1. Cтрахова послуга, її специфічні ознаки та особливості реалізації.

Страхові послуги – сукупність видів і умов страхування котрі пропонуються страховими організаціями юридичним і фізичним особам.

Страховий продукт (послуга) – комплекс цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або чинним законодавством.

Фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Ознаки страхового продукту (послуги):

• Єдність , протистояння та залежність договірних сторін;

• Нематеріальність (відсутність матеріально-речового змісту), похідними від якої є: неоднаковість (індивідуальний характер одного ж продукту); неподільність на частини з метою передачі на споживання іншим; неможливість зберігання, нагромадження, складування; відсутність переходу прав власності; трудність оцінки якісних показників);

• Фактор ймовірності настання страхового випадку;

• Ширина меж у географічному просторі та часі;

Попередня невизначеність страхового відшкодування – у розмірі та часі або взагалі щодо факту настання;

• Специфіки взаємовідносин сторін , нормою яких є принцип повної добропорядності.

Ознаки, які характеризують страхову послугу.

• Єдність , протистояння та залежність договірних сторін;

• Нематеріальність (відсутність матеріально-речового змісту), похідними від якої є: неоднаковість (індивідуальний характер одного ж продукту); неподільність на частини з метою передачі на споживання іншим; неможливість зберігання, нагромадження, складування; відсутність переходу прав власності; трудність оцінки якісних показників);

• Фактор ймовірності настання страхового випадку;

• Ширина меж у географічному просторі та часі;

• Попередня невизначеність страхового відшкодування – у розмірі та часі або взагалі щодо факту настання;

• Специфіки взаємовідносин сторін , нормою яких є принцип повної добропорядності.

Страховий ринок передбачає самостійність суб’єктів ринкових відносин, їх рівноправне партнерство, розвинуту систему гориз-х та верик-х зв’язків між ними, забезпечує органічний зв'язок між суб’єктами шляхом спільного визнання потреби у страховій послузі, що є продуктом цілеспрямованої діяльності страхової компанії та пропонується не страховому ринку на умовах еквівалентного обміну з метою отримання прибутку.Отже, страхова послуга є товаром у середовищі страхового ринку. Але порівняно із звичайним товаром у середовищі страховик не створює ніякого матеріального продукту. Його продукт може бути визначений як невідчутна діяльність і тому відноситься до поняття «послуга». Основні споживачі ринку – фіз. Та юрид. особи (страхувальники). Для них страховики розробляють різні страхові продукти, визначають програму страхування, формують попит та пропозицію на послуги.Страхова послуга належить до фін. Послуг. Фін. Послуга — ц е операції з фін. Активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, парадбач-х законод-вом, -- і за рахунок залучених від інших осіб фін-х активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості активів.Пропонувати страхові послуги можуть лише спеціалізовані організації, які зобов’язані надати відповідні фінансові гарантії, тобто страхові компанії. Діяльність їх підлягає ліцензуванню. Форма реаліз-ї страхової послуги може бути добровільною чи обов’язковою (примусова).Перелік видів страхування являє собою асортимент послуг страхового ринку, які визначені законом України «Про страхування».Головний момент при надання послуги є укладання договору. Купуючи страхову послугу, страхувальник практично завжди вносить повну ціну наперед, яка відображаються у страховому тарифі. Формується ціна на основі конкуренції при порівнянні попиту і пропозиції. Нижня межа ціни визначається умовами рівноваги між надходженням платежів до страхового фонду та виплатою страхового відшкодування і страхових сум, верхня – потребами страховика.