- •48.Загальнокорпоративна стратегія підприємства.
- •49.Класифікація бізнес-стратегій за м. Портером та умови їх успішного застосування.
- •50. Стратегії зростання, стабілізації та скорочення, їх різновиди.
- •51. Фактори, що впливають на зміст загальної стратегії підприємства.
- •53.Види функціональних стратегій підприємства.
- •55.Визначення місії та цілей організації
- •56.Класифікація та ранжирування цілей підприємства.
- •57.Аналіз стратегічних альтернатив і розроблення стратегічного набору підприємства
- •58. Розроблення функціональних стратегій.
- •59. Взаємозв’язок стратегічного, поточного та оперативного планування.
- •62. Система збалансованих індикаторів ведення бізнесу
- •63.Зміст і завдання календарного планування і диспетчерського регулювання.
- •64. Особливості оперативно-календарного планування на підприємствах одиничного, серійного і масового типів виробництва.
- •65,66,67. Поняття, цілі і завдання бюджетів.
- •68. Визначення місткості ринку, на якому діє підприємство, та його сегментів.
- •77.Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах.
- •81.Планування потреби у фінансових ресурсах
- •82.Планування собівартості продукції та витрат.
- •83.Калькулювання собівартості виробів.
- •89.Поняття проекту.
- •88. Зовнішнє і внутрішнє середовище проекту
- •89. Учасники проекту.
- •90. Життєвий цикл п.
- •94.Види проектних ризиків, їх класифікація.
- •95.Якісний і кількісний аналіз проектного ризику.
- •96.Динамічний аналіз беззбитковості проекту.
- •97.Методи зниження проектних ризиків.
- •98. Мета, формування інформаційної бази та етапи проведення маркетингового, технічного, інституційного, соціального, екологічного, фінансового аналізу проекту.
- •102.Оцінка економічної привабливості та ефективності великих проектів
- •103. Сутність бізнес-планування та його призначення.
- •104. Типова структура та методи розроблення бізнес-плану.
- •183. Сутність, види та форми реструктуризації. Реструктурування підприємства на основі оцінки ринкової вартості
- •2). Аналіз фін-госп-го стану п-в, що підлягають рестр-ції.???????????????????????????????????????????
- •3). Оцінка ефективності рестр-ції.
55.Визначення місії та цілей організації
Основна загальна ціль орг-ї – чітко виражена причина її існування – визначається як її місія. Цілі виробляються для здійснення цієї місії
Генеральна мета п-ства (ГМП) чи орг-ї торкається її довгостр-вої спрямованості та орієнтації на конкретний тип д-ності, який у ринковій економіці задається ринковою ситуацією, потребами ринку, а також іншими чинниками серед-ща: ГМП у ринковій економіці трактується як місія.
Місія — мета, задля якої існує орг-я.
Упр-ська цінність формул-ня місії полягає у визначенні довгостр-вої орієнтації п-ства та основних рішень стосовно узгоджених дій з реалізації «бачення» його розвитку.
Місія складається з довгостр-вого «бачення» того, що орг-я прагне робити, та з того, якою орг-єю вона намагається стати.
Роль місії орг-ї: визначає причину та сферу існування, об'єднує зусилля працівників, дає змогу сполучити різні цілі (групи людей, .д-ність тощо), визначає розумні передумови розподілу коштів (пріоритетів), окреслює загальний діапазон обов'язків
Місія може бути обгрунтована та визначена лише за умови чіткого уявлення про продукцію чи послугу, про орг-йно-технологічні можл-ті виготовлення конк.спр-ного прод-ту, про існування суспільної відповідальності фірми.
Місія, як правило, являє собою короткий вислів, що добре запам'ятовується, . Головне — це сформулювати, яку потребу задовольняє фірма, хто «цільовий споживач», чим кращі товари порівняно з товарами інших фірм. Місія — генеральна мета, яка стосується її довгостр-вої орієнтації на який-небудь вид д-ності та відповідне місце на ринку, при чому «місце на ринку» розглядається з таких точок зору: які групи споживачів обслуговуються, які функції при цьому виконуються, які виробничі процеси викор-ються.
Місія – принципове призначення орг-ї, яким вона відрізняється від інших орг-й і в рамках якого визначає характер операцій як зі своєю продукцією так і на ринках.
Мета – об`єктивно-суб`єктивна категорія, що відобажає як вимоги до п-ства з боку зовн. сере-ща та його окремих суботочень, та суб`єктивні уявлення керівника про тенденції розвитку п-ства.
Ціль – це конкретний кінцевий стан або бажаний рез-т, що його прагне досягти орг-я
Встановлення цілей у загальному вигляді передбачає проходження чотирьох обов'язкових етапів:
1) виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в оточенні;
2) встановлення загальної мети орг-ї;
3) побудова ієрархії цілей («дерева цілей»);
4) встановлення Індивідуальних цілей та задач як інструменту забезп-ня Їхнього виконання.
Правильно сформульовані цілі мають відповідати таким вимогам:
реальність, конкретність, досяжність — це означає, що метою не може бути лише досягнення бажаного стану об'єкта, абстракція чи благозвучна банальність, потрібно враховувати можл-ті с-ми;
вимогливість, орієнтація на вис-ий рез-т, успіх (а не на процес) — в цілях має існувати стимулюючий фактор
наукова обґрунтованість, погодженість — в меті мають бути враховані об'єктивні закони розвитку серед-ща та об'єкта упр-ня, збалансовані об'єктивні та суб'єктивні ел-ти цілеутворення, а всі цілі, що лежать в основі розвитку орг-ї, треба розглядати у взаємозв'язку та взаємодії;
вимірюваність — мета має бути представлена кількісно чи іншим способом для оцінки ступеня її досягнення, важливо встановити часові хар-ки цілей;
однозначність для сприйняття, ясність — розглядаючи мету як найзагальніший варіант рішення, виконавці повинні розуміти необхідність і доцільність своєї роботи, тоді вони зможуть знецінювати більш досконалі варіанти досягнення цілей;
гнучкість — можливість і необхідність внесення коректив у зміст мети та стр-ру цілей орг-ї під впливом змін у серед-щі;
прийнятність — необхідність урахування звичаїв, потреб, бажань, традицій та цінностей, що склалися в суспільстві;
відображення змісту д-ності — процес ціле-встановлення задає орг-ї певний зміст та порядок дій, який має сприяти досягненню цілей.