- •Перелік екзаменаційних питань
- •1.Предмет, завдання, методологічні засади дисципліни «Економіка праці і соціально – трудові відносини.
- •2,Взаємозв’язок епств з іншими дисциплінами.
- •Підприємництво- як особливий вид трудової діяльності
- •4.Населення і його відтворення.
- •5.Людські ресурси: суть і зміст.
- •6.Трудовий потенціал.
- •7.Людський капітал. Використання і розвиток людського капіталу.
- •8Праця: її суть та характеристика
- •9.Еволюція праці як чинника виробництва. Праця і нтп.
- •10. Зміст і характер праці. Види праці та їх характеристики.
- •11. Соціально-трудові відносини: суть, місце в системі ринкової економіки.
- •12. Сторони, суб’єкти і органи соціально-трудових відносин (ств).
- •13. Принципи функціонування ств.
- •13Регулювання ств в перехідній економіці.
- •14.Механізм функціонування ств.
- •15..Держава як суб’єкт ств.
- •16..Наймані працівники та роботодавці в системі ств в Україні.
- •17Профспілки як суб’єкти ств в Україні та в практиці країн з розвинутою економікою.
- •18.Суть соціального партнерства та його роль в функціонуванні ринкової економіки.
- •19Генеральна, галузева, тарифні угоди.
- •20.Ринок праці: суть, зміст, структура.
- •21. Попит і пропозиція на ринку праці.
- •22. Безробіття. Регулювання ринку праці.
- •23. Зайнятість. Види і форми зайнятості.
- •24. Державні гарантії зайнятості. Робота центрів зайнятості.
- •25. Планування праці. Види планів праці.
- •26. Показники праці як складова бізнес-плану.
- •27. Розробка планів з продуктивності праці, чисельності персоналу.
- •28. Організація праці. Принципи організації праці.
- •29. Нормування праці.
- •30. Структура робочого часу. Класифікація витрат робочого часу.
- •31. Методи нормування праці.
- •32. Норми часу, норми виробітку, норми обслуговування, норми підлеглості.
- •33, Продуктивність праці.
- •34. Показники і методи виміру продуктивності праці.
- •35. Ефективність праці.
- •36. Структура доходів населення. Номінальні і реальні доходи.
- •37. Заробітна плата: суть, форми і системи.
- •38. Функції заробітної плати.
- •39.Тенденції вдосконалення оплати праці в Україні.
- •40. Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері.
- •41. Суть і значення аудиту в сфері праці.
- •42. Звітність показників з праці.
- •44. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери.
- •45. Моп та особливості її діяльності.
- •46. Механізм нормотворчої діяльності моп.
- •47. Застосування міжнародних норм в Україні.
- •48.Глобалізація світової економіки та її вплив на соціально-трудову сферу.
- •49.Еволюція політики доходів і досвід їх регулювання в зарубіжних країнах.
- •50. Об’єднання роботодавців: їх завдання та функції, роль у регулюванні соціально-трудових відносин.
21. Попит і пропозиція на ринку праці.
сукупна пропозиція охоплює все працездатне населення, що пропонує роботодавцю свою здатність до праці в обмін на життєві блага.
сукупний попит - це загальна потреба економіки в найманій робочій силі.
Кон'юнктура ринку — це спiввiдношення попиту iпропозицiiпрацi на даний перiод, яке визначаe ставки заробiтноi плати на конкретнi види працi та рiвеньзайнятостiнаселення.Видiляють три типи кон'юнктури:• трудодефiцитна, коли на ринку працiспостерiгаeться нестача пропозицiiпрацi;• трудонадлишкова, коли iснуe велика кiлькiстьбезробiтнихi вiдповiдно надлишок пропозицiiпрацi;• рiвноважна, коли попит на працю вiдповiдаeiiпропозицii.Кожен тип ринковоi кон'юнктури властивий тому чи iншомурегiоновi або сферi прикладання працi,утворюючи в сукупностi загальний ринок працi в краiнi.Спiввiдношення попиту на робочу силу та iiпропозицiiскладаeться пiд впливом конкретноi економiчноi та соцiально-полiтичноiситуацii, змiни цiниробочоi сили (оплати працi), рiвня реальних доходiв населення. Залежнiсть цих величин графiчно зображено на рис. 1.1.З рисунка видно, що у мiру зниження рiвня реальноiзаробiтноi плати (цiниробочоi сили) попит на робочу силу з боку роботодавцiв i вiдповiдно зайнятiсть зростають. Зростання реальноiзаробiтноi плати супроводжуeтьсязбiльшеннямпропозицiiробочоi сили.
22. Безробіття. Регулювання ринку праці.
За законом України "Про зайнятість населення» - безробітнимивизнаютьсяпрацездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
За рекомендацією МОП, безробітні – це особи віком від 15 до 70 років, які не мають роботи, шукають роботу, готові розпочати роботу впродовж наступних двох тижнів.
Регулювання ринку праці полягає в тому, що держава за допомогою економічних важелів зміни ставок податків і (або) субсидій, а також за допомогою інших заходів може домагатися змін в обсягах попиту та пропозиції на ринку праці, скорочуючи безробіття і збільшуючи рівень зайнятості.
Сукупність заходів і спеціальних інститутів, за допомогою яких держава здійснює свій вплив на ринок праці називається механізмом регулювання ринку робочої сили.
Форми регулювання ринку праці
До активнихналежать ті, що спрямовані на підвищення професійної та регіональної мобільності працездатних, на збереження й підвищення рівня зайнятості на підприємствах.
До пасивних- допомога для безробітних та соціальна допомога для осіб яких звільняють з роботи.
23. Зайнятість. Види і форми зайнятості.
Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. (Закон України “Про зайнятість населення”, ст. 1)
Форми зайнятості
Повна зайнятість — це стан працездатного населення при якому забезпечені роботою всі зацікавлені в ній і бажаючі працювати, а між попитом та пропозицією робочої сили існує баланс.
Продуктивна (ефективна) зайнятість - це зайнятість яка приносить людині належний дохід, зростання професійного рівня, забезпечує гідні умови життя.
Примусова зайнятість - це зайнятість за вироком суду.
Види зайнятості за класифікацією МОП
Стандартна- це зайнятість , яка відповідає трьом вимогам:
- приносить дохід і забезпечує достойні умови проживання;
- робота на конкретному робочому місці;
- робота за законодавчо визначеними стандартами робочого часу.
Нестандартна - зайнятість заборонена законодавством, незареєстрована, нерегламентована законодавчими актами і така, від якої не сплачуються податки ( тіньова і кримінальна).