- •48.Загальнокорпоративна стратегія підприємства.
- •49.Класифікація бізнес-стратегій за м. Портером та умови їх успішного застосування.
- •50. Стратегії зростання, стабілізації та скорочення, їх різновиди.
- •51. Фактори, що впливають на зміст загальної стратегії підприємства.
- •53.Види функціональних стратегій підприємства.
- •55.Визначення місії та цілей організації
- •56.Класифікація та ранжирування цілей підприємства.
- •57.Аналіз стратегічних альтернатив і розроблення стратегічного набору підприємства
- •58. Розроблення функціональних стратегій.
- •59. Взаємозв’язок стратегічного, поточного та оперативного планування.
- •62. Система збалансованих індикаторів ведення бізнесу
- •63.Зміст і завдання календарного планування і диспетчерського регулювання.
- •64. Особливості оперативно-календарного планування на підприємствах одиничного, серійного і масового типів виробництва.
- •65,66,67. Поняття, цілі і завдання бюджетів.
- •68. Визначення місткості ринку, на якому діє підприємство, та його сегментів.
- •77.Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах.
- •81.Планування потреби у фінансових ресурсах
- •82.Планування собівартості продукції та витрат.
- •83.Калькулювання собівартості виробів.
- •89.Поняття проекту.
- •88. Зовнішнє і внутрішнє середовище проекту
- •89. Учасники проекту.
- •90. Життєвий цикл п.
- •94.Види проектних ризиків, їх класифікація.
- •95.Якісний і кількісний аналіз проектного ризику.
- •96.Динамічний аналіз беззбитковості проекту.
- •97.Методи зниження проектних ризиків.
- •98. Мета, формування інформаційної бази та етапи проведення маркетингового, технічного, інституційного, соціального, екологічного, фінансового аналізу проекту.
- •102.Оцінка економічної привабливості та ефективності великих проектів
- •103. Сутність бізнес-планування та його призначення.
- •104. Типова структура та методи розроблення бізнес-плану.
- •183. Сутність, види та форми реструктуризації. Реструктурування підприємства на основі оцінки ринкової вартості
- •2). Аналіз фін-госп-го стану п-в, що підлягають рестр-ції.???????????????????????????????????????????
- •3). Оцінка ефективності рестр-ції.
62. Система збалансованих індикаторів ведення бізнесу
Система Сбалансированных Показателей - сравнительно новая технология. Balanced Scorecard разработана на основе выводов исследования, проведенного в 1990 году профессорами Гарвардской школы экономики Дэвидом Нортоном и Робертом Капланом. Исследование проводилось с единственной целью: выявить новые способы повышения эффективности деятельности и достижения целей бизнеса.
Проводя исследование, Нортон и Каплан руководствовались следующей гипотезой: управление с помощью финансовых показателей не дает достаточной информации для принятия правильных и своевременных управленческих решений.
Основания для такого утверждения у профессоров Гарварда были более чем вескими: например, если разрыв между балансовой и рыночной стоимостью, согласно данным по 3500 американским компаниям в 1978 году составлял 5%, то к 1998 году по бухгалтерской стоимости компании недооценивали себя на 72%.
Причиной такого разрыва стало постепенное, но неуклонное увеличение стоимости нематериальных активов - таких как интеллектуальный капитал, инновации, репутация - в общей стоимости компаний. Стандарты финансовой отчетности (GAAP, IAS) никак не учитывали подобных экономических условий. Неудивительно, что инвесторы также стали отказываться от такого источника информации о состоянии компании, как бухгалтерская отчетность.
Попытки привести показатели эффективности в соответствие экономической ситуации были и до появления BSC, однако они затрагивали исключительно финансовые аспекты деятельности. Такие показатели, как EVA, EBITDA, TSR, давали акционерам более реальную картину текущего состояния бизнеса, но для управления компанией их было явно недостаточно.
На основании полученных данных, Нортоном и Капланом была разработана принципиально иная система контроля эффективности и выполнения стратегических целей, получившая название Balanced Scorecard (Система Сбалансированных показателей, BSC). Первая же публикация разработок двух профессоров получила высочайшую оценку: Harvard Business Review назвал Систему сбалансированных показателей самым значительным вкладом в практику управления за последние 75 лет.
После значительных успехов, достигнутых первыми компаниями, внедрившими технологию Balanced Scorecard в качестве основного метода управления, использование Системы сбалансированных показателей стало общей тенденцией. В первую очередь, она затронула средние и крупные компании самых различных отраслей.
Десять лет спустя, по данным Bain&Company, Balanced Scorecard используется половиной компаний из перечня Global 1000. Журнал Fortune приводит собственные данные: BSC является основным инструментом исполнения стратегии в 402 компаниях из 500, входящих в рейтинг Fortune-500. Среди них такие корпорации как Coca-Cola, BP, General Electric, McDonalds, L'Oreal, BMW, Boeing, Samsung Electronics, и других. Теперь Balanced Scorecard активно внедряется и на российских предприятиях (первые прецеденты внедрения BSC в России - компании "ЛУКойл" и "Северсталь"), а "отцы-основатели" BSC, Д. Нортон и Р. Каплан регулярно посещают Россию, проводя семинары и конференции.