3. Перша допомога при пораненні.

Будь-яка рана може містити мікроби.

При наданні допомоги необхідно виконувати наступне:

• не можна промивати рану водою, засипати порошком, змазувати маззю;

• не можна забирати з рани пісок, землю і т.п., потрібно обережно зняти бруд навколо рани, а очищену частину навколо рани змазати йодованим настоєм;

• не можна видаляти з рани згустки крові, інші тіла (це підсилить кровотечу);

• не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно:

• відкрити індивідуальний пакет. Не доторкатися рукою до тієї частини, яка буде накладена на рану;

• при відсутності пакета використовувати чисту ганчірку, хустку;

• вату безпосередньо на рану накладати не можна.

Той хто надає допомогу повинен вимити руки, змазати пальці настоєм йоду.

Якщо рана брудна, необхідно звернутися до лікаря і ввести сироватку проти стовбняка.

Білет №24

1. Що називається електричною мережею ?

Електричною мережею сукупність електроустановок для передачі і розподілу електричної енергії, яка складається з підстанцій, розподільчих пристроїв, струмопроводів, повітряних і кабельних ліній електропередач, що працюють на певній території.

2. Яке обладнання слід заземляти ?

Заземляти потрібно металеві частини електроустановок, корпуса електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, приводи електричних апаратів, вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів, каркаси розподільчих щитів, щитів управління, шаф та ін.

3. Як і де виробляється електрична енергія ?

Електрична енергія в сучасному світі виробляється декількома шляхами:

• Механічний спосіб – гідроелектростанції, вітрові електростанції;

• Хімічний спосіб – теплові електростанції;

• Ядерний спосіб – атомні електростанції;

• Нетрадиційні способи — сонячні, вітрові електростанції, тощо.

Всі способи використовуються для вироблення електричної енергії в сучасному світі у промислових масштабах.

Білет №25.

1. Класифікація приміщень за електробезпекою.

Розрізняють 

- приміщення без підвищеної небезпеки, в яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку

- приміщення з підвищеною небезпекою , які характеризуються наявністю в них одної з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку

1) вологість чи струмопровідний пил

2) струмопровідних підлог (металічні , земляні, залізобетонні , цегляні, тощо)

3) висока температура

4) можливості одночасного доторкання людини до металоконструкцій будівель, технологічних апаратів, механізмів тощо, що з’єднанні з землею, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання  з другого;

- особливо небезпечні приміщення, які характеризуються наявністю в них однієї з таких умов, що створюють особливу небезпеку:

1) особливої сирості;

2) хімічноактивного чи органічного середовища;

3) одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки.

2. В яких випадках захисне заземлення не потрібно ?

Встановлення заземлення не потрібне під час роботи на електроустаткуванні, якщо від нього з усіх боків від”єднані шини , проводи і кабелі , якими може бути подана напруга і якщо на нього не може бути подана напруга зворотньою трансформацією або від стороннього джерела і за умови , що на цьому устаткуванні не наводиться напруга. Кінці від”єднаних кабелів в цьому разі мають бути замкнені накоротко і заземлені.