Міністерство освіти і науки України

Хмельницький національний університет

Кафедра української філології

Навчальна практика з діалектології

Методичні вказівки для студентів ІІ курсу спеціальності

6.010100 “Українська мова і література” Затверджено на засіданні кафедри української філології.

Протокол №8 від 16 травня2006 р.

Хмельницький 2006

Навчальна практика. Методичні вказівки для студентів ІІ курсу спеціальності 6.010100 “Українська мова і література” / Горячок І.В., .Терещенко Л.В, – Хмельницький: ХНУ, 2006. – с.

Укладачі: Л.В.Терещенко, ст. викладач,

І.В.Горячок, викладач.

Відповідальний за випуск: Грицева А.П., к.філол. н., доц.

Редактор:

Комп’ютерна верстка:

Макетування та друк здійснено редакційно-видавничим центром Хмельницького національного університету (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 7\1). Підп. до друку

© Хмельницький національний університет 2006

ЗМІСТ

1. Методичні вказівки.

2. Фонетична транскрипція.

3. Словник основної термінології.

4. Програма-питальник.

   1. Виробнича лексика

   2. Назви будівель та їх частин

   3. Побутова лексика (назви посуду, кухонного начиння та інших хатніх речей)

   4. Назви матеріалів

   5. Назви одягу, взуття

   6. Назви продуктів харчування і страв

   7. Назви місцин

   8. Метеорологічна лексика

   9. Людина та її риси, назви частин тіла

   10. Назви родинних стосунків, осіб за професією та родом діяльності

   11. Назви флори і фауни

   12. Назви дій, процесів, станів

   13. Назви ознак, часу, кількості, одиниць ваги

   14. Займенники, службові слова, вигуки

5. Додаток А. Зразки текстів діалектного мовлення

6. Додаток Б Список інформаторів (зразок)

7. Додаток В Зразок титульної сторінки:

8. Додаток г Словник подільських говірок

9. Список рекомендованої літератури

Методичні вказівки

Розвиток літературної мови завжди спирається на традиції загальнонародної мови, на живе народне слово, яке є і свідком минулого, і джерелом знань про життя суспільства, його історію, культуру, побут. Вивчення народних говорів має велике значення і для відродження та збереження духовних скарбів народу, і для розширення та поглиблення всього комплексу народознавчих досліджень.

Територіальні діалекти, що існували впродовж віків і тривалий час були досить сталими утвореннями, сьогодні змінюються стихійно і природно під впливом соціальних, політичних, науково-технічних чинників. Тому для спостережень і наукових узагальнень необхідний матеріал з живого народного мовлення.

Щорічна двотижнева діалектологічна практика студентів-філологів, яка є безпосереднім продовженням і логічним завершенням вивчення курсу української діалектології, сприяє активізації творчої та пошукової роботи студентів, підвищує рівень їх теоретичної підготовки, розвиває професійні вміння та навички майбутнього фахівця. Зібраний, систематизований та описаний матеріал може допомогти словесникам у їх майбутній практичній діяльності, а також може бути використаний у навчальній та науковій роботі кафедри: під час практичних занять з української діалектології, історії мови, при написанні курсових чи наукових робіт.

Збирання, систематизація й вивчення діалектної лексики, укладання словників – основні завдання діалектологів. Але вивчення територіальних діалектів не повинно обмежуватись фіксацією та розрізненням лексичних чи семантичних особливостей. Лексику слід досліджувати як складне явище, враховувати не лише семантичний аспект, але й фонетичні, граматичні, синтаксичні особливості територіальних говірок.

Під час проведення діалектологічної практики студенти спостерігають інтенсивні процеси міжмовної та міждіалектної взаємодії; переконуються, що діалектне мовлення перебуває в постійному русі, змінах, взаємодії різних рівнів мовної системи; простежують наслідки впливу літературної мови на діалекти та навпаки. Адже на сьогодні одним з найвагоміших факторів є дедалі більше зростаюча взаємодія говорів з літературною мовою, спричинена науково-технічним, інформаційним, соціально-політичним розвитком суспільства, сучасним способом життя, ростом освіти й культури носіїв мови.

Перед практикантами ставиться завдання виявити й зафіксувати всю повноту значення слова, вживаного в говірці, передати фонетичні, морфологічні, семантичні варіанти, в яких записана лексема виступає у досліджуваному ареалі. Для цього слід записувати не окремі слова, а контекст.

Студент повинен створити умови для монологічного мовлення інформаторів, спонукати їх до тлумачення лексем, повертатися до тієї ж лексеми по декілька разів під час бесіди, щоб зафіксувати якомога більше відтінків значення слова та його фонетичні чи морфологічні особливості.

Перед збирачами діалектного матеріалу ставиться завдання забезпечити зіставність мовних фактів і фіксацію семантичної структури та внутрішньої організації лексичних мікросистем говорів у їх просторовій проекції на сучасному етапі розвитку народної мови. Саме такій меті служить ця програма-питальник для збирання діалектних матеріалів.

Програма має допомогти студентові-практиканту чітко сформулювати питання та отримати конкретні відповіді на них, що далі забезпечить зіставність зібраних матеріалів.

У програмі зроблено спробу охопити діалектну лексику різних тематичних груп, що допоможе якомога глибше й вичерпніше представити семантичну, фонетичну, морфологічну структуру територіальних говорів.

Основним джерелом інформації про говірку певного населеного пункту є, звичайно, місцеві жителі. Добирати слід таких інформаторів, які проживають на цій території постійно, досить тривалий період життя.

Одне із завдань діалектологічних записів – встановити особливості та наслідки взаємодії говорів з літературною мовою. Тому інформаторами можуть бути як люди старшого віку і низького освітнього рівня, так і представники молодшого покоління, що зазнали значного впливу української літературної мови. Виконання завдань програми-питальника розкриває внутрішні зв’язки у межах тематичних мікрогруп лексики, дає благодатний матеріал для типології внутрішньої організації цих мікрогруп. Тому слід дотримуватись певних правил при записуванні діалектного матеріалу від інформаторів.