвичайними суспільними інтересами.

У всіх інших випадках фінансова підтримка надається виключно на поворотній основі.

Органи, уповноважені управляти державним майном, на основі даних, одержаних у результаті аналізу фінансово-господарського стану підприємств, визначають підприємства, які потребують фінансової підтримки. Основні критерії відбору підприємств для надання фінансової підтримки такі:

 потенційна прибутковість;

 достатня підготовленість управлінського персоналу;

 наявність ринків збуту продукції підприємства в Україні та за її межами;

 конкурентоспроможність продукції;

 фінансовий стан підприємства на момент розгляду та в перспективі;

 відповідність продукції, що випускається підприємством, державним пріоритетам.

Підприємства, які потребують фінансової підтримки для запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового стану, складають проекти використання коштів у вигляді проекту санації та бізнес-плану. В інших випадках проекти використання коштів складають у вигляді бізнес-плану.

Фінансова підтримка у вигляді пільгового оподаткування здійснюється за такими напрямами:

 надання відстрочки зі сплати податків і обовязкових платежів;

 реструктуризація та списання податкової заборгованості;

 звільнення від оподаткування галузей економіки або окремих підприємств, використання спеціальних режимів оподаткування.

Особливе значення має надання пільг за окремими видами податків, зборів, обов’язкових платежів.

Пільгове оподаткування має низку негативних наслідків:

 порушуються принципи нейтральності та справедливості оподаткування;

 нерівномірний податковий тиск призводить до необгрунтованого перерозподілу фінансових ресурсів між суб’єктами господарювання;

 зростає тіньовий сектор економіки через намагання економічних суб’єктів зменшити податковий тиск та необгрунтований перерозподіл фінансових ресурсів тощо.

З метою впорядкування надання пільг за окремими видами платежів насамперед необхідно ліквідувати пільги, які не мають достатнього економічного обгрунтування, особливо за прямими податками і, в першу чергу, за податком на прибуток, податком на землю і податком з доходів громадян.

Доцільно здійснювати надання пільг тільки у формі податкових знижок із чинних ставок оподаткування. Більшість пільг повинна мати обмеження у часі.