2. Функції бюджету

Суть бюджету розкривається в його функціях. Бюджет виконує три головні функції – розподільну, контрольну і функцію забезпечення існування держави.

Розподільна функція зумовлена тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва. Основним об’єктом розподілу і перерозподілу виступає чистий дохід, отриманий в суспільстві. Завдяки цій функції проходить концентрація грошових коштів у руках держави і їх подальше використання з метою забезпечення суспільних потреб. Розподіл коштів проходить між окремими галузями, окремими верствами населення. У результаті такого розподілу і перерозподілу формуються різноманітні грошові фонди: державного і місцевого бюджетів, фонди соціального страхування, Пенсійний фонд, фонд зайнятості населення, фонд по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Світовий досвід переконує, що з розвитком ринкових відносин роль держави в розподільчих процесах має зростати, і бюджет у цьому плані є найдосконалішим засобом для здійснення державою зазначеної функції. У більшості розвинутих країн світу через бюджет перерозподіляється від 30 до 50% ВВП. Проблема полягає в тому, як знайти виважені форми і методи цього перерозподілу, що в умовах економіки України є найважливішим.

Контрольна функція заключається в тому, що бюджет об’єктивно відображає економічні процеси, які протікають в структурних ланках економіки. При формуванні державних доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю утримання різноманітних видів податків, визначенням податкової бази, формами пільгового оподаткування, строками надходження податків, мобілізацією інших джерел доходів. При використанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використання і відповідність цільовому призначенню.

Функція забезпечення існування держави ставить своїм завданням утворення матеріально-фінансової бази функціонування держави, утримання апарату управління країною, президентської, виконавчої та законодавчої влади, правоохоронних і митних органів, податкової служби. Важливе значення має здійснення зовнішньо-економічної діяльності України – утримання за рахунок бюджету дипломатичних представництв України за кордоном та внески в міжнародні організації, членом яких є Україна.

Посилення функцій, які виконує бюджет, потребує вдосконалення управління його дохідною і видатковою частинами. Реформування державних видатків дасть змогу здійснити реформу податкової системи. До того часу, доки не буде виконана така робота, вдосконалення податкової системи залишиться лише намірами, оскільки бюджет - це фінансовий план держави і внесення в нього будь-яких змін має здійснюватися комплексно. Тут все взаємопов’язано – зменшення податків потребує скорочення певних витрат, якщо цього не відбувається, то виникає дефіцит бюджету, який теж є певною мірою податком, тільки несправедливішим.

3. Призначення і роль бюджету

Призначення бюджету в державі виявляється через систему відносин, структура яких така:

• між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансування з бюджету;

- між державою і населенням у процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП);

- між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні.

Дослідження і аналіз структури зазначених відносин дають можливість зрозуміти економічний зміст бюджету, глибше виявити його роль у розподільчих процесах та економіці держави. На цих засадах формується і проводиться цілеспрямована бюджетна політика. Посилення ролі бюджету у формуванні та використанні фінансових ресурсів завжди повязано з удосконаленням системи економічних відносин.

Роль ВВП на всіх стадіях від створення до споживання визначається за допомогою грошових фондів. Тому залежно від того, як відбувається процес мобілізації та використання бюджетних коштів, як це впливає в кінцевому підсумку на формування фондів споживання і нагромадження, визначається роль бюджету в економіці.

Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл і перерозподіл ВВП, могла змінювати структуру виробництва, впливати на результати господарювання, здійснювати соціальні перетворення.

В умовах переходу до ринку бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Надходження до бюджету прямо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальні гарантії населенню залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин бюджету пов’язано з основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік.

В умовах перехідної економіки провідна роль бюджету в перерозподілі фінансових ресурсів, як і ВВП в цілому, є об’єктивною реальністю. Це зумовлено тим, що бюджет якраз і є тим інструментом, за допомогою якого здійснюється регулювання економічних процесів, чого не можна досягти іншими методами, в тому числі суто ринковими.

Бюджет в Україні переобтяжений великою кількістю видатків, які традиційно перейшли з бюджету колишнього СРСР, тобто тими з них, що були зумовлені політикою тоталітарної держави з надмірною централізацією, всеосяжним перенесенням фінансового забезпечення здійснення витрат на плечі держави. Насамперед, це видатки на розвиток економіки, що становили в 1990 році близько 50% усіх витрат.

В умовах функціонування ринку такі витрати не завжди раціональні, доцільні й постійно потребують зростання податкового тиску, передусім на виробничі структури. Тут має бути зрозуміло, що держава може витрачати лише ті кошти, які мобілізує за допомогою податків, які є основним джерелом бюджетних надходжень. Тому необхідно докорінно переглянути структуру державних витрат і залишити на утримання держави за рахунок бюджетних коштів лише ті з них, які неможливо або недоцільно здійснювати за рахунок інших джерел.

Останніми роками було здійснено деякі кроки в напрямку вдосконалення структури бюджетних витрат. Так, зменшено питому вагу бюджетних асигнувань на фінансування капітального будівництва за рахунок розширення практики використання інших інвестиційних джерел, у тому числі шляхом продажу об’єктів незавершеного будівництва, а також акцій, паїв і облігацій, залучення кредитних ресурсів.

Що стосується витрат на утримання соціально-культурних установ і закладів, то нині ще відчувається брак комплексних наукових обгрунтувань щодо кількості вищих освітніх закладів, потреби у спеціалістах, яких необхідно готувати для господарства країни, мережі культурно-освітніх установ, медичних закладів тощо.

За роки незалежності в Україні з’явився новий напрям витрат, який отримав назву “соціальний захист населення”. На його цілі витрачається близько 10% обсягу ВВП. Якщо взяти весь фонд споживання держави, то здебільшого він формується за рахунок виплат у вигляді надання соціальних благ і послуг. Очевидно, тут також повинна бути раціональна межа. В умовах ринку основним джерелом добробуту кожного громадянина має бути винагорода за працю. Порушення цього принципу веде до соціального жебрацтва, незацікавленості у продуктивній праці й неощадливому господарюванні.

Зараз внаслідок складного економічного стану, зниження прибутку у суб’єктів підприємницької діяльності стає важчим утримувати за рахунок коштів підприємств і організацій об’єкти соціальної сфери: дитячі установи, поліклініки, житло, об’єкти побутового і комунального господарства. Деякі з них через брак коштів на утримання закриваються або перепрофілюються. Така тенденція може призвести до погіршення обслуговування населення й значного скорочення мережі таких закладів.

З метою звільнення підприємств і організацій, заснованих на державній формі власності, від обов’язків утримання об’єктів соціальної сфери, збереження функціонального їх призначення й створення сприятливих умов для господарювання суб’єктів підприємницької діяльності слід забезпечити передачу таких об’єктів у власність місцевим органам влади й продаж комерційним структурам. Така передача має здійснюватися поступово, поетапно, в міру вишукування джерел фінансування.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1. Дайте визначення бюджету.

2. Назвіть та охарактеризуйте фактори, які впливають на формування і використання бюджету.

3. Розкрийте суть розподільної функції бюджету.

4. Розкрийте суть контрольної функції бюджету.

5. У чому полягає суть функції забезпечення існування держави?

6. У чому проявляється призначення бюджету в державі?

7. Розкрийте роль бюджету.

Дайте визначення таких понять:

Бюджет, державний бюджет як економічна категорія, поточний бюджет, бюджет розвитку.

Тести

1. Фінансування затрат на поточний рік, не пов’язаних з будівництвом це:

а) бюджет розвитку;

б) поточний бюджет;

в) бюджет капіталу;

г) зведений бюджет.

2. Затрати на заходи, пов’язані з розвитком це:

а) поточний бюджет;

б) бюджет капіталу;

в) бюджету розвитку;

г) зведений бюджет.

3. Фактори, пов’язані з макроекономічними процесами в економіці це:

а) політичні;

б) економічні;

в) суспільні;

г) соціальні.

4. Фактори, зумовлені особливостями відтворення робочої сили і населення країни в цілому це:

а) соціальні;

б) суспільні;

в) економічні;

г) політичні.

5. Розподіл та перерозподіл бюджетних коштів забезпечує:

а) контрольна функція бюджету;

б) розподільча функція бюджету;

в) фіскальна функція бюджету;

г) регулююча функція.

6. Контроль за формуванням доходів і використанням коштів бюджету забезпечує:

а) регулююча функція бюджету;

б) фіскальна функція бюджету;

в) контрольна функція бюджету;

г) жодна відповідь неправильна.