13. Походження словянської писемності

Писемність стала найважливішим інструментом культури. Користувалися 2 словянськими азбуками: глаголиця і кирилиця. Кирило та Мефодій вдосконалили цю систему письма. Кирилицею написані основні пам’ятки 11-13 ст. З книг київської писемності відомі: «Остромирове Євангеліє» (1056-57), «Ізборники» (1073-76), «Мстиславове Євангеліє». Вони характеризуються винятковою книжною культурою.

У 11-13 ст писемність обслуговувала усі сфери життя феодального суспільства. Перші берестяні грамоти знайдено у Новгороді у 1951 р і відкрито на території України у 1983 р. Берестяні грамоти свідчать про писемність серед всіх верств населення. Грамотну науку спочатку пізнавали за допомогою візантійських зразків та за допомогою джерел античності. З поширенням письма виникла потреба у перекладачах.

13. Острозька словяно-греко-латинська академія та її роль у поширенні просвітницьких ідей

У 1576 році князем Василем-Костянтином Острозьким було засновано перший на території східної Європи вищий навчальний заклад – греко-слов’яно-латинську академію у м. Острог.

На території маєтку князя Острозького діяла Острозька академія і слов'яно-греко-латинська школа (заснована не пізніше 1576 року). Князь Острозький також заснував школи в Турові(1572), Володимирі(1577).

Він запросив із Греції викладачами освічених греків, Діонісія Палеолога, Никифора Кантакузена, Кирила Лукаріса. За програмою навчання ліцей був на рівні найкращих єзуїтських колегій. В ліцеї викладали: грецьку, латинську і церковнослов"янську мови, а також сім "вільних наук" /граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія й музика/. Найвідомішою фундаторкою Острозької академії була княжна Гальшка Острозька, яка заповіла для її розвитку 300 коп золотих монет.

Перший ректор - письменник-полеміст Герасим Смотрицький (батько Мелетія Смотрицького), його наступником став Кирило Лукаріс (Cyrill Lucaris 1572- 1638) до 1596 р., в майбутньому (1621) Константинопольский патриарх .

Згодом острозький осередок науки став приваблювати до себе таких інтелектуа лів, як шляхтич Герасим Смотрицький (що служив ректором), священик Дем'ян Наливайко, чернець Василь Суразький (випускник італійських університетів), без іменний Клірик Острозький.видатні українські та зарубіжні педагоги, такі як Д. Наливайко, X. Філарет, І. Лятос, Лукаріс Кирило та ін. Серед чужоземців, пов'язаних з академією, були Кшиштоф Казимирський, професор астрономії з Кракова Ян Лятош і висо коосвічений Кирил Лукарис, що згодом став патріархом константинопольським. Натхнений впливом цього культурного осередку, один православний сучасник писав: “І знову, як сонце, засяяла наша православна віра, освічені мужі повернулися до Божої церкви і множаться друковані книги”. Проте хоч Острозька академія продемонструвала, на які вражаючі здобутки думки були здатні українці, база, що підтримувала її, була слабкою. Все залежало від князя Костянтина Острозького. І коли у 1608 р. він помер, його внучка Анна, фанатична католичка, не гаючи часу, передала академію єзуїтам.

Академія занепала а з переходом Острога до унуки старого князя — Анни-Алоїзи Ходкевич, ревної католички, на її місці засновано єзуїтську колегію.

У 1994 році роботу цього вищого навчального закладу було відновлено у якості Острозького колегіуму, а вже у 2000 році присвоєно звання національного університету із збереженням історичної назви “Острозька академія”.

З Острозької Академії вийшло чимало видатних людей; Мелетій Смотрицький (світ. ім’я Максим Герасимович Смотрицький), майбутній гетьман Сагайдачний

Після смерті князя К. Острозького (1608) О.ш. почала занепадати, а в 1640 припинила існування.