14

Відповіді на питання дек «Міжнародне Право»

1. Інститут об`єктивної відповідальності держав, його роль в сучасному міжнародному праві.

Міжнародно-правова відповідальність – це юридичний обов’язок суб’єкта-правопорушника ліквідувати наслідки шкоди, завданої іншому суб’єкту міжнародного права внаслідок здійснення правопорушення.

Обєктивну відповідальність держав в міжнародному праві, також, називають відповідальністю держав за правомірну діяльність. Як і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винятки. Міжнародне право в окремих випадках допускає міжнародно-правову відповідальність, коли держава (або інший суб'єкт) здійснювала правомірні дії. Як приклад часто вказують на можливість огляду іноземних торговельних кораблів військовими кораблями (ст. 22 Конвенції про відкрите море 1958 р. і ст. 110 Конвенції ООН з морського права 1982 р.) у разі достатньої підозри, що судно веде піратський промисел, несанкціоноване радіомовлення тощо. Коли ж достатня підозра виявилася безпідставною, то необхідно відшкодувати судну заподіяні збитки.

Таку відповідальність передбачено Римською конвенцією 1952 р. про відшкодування збитків, заподіяних іноземними повітряними суднами третім особам на поверхні, Паризькою конвенцією 1960 р. про відповідальність перед третьою стороною в галузі ядерної енергії, Брюссельською конвенцією 1962 р. про відповідальність операторів ядерних суден, Віденською конвенцією 1963 р. про цивільну відповідальність за ядерні збитки, Брюссельською конвенцією 1969 р. про цивільну відповідальність за збиток, заподіяний забрудненням нафтою, Брюссельською конвенцією 1971 р. про цивільну відповідальність у галузі морських перевезень ядерних матеріалів та ін. Тобто, міжнародно-правова відповідальність суб’єктів міжнародного права за цими конвенціями наступає при нанесенні матеріальної шкоди джерелом підвищеної небезпеки, використанні чи застосуванні якого не заборонено МП (так звана відповідальність за ризик). Відшкодовується шкода і від падіння на землю літальних апаратів (наприклад, була відшкодована шкода, нанесена Бельгії 4 липня 1982 р. падінням радянського винищувача). Держави домовились також визнавати зобов’язання відшкодування матеріальної шкоди, нанесеної судами з ядерною енергетичною установкою, яка виникла не в зв’язку з якимось міжнародним правопорушенням, а виключно в силу самого факту спричинення шкоди (відповідальність без вини чи абсолютна відповідальність).

2. Міжнародно-правова відповідальність, її види.

В міжнародному праві розрізняють форми і види міжнародно-правової відповідальності. Форма международно-правовой ответственности - способ, посредством ко­торого осуществляются неблагоприятные для нарушителя последствия, вследствие совершенного им международного правонарушения. Различают две формы меж­дународно-правовой ответственности - нематериальную и материальную. Вказані форми міжнародно-правової відповідальності, в свою чергу, поділяються на види.

Нематериальная (политическая, моральная) ответственность может осу­ществляться в виде сатисфакции, репрессалий, коллективные санкции. Сатисфак­ция - удовлетворение государством-правонарушителем явно выраженных им под­разумеваемых требований, выдвигаемых потерпевшим государством и выходящих за рамки простого восстановления (ресторации). Обычно это может выражаться в заверении пострадавшей стороны о недопущении повторения правонарушения, принесение извинения и т.д.

Репрессалии - ответные насильственные действия, осуществляемые постра­давшим субъектом (напр. задержание иностранного рыболоведческого судна за браконьерство).

От репрессалии следует отличать реторсию - ответную акцию в связи с не­дружественными действиями, не составляющими правонарушения (напр. отзыв посла в ответ на недружественное заявление).

Коллективные санкции в отношении международного правонарушителя могут приниматься только на основании решения СБ ООН. Они могут выра­жаться в полном или частичном приостановлении экономических отношений, функционирования коммуникаций, в применении вооруженной силы, временном ограничении суверенитета.

Если в отношении репрессалий действует принцип соразмерности, то на санкции они не распространяются.

Материальная ответственность выражается в обязанности возместить мате­риальный ущерб. Это может реализоваться в виде репарации (реституции, субсти­туции, ресторации). Репарация - возмещение материального ущерба деньгами, товарами, услугами и т.д. Возмещению подлежит действительный материальный ущерб (прямой и косвенный). Упущенная выгода обычно не возмещается. Рести­туция - восстановление положения до причинения ущерба. Субституция - замена неправомерно поврежденного имущества, зданий, произведений искусства и т.п. сходными и равноценными предметами. Ресторация - восстановление государ­ством-правонарушителем прежнего состояния и несение связанных с этим любых неблагоприятных последствий. Ранее была известная такой вид материальной от­ветственности как контрибуция - взимание победителем в войне с побежденного своих военных издержек.