Використання готівкових коштів

Підприємства можуть використовувати готівкові кошти на господарські операційні потреби. Однак Положенням №72 встановлені такі обмеження:

1) підприємство зобов'язане використовувати готівку, отриману в банку згідно з цілями, вказаними в чеку. У випадку порушення нараховується штраф на суму використаної не за цільовим призначенням готівки;

2) сума готівкового платежу одного підприємства іншому не повинна перевищувати 10 тис. грн. протягом робочого дня за одним чи кількома платіжнимидокументами. Кількість підприємств, з якими проводяться розрахунки, не обмежується. У разі порушення сума виплаченої готівки понад 10 тис. грн. додається до залишку готівки в касі на кінець кожного дня і порівнюється із встановленим лімітом з моменту здійснення порушення і до моменту його виявлення контролю­ючими органами.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою підприємств в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.

Проте вказані обмеження не стосуються розрахунків підприємств (підприєм­ців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами, малих і середніх підприємств при використанні готівкових коштів, що одержані ними за рахунок кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку для розвитку малих і середніх підприємств. Обмеження також не поширюються на добровільні пожертвування, благодійну допомогу, на розрахунки за спожиту електроенергію, а також у разі використання коштів, виданих на відрядження;

3) підприємство, яке має заборгованість перед бюджетом, зобов'язане проводити оплату праці виключно готівкою, отриманою з рахунку в банку. В іншому випадку застосовуються санкції. При цьому виплати, не пов'язані з оплатою праці, дозволяються;

4) видача готівки під звіт проводиться за умови повного звітування підзвітної особи за попередній аванс. Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки:

• за відрядженнями — протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження;

• на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту (далі — закупівля сільгосппродукції та заготівля вторсировини), — протягом десяти робочих днів з дня видачі готівки під звіт;

• на всі інші виробничі (господарські) потреби — наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.

У разі придбання працівником підприємства за власні готівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів у відрядженні для потреб підприємства він звітує за витрачені кошти у вищевказаному порядку;

5) підприємства, що здійснюють операції з металобрухтом, розраховуються з підприємствами-здавачами, підприємцями та фізичними особами за прийнятий металобрухт у безготівковій формі. Для оплати цими підприємствами за закуплений у фізичних осіб металобрухт здійснюються перекази готівки через установи банків та підприємства поштового зв'язку.

Якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом внесення до установ банків готівки для подальшого перерахування її на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів — безготівковими.

Документальне оформлення видачі готівки.

Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями (далі — видаткові документи). Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або особи, які на це уповноважені. До видаткових ордерів можуть дода­ватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний надпис керівника, то підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Підприємства, які займаються закупівлею сільгосппродукції та заготівлею вторсировини, можуть проводити видачу готівки здавальникам сільгосппродукції та вторсировини за відомостями, у яких зазначаються їх прізвища, адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.

Якщо закупівля сільгосппродукції та заготівля вторсировини здійснюються під час відрядження, то відомості про це подаються одночасно з авансовим звітом про відрядження.

Видача готівки з каси, що не підтверджена розписом одержувача у видатковому документі, для виведення залишку готівки в касі не приймається.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою відомістю.

При видачі заробітної плати слід пам'ятати, що дозволений термін, протягом якого готівка, з якої буде здійснюватися виплата заробітної плати, може зберігатися в касах підприємств понад установлений ліміт, становить три робочі дні, а для праців­ників віддалених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів — п'ять робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку.

Після закінчення цього терміну касир повинен:

а) у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено оплату праці, виплату допомоги через тимчасову непрацездатність, стипендій або премій, поставити штамп або зробити відмітку від руки: „Депоновано";

б) скласти реєстр депонованих сум;

в) у кінці відомості зробити надпис про фактично виплачену суму і недоодержану суму виплат, які підлягають депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за платіжною відомістю і засвідчити надпис своїм підписом. Якщо гроші видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться надпис: „Готівку за відомістю видавав (підпис)";

г) здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за відомістю.

Бухгалтерія робить перевірку позначень, зроблених касирами у платіжних відомостях, і підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми підлягають здачі до установи банку і на ці суми складається один загальний вида­тковий касовий ордер.

У разі видачі окремій особі грошей за видатковим документом касир вимагає пред'явлення документа, що засвідчує особу одержувача, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Якщо видатковий документ складений на видачу грошей кільком особам, то одержувачі також пред'являють зазначені документи, які засвідчують їх особу, і розписуються у відповідній графі розрахункових документів. Розписка в одержанні грошей може бути зроблена тільки власноручно у тем­ному кольорі чорнилом або пастою кулькової ручки із зазначенням одержаної суми (гривень — літерами, копійок — цифрами). У разі одержання грошей за ві­домістю сума літерами не вказується, а лише цифрами.

Здаючи гроші до банку, окрім видаткового касового ордеру, оформляють оголошення на внесення готівки. В ньому вказується дата операції, хто і через кого здає кошти, суму готівки. Цей документ складається із трьох частин. Перша частина видається касиру (квитанція), друга повертається з банку на підприємство разом із випискою, а третя (ордер) залишається в банку і підшивається до банківської виписки.