Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_pitannya_DEK.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
247.81 Кб
Скачать
  1. Міжнародно-правовий режим рік і озер.

Відповідно до сучасного міжнародного права до рік і озер, що мають міжнародно-правовий режим, відносять: міжна­родні ріки, прикордонні ріки та прикордонні озера.

Міжнародні — це ріки, що протікають по території двох і більше держав і є судноплавними (Дунай, Рейн, Конго, сис­тема рік Амазонки, Ла-Плати й ін.). На міжнародних ріках на підставі договірних чи звичайних норм міжнародного права встановлюється, як правило, свобода судноплавства для торгових суден прибережних держав. Однак серед міжна­родних рік зустрічаються відкриті ріки, на яких відповідно до угоди прибережних держав установлена свобода судно­плавства для всіх держав світу (Дунай, Рейн, Шельда, Мо­зель, Конго, Амазонка й ін.) Плавання по міжнародних ріках військових судів неприбережних держав заборонено.

Прикордонні — ріки, що розділяють території двох і більше держав (Амур, Буг, Тиса й ін.). Правовий режим прикордонних рік установлюється зазвичай або договором про кордон, або внутрішнім законодавством прибережних держав, що мають спільний кордон. На таких ріках нерідко застосовуються обмеження свободи судноплавства.

Прикордонними називають озера, через які проходить державний кордон двох чи декількох держав. Такі озера мо­жуть бути безстічними, тобто не з'єднаними з океаном (Кас­пійське море) і з'єднаними з океаном (Великі Озера Північної Америки). На підставі спеціальних договорів на прикордонних озерах зазвичай установлюється свобода тор­гового судноплавства прибережних держав.

  1. Правовий режим виключної економічної зони.

Виключна (морська) економічна зона — це район, що знаходиться за межами територіального моря та прилягає до нього, і який підпадає під встановлений особливий правовий режим. Ширина виключної економічної зони не повинна перевищувати 200 морських миль, що відлічуються від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря.

Інститут виключної економічної зони безпосередньо пов’язаний з роботою III Конференції ООН з морського права. Безпосередньо термін «виключна економічна зона» став використовуватися в міжнародних документах і внутрішньодержавних актах наприкінці 60-х — початку 70-х років.

Прибережна держава відповідно до міжнародного права отримує не повний суверенітет над виключною економічною зоною, а відповідно до ст. 56 Конвенції з морського права 1982 р.:

«а) суверенні права з метою розвідування, розроблення і зберігання природних ресурсів як живих, так і неживих, що знаходяться на дні, у його надрах і в його водах, що покривають, а також із метою керування цими ресурсами, й стосовно інших видів діяльності з економічного розвідування і розроблення ресурсів зони (виробництво енергії шляхом використання води, течій, вітру);

б)  може споруджувати, а також дозволяти і регулювати створення й експлуатацію штучних островів і установок, установлювати навколо них зони безпеки;

в) може визначати час і місця лову, установлювати припустимий вилов живих ресурсів, встановлю вати умови одержання ліцензій, стягувати збори;

г) здійснювати юрисдикцію стосовно створення штучних островів, установок і споруд;

ґ) дозволяти морські наукові дослідження;

д) вживати заходів із захисту морського середовища».

Варто зауважити, що суверенні права прибережної держави на виключну (морську) економічну зону не скасовують свобод відкритого моря. Тому в економічній зоні всі держави користуються свободою судноплавства і польотів, прокладки підводних кабелів і трубопроводів та ін. Держави при здійсненні своїх прав повинні враховувати суверенні права прибережної держави.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]