1.Гранична норма заміщення. Гранична корисність

Гранична норма за­міщення (субституції) — це кількість товару У, від якого споживач відмовився б, щоб отримати ще од­ну одиницю товару X, залишаючись на цій кривій байдужості.

Гранич­ну норму заміщення (MRS_XY) можна розрахувати так:

М RS_XY=-(∆Q_У/∆Q_X). Не важко помітити, що при пересуванні вниз по кривій байдужості гранична норма заміщення змен­шується. В основі цього процесу лежить дія закону спадної граничної корисності.

Гранична корисність (MU) — це приріст задоволення, який отримує лю­дина, споживаючи додаткову одиницю товару.

Грани­чну норму заміщення можна легко виразити співвід­ношенням граничної корисності товару X та У:

∆Q_xMU_У=-∆Q_УMU_У; MRS_XY =- (∆Q_У/∆Q_X)=(MU_X / MU_Y).

2.Основні риси монопольного ринку.

Монополія – ситуація коли на ринку є лише один продавець якого-небуть товару чи послуги. Це ринок на якому одна фірма здійснює реалізацію 100% якогось продукту, котрий не має замінників, характерними рисами монополій є:

- На ринку функціонує лише один виробник якоїсь продукції. Фірма-монополіст – це і є певна галузь виробництва.

- Товар, який виробляє монополіст, не має близького замінника. Практично не має таких товарів, які не можна було б замінити на щось інше. У споживача є два можливих варіанти поведінки: придбати товар у монополіста, або відмовитися від споживання товару

- Чистий монополіст сам установлює ціну на свій товар. Оскільки для монополіста попит збігається з ринковим, і його можна розглядати як заданий, то встановити рівноважну ціну він може, маневруючи пропозицією: збільшення прозиції знижує ціну і, навпаки, зменшення пропозиції призводить зростання цін.

– Вступ у галузь інших виробників заблокований. Практично кожен виробник бажає стати монополістом та обмежити конкуренцію на ринку його товарів. Монополізація ринку може досягатися: зростанням фірми за рахунок капіталізації прибутку, банкрутством конкурентів, їх поглинанням до досягнення фірмою повного панування у галузі та об'єднанням капіталів на добровільних засадах і перетворенням такого об'єднання на панівного виробника. Форми монополістичних річних об'єднань, зокрема, такі:

- картель, як досягнення угоди про розподіл ринків збуту, цін та квот виробництва за умови збереження кожним учасником виробничої та комерційної самостійності;

- синдикат, як створення учасниками, що зберігають виробничу самостійність, спеціального спільного підрозділу, який здійснює постачально-збутові операції для всіх членів об'єднання;

- трест, в якому об'єднуються самостійні підприємства однієї галузі, втрачаючи і комерційну, і виробничу самостійність.

- непереборні бар’єри для вступу на ринок інших конкурентів.

3.Тест відкритого типу:

3.1 Економічні потреби – це внутрішні мотиви, що спонукають людину до економічної діяльності

3.2 Ізокоста – це лінія, що показує різні варіанти комбінацій факторів виробництва за однакової величині вартості виробництва.

5.Визначте, що станеться з ціною на ринку пиріжків та масла, якщо ціна булочок знизиться. При цьому вважаємо, що у споживанні пиріжки замінюють булочки, а масло є доповнюючим товаром.

Розв’язок: Якщо ціна на булочки знизиться, то попит на пиріжки як товар субститут знизиться, тому їх ціна також зменшиться; попит на масло як на комплементарний товар збільшиться, тому ціна на масло зросте

В-дь: ціна на пиріжки зменшиться, а на масло збільшиться.

Білет 5

1.Бюджетні обмеження споживача. Лінія бюджетних обмежень

Як зазначалося, вибір споживача залежить не тільки від його уподобань i переваг, а й від бюджету. Бюджет — це кількість грошей, яка доступна cпоживачеві для витрат у певний період часу. Доход споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.

Л інія бюджетних обмежень, показує всі ті набори товарів X та У, які бюджет споживача дає змогу йому придбати.

Якщо змінюється доход, то крива пересувається вправо(збільшення доходу) чи вліво(зменшення доходу). Оскільки лінія бюджетних обмежень пряма, вона має постійний нахил, який можна виразити через граничну норму заміщення: МRS=-∆Q_У/∆Q_X=Р_х/Ру . Чим крутіша лінія бюджетного обмеження, тим більшою кількістю товару У треба пожертвувати для отримання додаткової одиниці товару X.

Зміна доходу та цін на товари змінює положення лінії бюджетного обмеження. Якщо змінюється доход, то крива пересувається вправо (збільшення доходу) чи вліво (зменшення доходу). При цьому кут нахилу лі­нії залишається незмінним. Навпаки, якщо змінюєть­ся ціна на продукт, то це призводить до зміни кута нахилу лінії: він збільшується при зростанні цін на товар X та зниженні цін на товар У і зменшується, якщо на ринку складається протилежна ситуація (рис. 2.6).