- •6.010100 “Українська мова і література” Затверджено на засіданні кафедри української філології.
- •Додаток г Словник подільських говірок
- •Методичні вказівки
- •Основні вимоги до збирання та записування матеріалу:
- •Фонетична транскрипція
- •Голосні фонеми та їх варіанти
- •Приголосні фонеми та їх варіанти.
- •Словник основної термінології
- •Програма –питальник Виробнича лексика
- •Назви будівель та їх частин
- •Побутова лексика
- •Назви матеріалів
- •Назви одягу, взуття
- •Назви продуктів харчування
- •Назви місцин
- •Метеорологічна лексика
- •Людина та її риси
- •Назви частин організму людини
- •Назви родинних стосунків, осіб за професією та родом діяльності
- •Назви флори і фауни
- •Займенник, службові слова, вигуки.
- •Назви дій, процесів, станів
- •Назви ознак, часу, кількості, одиниць ваги
- •Зразки текстів діалектного мовлення
- •Список інформаторів (зразок)
- •Список рекомендованої літератури основна література
- •Лінгвістичні атласи
- •Діалектні словники
- •Додаткова література
Назви ознак, часу, кількості, одиниць ваги
570. Пахучий: пахاн'учиĭ
571. М'який, свіжий (про пиріг): пухкиĭ, мн'аاген'киĭ
572. Жирний: اсалиестиĭ, اжирниĭ
573. Товстий, незграбний (про предмет): коاлода, тاлустиĭ, гاрубиĭ
574. Огидний: гиاдота, бриед׀киĭ
575. Червивий: хробашاливиĭ, гниеاлиĭ
576. Викривлений (про дошку, двері): криеاвиĭ
577. Обтріпаний, обскубаний (про домашню птицю): اвип’іреиниĭ, обс׀моктаниĭ
578. Дешевий: диеاшевиĭ , اтаниĭ
579. Міцно (присл): кاрепко, اт'існо, اмоцно
580. Краще: اлуче, اл'іпше
581. Прикметник бідний і його відповідники: اб’ідниĭ, б’іاдовиĭ
582. Прикметник кучерявий і його відповідники: кучиеاравиĭ, кудاравиĭ
583. Прикметник шовковий і його відповідники: шоўاковиĭ
584. Вимова суфікса –еньк- у прикметнику маленький, біленький: маاлен'киĭ, اб’ілеин'киĭ
585. Один: йіاден
586. Чотири (числ.): шاтири
587. Відповідники порядкового числівника сороковий: сороاковиĭ
588. Числівник тисяча і його відповідники: اтис'ача
589. Прислівник багато і його віповідники: ба׀гато, ба׀гац'ко
590. Прислівник дешево і його відповідники: اдеши ево, тано
591. Задарма, даремно: اдурно, дарма
592. Рівень, ватерпас: اуровеин'
593. Надмір зерна, привезеного до млина на помол: м’ірاчук
594. Четверта частина літра: чеитвеирاтина, ч׀вертка
595. Назви для половини як абстрактного числового поняття з коренем -пол-: полоاвина
596. Значення іменника під, пуд - 16 кг: пуд
597. Полукіпок із тридцяти снопів: триеاц':атка
598. В'язка волокна з п'яти, десяти або п'ятнадцяти жмень: اпасмо, اмичка
599. Купа дров: اшурка, اкупа, ўاйаска
600. Клунок: кاлунок
601. Назви для плати (заг. назва): пاлат':а
602. Назви для підвечірка: п’ідве иاч’ірок
603. Назви для понеділка: поاнеاд'ілок
604. Назви для весни: веисاна
605. Сьогодні: اнин'і, اнин'ки, اс'он':і
606. Зараз, тепер: اзара, теиاперка
607. Опівночі: ўноاчи
608. Швидко, раптово (побігти, доїхати): б’ігом
Додаток А
Зразки текстів діалектного мовлення
1. [коاрова / се корاм’іл'іца اнаша // хто ў сиеاл'і маў коاрову / то буў боاгач / а хто неи маў / буў б’ідниĭ // мие не и اмалие корови е сاпершу / а اпот'ім / коاли ўже буў колاгосп / то ўже اмалие і коاрову // че ирاвона اбула таاка коاрова // а йа اбула доاйаркойу / тиĭ اмала спеирاва дес'іт' коاр'іў / а اпот'ім пйатاнаĭц'іт'// اбути доاйаркойу / то се т'ашاка пاрац'а / бо 'т'ашко اбуло ус'іх коاроў об’іĭاти // роاбилие ми зاранку до اвечора // тра і اйісти худоб’і اдати / і напоاйіти / і поاчистиети / і اвидойіти йіاйі // а у اмене таاка йідاна коاрова اбула / шо اв’імн'а до зие мاл'і 'було / то ў в’ідاро неи اгодеин اбуло доاйіти / то йа сاтавиела اтаз'ік і ў اтаз'ік доاйіла // اЗоркойу йіاйі зاвали е ,//а коاли воاна ішاла اпасти ес'і / то йа поاшила йіاйі коاшолку таاку // ў тоاту коاшолку йа кاлала йіاйі اв’імн'а і п’ідўاйазувала / бо таاке здоاрове у اнейі اв’імн'а اбуло / шо волоاчилос'і по зиемاл'і і могاло поاраниети ес'і // тоاто اдобра اбула ко'рова і молоاка воاна баاгац'ко даاвала / даاвала воاна аж дес'іт' л'ітр'іў молоاка / і споاк’іĭна اбула таاка/ неи коاлолас'і // бо اбули таاк’і коровие / шо йа і п’ід'і ĭاти до них боاйалас'і / а йак доاйіти йіх приеходиелос'і / то йа так потеирاпалам / шо се неиا годна اбула заспоاкойітиес'а / поاк’іл'а аж неи наاдойу і неи в’іاд'і ĭду в’ід اнейі / бо і меиاне може ўاдариети і в’ідاро пеиреиاкинути //]
Записала Супрун Інна Іванівна від Галицької Надії Оверківни, 1928 р.н., освіта - 7 класів, у с. Соломна Волочиського р-ну Хмельницької обл.
2. [коاлис' на веис'іاл'е буاли холоاдец / каاпуста اпечеина / اголуб пц'і / اйаĭц'і з бараاбол'ом / кобаاса / اшинка / а на в’інاку то н'іاчо / но сир зо сме итаном // д'іўاкам ви ешاн'ак / а хاлопц'ам гоاр'іўка / а теиاпер йакاби посاтавиели сир зо смеитаном / то ўс'і с’м’іاйали ес'а би / г׀речкие йак гуاл'али е / патиеاками اбаба по ноاгах хاлопц'іў اбила // таĭ пеиреибиاралиес'а / два д'н'і веис'іاл':е буاло // пе ире ибиاрайуц'а / беиاрут тачкие / اйідут по тих / коاго неима / ве иاзут ў кал'іاсонах / а اбаба леитит з:ад'і з اлахами е / а اмузиека ўже гاрайе / скاрипка / اбубе ин // на дاругиĭ ден' беиاрут اвоза / اробл’ат молоاдого і йідут до молоاдойі / ўкраاдут і اйідут до молоاдого// с'اм’іхие / кاрикие // а теиاпер ўже неима таاкого // теиاпер 'в’іват'іў неи с'п’іاвайут // اж’інка іде даруاвати / с'п’іاвайут т'іĭ жін'ц'і // уперед іде чолоاв’ік / йоاму с'п’іاвайут таاке // неиاдаўном сеи вожениў / мо'йа 'ж'інка 'добра / заاр'ізала кугуاта / зва'рила м’і з'обра //неи гн'іваĭс'а /м’іĭ миелен'киĭ /жеи йа так зроاбила / заاр'іжу дاругу اкурку / то зاвару ти кاрила // коاлис' то اв’іватие с'п’іاвали'е / н'іхاто неи хт'іў даруاвати // молоاда с'іاдала посеире иاдин'і сто'ла / дружшки по боاкам // котاриĭ іاшоў даруاвати / то молоاдиĭ чи молоاда кاрайалие' короاваĭ і اкожному по каاвалку / теипер неима таاкого // дاружба поусадиет молоاду / тоاди с'п’іاвайут / тогاди приеاходиет дاрушка / к'личут اтата اмаму коاсу чеисати і так // а ў придане и йак іاдут/ назгурاтайе اпороху ў поуاделку / اн'ібие воاйен':і пе иреибиерайуц'а / с'м’іх / اрег’іт //]
Записала Круць Людмила Дмитрівна від Слободян Любові Олексіївни, 1929 р.н., освіта - 9 класів, у смт Гримайлів Гусятинського р-ну Тернопільскої обл.
3. [шоб зваاрити пиероاги / тاреба набاрати з м’ішاка муاки / اфаĭно йіاйі про׀с'ійати і ўاсипати ў اмиску اк’іл'ко тاреба // поاтому до اсейі муاки ўاбити зо два або три йаĭاци / ўاсипати اсолие к’іл'ко тاреба до смаاку і тоاди або اтеплоў воاдоў або молоاком соاлодкием розاводи ети муاку і м’іاсити اт’істо // тاреба його зам’іاсити так / шоб неи буاло ґул'оاчок і буاло воاно неи р'ідاке і неи гусاте / а йакاраз таке поاв’іл'неи // поاтому ўاр'ізати кусок اт'іста і на с'т'іл'اнициі тагаўкоў ростаاчати веиликиĭ і тонкиĭ корж / а потому його ноاжем пор'ізати на квадاрати/ і у тоĭ квадрат' кاласти йаاкус' наاчинку і тоاди складати р'іاжок до р'іж шاка і заاл'іпл'увати таاк’і пироги // ваاрити йіх у к’іпاл'ач’і воاд'і // в’іт'агати друшлаاком і масاтити с׀мал'цеим або оاл'ійеим //]
Записала Демчук Віра Іванівна від Дуди Катерини Миколаївни. 1926 р.н., освіта - 9 класів, у с. Кудринці Борщівського р-ну Тернопільської області
Додаток Б