81.Планування потреби у фінансових ресурсах

Необхідність потреби в основному і оборотному капіталі виникає у зв’язку з тим, що не співпадають терміни вкладання коштів і одержання доходів. Потреба в основному капіталі визначається при створенні, або реконструкції (розширенні). Розрахунок потреби виконується після планування інвестицій і визначення їх ефективності. Потреба в основному капіталі визначається шляхом складання цін елементів основного капіталу, які підприємство придбає в плановому періоді – це: вартість землі; будівництво і монтажні роботи; машини і устаткування; оплата інженерної праці. Потреба в оборотному капіталі визначається під впливом ряду факторів: умов реалізації; закупки матеріалів; створення запасів та ін; Крім цього на підприємствах розраховується потреба у грошових коштах. Існують наступні методи розрахунку потреби в грошових коштах: метод врахування оборотності грошей; метод балансу одержання грошей і виплат. 1) Метод врахування оборотності грошей розраховується в свою чергу в два кроки: а) визначається оборотність грошей (360 днів ділиться на кількість днів між купівлею сировини та одержання виручки від продажу продукції виготовленої з цієї сировини; б) визначається мінімальна кількість грошей (річні витрати грошової маси поділені на оборотність грошей). 2) Метод балансу одержання грошей і виплат (складаємо баланс одержання грошей виплат, що містять такі статті: сума надходжень, сума виплат, чисті грошові надходження, залишок на початок і на кінець року, резерв).

81. Зміст і завдання фінансового плану.

Фінансовий план – це доходи, витрати і очікувані результати підприємства у плановий період. Фінансовий план розробляється: на 5 років з розбивкою по рокам (перспективний план); на 1 рік з розбивкою по кварталам; на місяць, з платежами по декадах – платіжний календар (оперативне планування). Відповідно до нових стандартів бухгалтерського обліку фінансовий план складається за такими видами діяльності: операційною (основна діяльність підприємства пов’язана з виробництвом продукції; інвестиційною (придбання та реалізація необоротних активів); фінансовою (діяльність, що призводить до змін у розмірі та співвідношенні власного та позичкового капіталу). У процесі складання фінансового плану перевіряється відповідність витрат і відрахувань доходам та надходженням з усіх джерел (тобто відбувається ув’язка кожного виду витрат із джерелом фінансування). Метою складання фінансового плану є забезпечення стабільної платоспроможності, фінансової стійкості підприємства у процесі його виробничо-господарської діяльності. У фінансовому плані визначається фінансовий результат від операційної, звичайної, надзвичайної діяльності та чистий прибуток у плановому періоді.

Головна задача фінансового планування – забезпечити нормальний фінансовий стан підприємства – тобто відповідність між доходами та витратами підприємства. Фінансове планування - це процес визначення фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничо – господарської діяльності, і встановлення засобів фінансування. Визначення потреби в фінансових ресурсах в процесі планування відбувається шляхом співставлення очікуваних платежів і одержаних грошей. Фінансування - це одержання необхідних коштів для покриття потреби в основному і оборотному капіталі і грошових коштах. Джерела фінансування (засоби): Власні – вклад власників підприємства і відрахування від прибутку, тобто це активи підприємства мінус сума заборгованості. Запозичені – це кредити, які оформлені в фінансових документах, з вказівкою умов погашення і виплати % за користування кредитом. Існують такі кредитні інститути: банки; іпотечний кредит (під заставу нерухомості); лізінг. Основними завданнями фінансового планування є: забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами; визначення напрямків ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання; виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок поліпшення використання матеріальних, грошових, трудових ресурсів.