- •Відповіді на питання дек «Міжнародне Право»
- •Інститут об`єктивної відповідальності держав, його роль в сучасному міжнародному праві.
- •Міжнародно-правова відповідальність, її види.
- •Матеріальна відповідальність та форми її реалізації. (Див. Відповідь на питання 2)
- •Політична відповідальність та форми її реалізації. (Див. Відповідь на питання 2)
- •Міжнародна правосуб`єктність індивіда.
- •Міжнародно-правовове визнання, його форми.
- •Наднаціональність в міжнародному праві.
- •Роль оон та її органів в регулюванні міжнародних відносин.
- •Джерела сучасного міжнародного права.
- •Звичай та особливості його застосування в міжнародному економічному праві.
- •Теорії взаємодії міжнародного та внутрішньодержавного права.
- •Поняття міжнародного договору та стадії його укладання.
- •Міжнародно-правовий режим рік і озер.
- •Правовий режим виключної економічної зони.
- •Універсальні та спеціальні права людини, їх поняття та призначення в міжнародному праві.
- •Проблеми подвійного громадянства в міжнародному праві.
- •Механізм захисту прав людини за Європейською конвенцією про захист прав людини та основних свобод.
- •Міжнародні організаційно-правові механізми захисту прав людини
- •Проблемні аспекти захисту прав другого покоління на універсальному та регіональному рівні.
- •Порівняльний аналіз контрольних механізмів захисту прав людини першого та другого покоління.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю.
- •Система міжнародних економічних організацій
- •Дипломатичні зносини і дипломатичні представництва та їх відмінність від консульських установ.
- •Особливості міжнародних стандартів праці найбільш вразливих категорій трудящих.
- •Правовий режим міжнародних рік (Див. Відповідь на питання 13).
- •Правовий режим виключної економічної зони (Див. Відповідь на питання 14).
- •Міжнародно-правові проблеми захисту природного навколишнього середовища.
- •Комерційна діяльність у міжнародних повітряних сполученнях.
- •Міжнародне правонаступництво держав.
Універсальні та спеціальні права людини, їх поняття та призначення в міжнародному праві.
До універсальних прав належить весь спектр прав людини й основних свобод. За деякими винятками цей спектр повторюють Загальна декларація прав людини та всі найважливіші міжнародно-правові акти про права людини. Значення універсальних прав людини й основних свобод полягає насамперед у тому, що такі права мають визнаватися за всіма людьми, незалежно від того, де вони перебувають. Міжнародне право виключає будь-які відмінності у правах залежно від кольору шкіри, етнічного походження, статі, майнового стану тощо та вважає таку дискримінацію у правах злочинною.
Утім багато людських груп у різних країнах світу (загалом це навіть переважна більшість людства) не можуть із тих чи інших причин (історичних, культурних, релігійних тощо) повноцінно користуватися універсальними правами. Це створює умови для різних форм дискримінації. Тому виникає потреба в спеціальному правовому захисті осіб, що входять до таких груп. Сутність спеціальних прав полягає не в наданні кому-небудь додаткових прав, а в забезпеченні правовими засобами умов, за яких усі могли б рівною мірою користуватися універсальними правами та свободами. Наприклад, надання представникам мовних меншин права користуватися мовою меншини не позбавляє інші мовні групи можливості користатися своєю мовою, але водночас захищає таку меншину від асиміляції. Міжнародні договори не тільки містять норми про спеціальні права, а й наказують державам-учасницям імплементувати їх у національне законодавство.
Перелік груп, яким мають бути надані спеціальні права, не є постійним. Він залежить зрештою від усвідомлення конкретним суспільством наявності тих чи інших дискримінованих груп. Чинні універсальні міжнародні договори надають спеціальні права особам, які належать до національних, етнічних, релігійних, мовних меншин, жінкам, дітям, біженцям. Відбувається становлення норм про спеціальний захист осіб, хворих на невиліковні хвороби, й інвалідів.
Зі спеціальними правами людини пов'язане поняття позитивної дискримінації, що застосовується як правовий захід, спрямований на прискорення досягнення в суспільстві фактичного рівноправ'я всіх осіб. За таких умов вона вважається правомірною та полягає в законодавчому встановленні тимчасових нерівноправних, диференційованих стандартів і привілеїв для захисту тих, кого дискримінують. Прикладом позитивної дискримінації може служити встановлення в деяких країнах гарантованого мінімального відсотку жінок чи представників певних етнічних меншин у виборчих списках за пропорційною системою. Такі тимчасові стандарти та привілеї мають бути негайно скасовані, щойно мета буде досягнута.
Проблеми подвійного громадянства в міжнародному праві.
Громадянство - стійкий політико-правовий зв'язок держави і особи, який передбачає наявність у них взаємних прав та обов'язків.
Подвійне громадянство - наявність, у особи громадянства двох і більше держав. Подвійне громадянство породжується колізіями законів держав і дозволяється в силу загального принципу: подвійне громадянство неприпустимо, якщо воно не викладено в договірі між державами, громадянином яких особа є одночасно. Біпатрид - особа з подвійним громадянством. Наслідки подвійного громадянства a) Наслідки, пов'язані з наданням дипломатичної захисту особам з подвійним громадянством б) Наслідки, пов'язані з військовою службою осіб з подвійним громадянством. Документи, що регулює питання подвійного громадянства: - Гаазька конвенція про деякі питання, що відносяться до колізії законів про громадянство, 1930 - Стратсбургская конвенція про множинне громадянство 1963 Існує два види договорів з питань Подвійного громадянства: - Договори про встановлення подвійного громадянства, або з питань врегулювання наслідків колізій з питань громадянства. - Договори про недопущення подвійного громадянства та про усунення причин колізій з питань громадянства.