Моделювання системи просування продукції

Виробництво й споживання товару зазвичай поділено в часі й територіально. Для повного задоволення потреб споживачів у прямому розумінні недостатньо виготовити товар, який потрібен споживачеві, продумати ефективну цінову політику. Крім того, товар має бути доставлений, по-перше, у потрібне місце, по-друге, у потрібний час, і по-третє, у потрібній кількості. Як розв’язати цю проблему найефективніше? Відповідь на це запитання характеризує сутність політики розподілу.

Політика розподілу – це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцевого споживача з метою задоволення потреб споживачів та отримання фірмою прибутку. Основна мета політики розподілу – організація ефективного збуту виготовленої продукції.

Ефективність політики розподілу багато в чому залежить від вибору ефективного каналу розподілу. Канали розподілу – це сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе право власності на товар чи послугу або сприяють передачі цього права іншим фірмам чи особам на шляху руху товарів від виробника до споживача.

Канали розподілу мають дві характеристики: рівень каналу та ширину.

Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, який виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару й права власності на нього до кінцевого споживача. Кількість рівнів визначає довжину каналу.

Ще однією характеристикою каналу розподілу є ширина каналу – кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу. Тобто ширина каналу визначається тим, скільки незалежних учасників каналу розподілу є на окремому рівні збутового ланцюга: скільки оптових покупців буде залучено до збуту, скільки збутових агентів потрібно та ін.

Якщо розглядати канали просування виробленої продукції в СТОВ «Лотівка-Еліт», то тут варто сказати, що збут продукції закордон відбувається через однорівневий канал розподілу, а по Україні продукція просувається прямим каналом. Взагалі продукція підприємства, тобто зерно, виробляється переважно на експорт, тобто підприємством експортується зерно 1 та 2 класу.

Хочеться відмітити, що в корпорації «Сварог вест груп» об’єднані підприємства, що займаються різними видами сільськогосподарської діяльності, тому частина одержаної продукції СТОВ «Лотівка-Еліт», що має низьку якість йде на потреби тваринництва для інших підприємств корпорації.

Незначна частка зерна, що залишається на українському ринку по прямому каналу розподілу в переробну промисловість. Пшениця закуповується борошномельними підприємствами з ціллю переробки на муку. Основними закупниками зернової продукції є ЗАТ «Рівне-Борошно» та КП «Білоцерківхлібпродукт».

Якщо ж говорити про експорт зерна закордон, то треба відмітити, що підприємство поширює свою продукцію через зернотрейдери, які вже потім розподіляють її між переробними товариствами. Основними зернотрейдерами, з якими компанія співпрацює протягом останніх років та налагодила вже довготривалі відносини, є наступні:

1. Alfred C.Toepfer International – найбільший зернотрейдер, з яким компанія працює з недавнього часу. Це компанія, яка була створена в 1919 році в Гамбурзі (Німеччина), а вже через 10 років вона вийшла на міжнародну арену, відкривши офіс в Нью Йорку. Основною продукцією, якою займається, стало зерно, зерна олійних культур, корми, бобові, добрива та біогумус.

2. Louis Dreyfus Commodities S.A. – одна з найстаріших компаній, заснована в 1851 році в Швейцарії, яка займається на даному етапі переважно біоенергетикою та зерновими.

3. Nidera Handelscompagnie B.V. – компанія, заснована в 1920 році в Нідерландах. На даний момент компанія має дочірні підприємства в 22 країнах. Її основна продукція – зернові, олійні, рис, біоенергетика та ін.

Якщо в цілому оцінювати систему збуту, то варто сказати, що вона дуже дієва, так як рівень товарності становить практично 100%.