- •Перелік екзаменаційних питань
- •1.Предмет, завдання, методологічні засади дисципліни «Економіка праці і соціально – трудові відносини.
- •2,Взаємозв’язок епств з іншими дисциплінами.
- •Підприємництво- як особливий вид трудової діяльності
- •4.Населення і його відтворення.
- •5.Людські ресурси: суть і зміст.
- •6.Трудовий потенціал.
- •7.Людський капітал. Використання і розвиток людського капіталу.
- •8Праця: її суть та характеристика
- •9.Еволюція праці як чинника виробництва. Праця і нтп.
- •10. Зміст і характер праці. Види праці та їх характеристики.
- •11. Соціально-трудові відносини: суть, місце в системі ринкової економіки.
- •12. Сторони, суб’єкти і органи соціально-трудових відносин (ств).
- •13. Принципи функціонування ств.
- •13Регулювання ств в перехідній економіці.
- •14.Механізм функціонування ств.
- •15..Держава як суб’єкт ств.
- •16..Наймані працівники та роботодавці в системі ств в Україні.
- •17Профспілки як суб’єкти ств в Україні та в практиці країн з розвинутою економікою.
- •18.Суть соціального партнерства та його роль в функціонуванні ринкової економіки.
- •19Генеральна, галузева, тарифні угоди.
- •20.Ринок праці: суть, зміст, структура.
- •21. Попит і пропозиція на ринку праці.
- •22. Безробіття. Регулювання ринку праці.
- •23. Зайнятість. Види і форми зайнятості.
- •24. Державні гарантії зайнятості. Робота центрів зайнятості.
- •25. Планування праці. Види планів праці.
- •26. Показники праці як складова бізнес-плану.
- •27. Розробка планів з продуктивності праці, чисельності персоналу.
- •28. Організація праці. Принципи організації праці.
- •29. Нормування праці.
- •30. Структура робочого часу. Класифікація витрат робочого часу.
- •31. Методи нормування праці.
- •32. Норми часу, норми виробітку, норми обслуговування, норми підлеглості.
- •33, Продуктивність праці.
- •34. Показники і методи виміру продуктивності праці.
- •35. Ефективність праці.
- •36. Структура доходів населення. Номінальні і реальні доходи.
- •37. Заробітна плата: суть, форми і системи.
- •38. Функції заробітної плати.
- •39.Тенденції вдосконалення оплати праці в Україні.
- •40. Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері.
- •41. Суть і значення аудиту в сфері праці.
- •42. Звітність показників з праці.
- •44. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери.
- •45. Моп та особливості її діяльності.
- •46. Механізм нормотворчої діяльності моп.
- •47. Застосування міжнародних норм в Україні.
- •48.Глобалізація світової економіки та її вплив на соціально-трудову сферу.
- •49.Еволюція політики доходів і досвід їх регулювання в зарубіжних країнах.
- •50. Об’єднання роботодавців: їх завдання та функції, роль у регулюванні соціально-трудових відносин.
4.Населення і його відтворення.
Населення - це сукупність людей, що прож. на певній території,а також є джерелом формув. трудових рес. Особливістю є те що населення одночасно формує попит на прод. та послуги що виробляють трудові ресурси. Населення є самовідтвор. рес. Діяльність супроводж. саморозвитком.
Для населення хар. такі рухи:
природній - рез. процу народжув. та смертності
міграційний-пов”яз. з проц. просторового пересування нас., що зумовл. політ., економ., соц. процесами. Міграція може бути зовн. та внутрішня.
соціальний-полягає у зміні осв., професійної, націон. структури нас.
економічний рух пов”яз із зміною трудової активності нас., що сприяє відповідному збільшенню або зменш труд. рес.
Відтворення населення — це історично і соціально економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь.
Демографічними факторами формування трудових ресурсів регіону (обл., країни) є інтенсивність відтворення населення, що залежить від рівня народжуваності – режиму відтворення ( розширене - перевищ. кількості народж. над числом смертей на 1000 осіб нас, просте відтв. - відсутність приросту чис. нас, звужене – абсолютне зменшення) і міграційних процесів.
Характеризують процес відтворення населення такі показники: Коефіцієнт народжуваності, Коефіцієнт смертності, Коефіцієнт фертильності, Коефіцієнт механічного приросту, Коефіцієнт природного приросту, Коефіцієнт загального приросту, Коєфіцієнт життєвості, Середній темп росту населення, Середній темп приросту населення.
5.Людські ресурси: суть і зміст.
Людські ресурси — специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Як фактор економічного розвитку людські ресурси — це працівники, що мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі. Вивчення людських ресурсів має велике значення для оцінки ринку праці й розробки відповідної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та його зайнятості.
Специфіка людських ресурсів полягає в наступному: І) люди не лише створюють, а і споживають матеріальні та духовні цінності; 2) багатогранність людського життя не вичерпується лише трудовою діяльністю, щоб ефективно використовувати людську працю, потрібно завжди враховувати потреби людини як особистості; 3) науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов.
6.Трудовий потенціал.
Трудові рес-це форма вираження людських ресурсів,що являє собою один із видів ресурсів економ поряд із матеріальними .
Трудові рес-це частина працездатного населення, яка володіє працездатними і розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної. діяльності.
Ефект. викор тр рес залеж від складу труд рес за статтю, віком,освітою, професіоналізмом, і тд.
Тр рес, що розгул з урахув таких параметрів, явл собою труд потенціал.
Тр потенц - це сукупність кількісних і якісних характеристик, здібностей і можливостей трудоактивного населення, які реалізуютьяс в межах і під впливом існуючої системи відносин.
Тр потенц хар певні можл, які можуть бути використ.для досягн певної цілі. Дані можл не є вел постійн.і може змінюватись в залежн від демогр. відтвор, здоров”я ,міграції та ін. За умов існ без роб зрост величина нереалізов трудового пот.
ТП окремого працівника – це його можлива трудова дієздатність. Його ресурсні можливості у сфері праці. Таким чином, трудовий потенціал виражає, з одного боку, можливості участі працівника або всіх членів колективу підприємства в суспільно корисній діяльності, з іншого – характеристику якостей працівників, що відображає рівень розвитку їх здібностей.
ТП виражає, з одного боку, можливості участі працівника або всіх членів колективу підприємства в суспільно корисній діяльності як специфічного виробничого ресурсу, з іншого- характеристику якостей працівників, що відображають рівень розвитку їхніх здібностей, придатності і підготовленості до виконання робіт певного виду і якості, ставлення до праці.
ТП підприємства – величина непостійна. Його кількісні та якісні характеристики змінюються під впливом як об”єктивних факторів, так і управлінських рішень.
Параметри ТП колективу під-ва:
1) параметри виробничих складових ТП: чисельність персоналу, кількість робочого часу,професійно-кваліфікаційна структура, підвищення та оновлення професійного рівня, творча активність.
2) параметри, що характеризують соціально-демографічні складові ТП: статево-вікова структура; рівень освіти, сімейна структура, стан здоров’я. ТП під-ва- величина непостійна.
Його кількісні і якісні характеристики змінюються під впливом як об’єктивних факторів ( змін у речовому компоненті виробництва, трудових відносинах), так і управлінських рішень.