14. Авіаційне страхування, сутність та необхідність. Форми та основні види.

Авіаційне страхування – це загальна назва комплексу майнового, особистого страхування та страхування відповідальності, яка випливає з експлуатації повітряного транспорту і захищає майнові інтереси ю.о. та ф.о. у разі настання певних подій, визначених договором страхування або законодавством.

АС як і морське в нас поки погано розвинене, бо раніше Держстрах на внутр. лініях не проводив його взагалі. АС є найскладніше і найнебез-ше класом стр-ня. Найкрупніші сучасні авіалайнери коштують 150 млн$ і можуть перевоз. до 400 пасажирів. Кожний стр-ий випадок при цьому стр-ні має катастроф характер.

Особливостями авіац стр-ня є:

тут стр-ся надвеликі ризики, а сплата відшк-ня оцін-ся в млн. і млрд. дол. Це більш масштабне с-ня, ніж інші;

ризик у авіастр-ні носить катастроф. хар-тер;

для стр-ня авіац. ризиків стр-ки об’єднуються в Нац. страх. пули по стр-ню нац. авіакомпаній. Це стр-ня провод-ся спеціалізм. СК (більша частка ринку АС контр-ся Ллойдом і америк СК);

це стр-ня баз-ся на застосуванні найширшої сис-ми перестр-ня.

У складі АС відокремл-ся такі ризики:

С-ня повітр суден;

С-ня відпов-сті перед пасажирами за життя і здоров’я;

За втрату, пошкодження багажа пасажирів;

С-ня відпов-сті перед 3-ми особами за шкоду їх майну в рез-ті експлуатації повітр суден;

С-ня екіпажу;

С-ня відпов-сті за вантаж, що перевоз-ся повітр судном;

Літаки стр-ся зазвичай за комбінованим полісом, що включає: каско і відпов-сть.

Страхув-ми є авіалінії, які укладають договори на дуже великі суми, що колив-ся від 400 млн. до 2 млрд. дол.

У цьому стр-ні завжди викор-ся безумовна франшиза, за виключенням, коли літак стр-ся від повної загибелі.

Заг. фактори, що впливають на стр. премію для літаків, які здійсн-ть регулярні рейси:

Склад флоту по к-сті і моделях літаків.

Стр. сума по кожному літаку.

Число пасажиро-місць по кожному літаку.

Кваліфікація льотного складу.

Річні пок-ки пасажиро-км і тонно-км.

Дані щодо к-сті і розмірів збитків внаслідок загибелі літаків за останні роки.

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхуваль­ника, які виникають унаслідок зобов'язання відшкодовувати в порядку, встановленому законодавством, збитки, завдані майну, життю та здоров'ю третіх осіб, заподіяні під час експлуатації по­вітряного судна.

Страхувальником за цим видом страхування є експлуатант повітряного судна, який здійснює свою діяльність на законних підставах.

Третіми особами є фізичні чи юридичні особи, які не пов'я­зані зі страхувальником будь-якими договірними зобов'язаннями та не є відомими суб'єктам страхового договору на момент його укладення.

Страховим випадком вважається авіаційна подія, унаслідок якої настає цивільна відповідальність експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну життю й здоров'ю фізичних осіб, та майну фізичних й юридичних осіб.

Страховий тариф для цього виду обов'язкового страхуван­ня, законодавчо обумовлено в максимальному розмірі брутто-тарифу на один рік, що не повинен перевищувати 1 % страхо­вої суми.

Ліміт страхової відповідальності (Страхова сума) за цим ви­дом страхування визначається на підставі врахування географії виконання польотів і максимальної злітної маси судна. Страхова сума не може бути меншою для польотів, що виконуються: у міжнародних перевезеннях — у межах, передбачених між­народними угодами або законодавством країн (зокрема й для вій­ськових і пов'язаних з ними ризиків), на території яких викону­ються польоти повітряного судна, відповідно до уніфікованих умов об'єднання лондонських страховиків або інших умов, що застосовуються в міжнародній практиці.

Права та обов'язки сторін за цим договором страхування аналогічні розглянутим у попередньому договорі. Але для отри­мання страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам, страхувальник зобов'язаний на­дати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії таких документів: 1) заяву страхувальника про страхове відшкодування; 2) страховий поліс (сертифікат); 3) розрахунковий документ, що підтверджує факт внесення страхових платежів; 4) письмові претензії третіх осіб або їх спадкоємців; 5) документи, що підтверджують розмір фактичних збитків (висновки експертів (аварійного комісара), рішення судових ор­ганів, якщо випадок був винесений на їх розгляд); 6) документи реєстрації події з повітряним судном.