
- •Предмет курсу «міжнародна економіка»
- •Міжнародна економіка в системі економічних дисциплін
- •Система міжнародних економічних відносин
- •Міжнародний поділ праці: сутність, види та форми
- •Поняття світового ринку та його еволюція
- •Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних відносин
- •Товарна структура міжнародної торгівлі та сучасні зрушення в ній
- •Географічна структура міжнародної торгівлі та її особливості в сучасних умовах
- •Види міжнародної торгівлі
- •1. За специфікою об’єкту:
- •3. За специфікою регулювання:
- •Світовий ринок послуг: особливості, структура та сучасні тенденції розвитку
- •Україна в мпп
- •Динаміки та структура зовнішньої торгівлі України
- •13. Меркантилізм як спроба науково пояснити міжнародну торгівлю
- •14. Теорія абсолютних переваг а. Сміта
- •15. Теорія порівняльних переваг д. Рікардо
- •16. Порівняльна перевага і забезпеченість факторами виробництва: модель Хекшера-Оліна
- •17. Парадокс Леонтьєва та спроби його пояснення
- •18. Новітні теорії міжнародної торгівлі Теорія життєвого циклу товару,
- •Теория внешнеторговой деятельности фирм
- •Теория конкурентных преимуществ страны
- •19. Фрітрейдерство та протекціонізм у міжнародній торгівлі
- •20. Митний тариф як інструмент зовнішньоторговельної політки країни
- •21. Основні види та функції мита
- •1. За способом збирання:
- •2. За об*єктом оподаткування:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •5. За типами ставок:
- •6. За способом обчислення:
- •23. Аргументи «за» і «проти» митного тарифу
- •24. Квотування та ліцензування як різновид нетарифних обмежень у міжнародній торгівлі
- •25.Добровільне обмеження експорту,демпінг як інструмент нетарифного регулювання торгівлі
- •26.Суть послуги та особливості міжнародної торгівлі послугами
- •27.Види міжнародних послуг та їх класифікація.
- •28.Поняття та причини міжнародного руху капіталу
- •29.Суть та форми міжнародної міграції капіталу
- •30.Портфельні іноземні інвестиції:суть.Причини та тенденції руху
- •31.Прямі іноземні інвестиції:причини вивозу капіталу та наслідки для країн базування та для країн приймаючих
- •33.Тнк як субєкти зарубіжного інвестування
- •34.Форми та методи регулювання міжнародного інвестування
- •35.Міжнародний кредит та його функції
- •36.Форми міжнародного кредитування
- •38. Міжнародні кредитно-фінансові інститути
- •39. Міжнародні торгові організації
- •40. Проблеми зовнішньої заборгованості України в світі
- •41. Міжнародні міграція робочої сили: причини, суть, напрямки
- •Економічні причини ммрс
- •42. Історія, динаміка та сучасний стан ммрс
- •43. Соціально -економічні наслідки робочої сили
- •44. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •45. Україна на світовому ринку робочої сили
- •46. Валюта та поняття із нею пов’язані
- •47. Світова, національна та міжнародна валютна система.
- •48. Функції та різновиди валют
- •49. Сутність та принципи укладання платіжного балансу.
- •50.Структура платіжного балансу України
- •Структура платіжного балансу:
- •51.Передумови та цілі економічної інтеграції
- •52.Фактори, рівні та стадії регіональної економічної інтеграції
- •53.Історичні передумови та етапи Європейської інтеграції.
- •54.Європейський Союз – найвищий рівень економічної інтеграції.
- •55.Співробітництво України із країнами єс
- •57.Роль України та перспективи співпраці з країнами снд
- •58.Міжнародні торгові організації (мтп, юнктад, гатт, сот)
- •59.Економічна інтеграція в Північній Америці, Латинській Америці, країнах Азії.
- •60.Сутність та проблеми глобалізації.
Міжнародний поділ праці: сутність, види та форми
МПП — це найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.
Серед чинників розвитку МПП треба відзначити:
природно-географічні умови;
технічний прогрес;
соціально-економічні умови.
На сучасному етапі вплив перших двох чинників на МПП вирівнявся, а відмінності в соціально-економічних умовах різних країн набувають вирішального значення.
Важливою передумовою розвитку МПП є міжнародний поділ інших факторів виробництва — землі, капіталу, технології. Будь-яка країна виробляє той чи інший товар, якщо вона має такі фактори виробництва, які дають їй змогу виробляти цей товар з більшою ефективністю, ніж іншій.
МПП нерозривно пов´язаний з міжнародною спеціалізацією і кооперуванням виробництва, які є формами його прояву і його елементами.
Під міжнародною спеціалізацією виробництва (МСВ) розуміють зосередження в країні певних видів виробництва або послуг для задоволення потреб зарубіжних партнерів (диференціації національних виробництв).
МСВ розвивається в двох напрямках — виробничому і територіальному. Виробничий напрямок передбачає міжгалузеву та внутрішньогалузеву спеціалізацію, а також спеціалізацію окремих підприємств, компаній та об´єднань. У територіальному напрямку виділяють спеціалізацію окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних видів продукції та їх частин для світового ринку.
Міжгалузева спеціалізація — це взаємовідносини між державами з обміном продуктами різних галузей виробництва.
Основними формами прояву МСВ є предметна, подетальна та технологічна спеціалізації.
Предметна передбачає спеціалізацію підприємств різних країн на виробництві та експорті повністю закінченого і готового до споживання виробу. Подетальна спеціалізація базується на кооперації виробників різних країн у випуску вузлів та деталей, а технологічна — на здійсненні окремих стадій технологічних процесів виробництва товарів у межах єдиного технологічного процесу. Найрозвиненіші всі форми спеціалізації в машинобудуванні, приладобудуванні тощо.
Міжнародноспеціалізована продукція — це продукція, яка є предметом двосторонніх та багатосторонніх угод про розподіл виробничих програм і за умови виготовлення в одній чи декількох країнах значною мірою задовольняє потреби світового ринку в ній.
Основними показниками рівня міжнародної спеціалізації галузі є такі:
•
коефіцієнт відносної експортної
спеціалізації
де Ек — питома вага товару в експорті країни; Eс — питома вага товару в світовому експорті. Якщо Кг> 1, то галузь або товар вважаються міжнародноспеціалізованими;
•
експортна квота у виробництві галузі
де E — обсяг експорту за даний період; Qвн — обсяг внутрішнього виробництва за той же період.
Експортна квота характеризує значення експорту продукції певної галузі для економіки країни.
Другим елементом у МПП є міжнародне виробниче кооперування, тобто об´єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку. У міжнародній практиці виділяють три основні форми кооперування:
1. Здійснення спільних програм, що реалізується в двох формах:
підрядне виробниче кооперування – виконання певної роботи виконавцем з доручення замовника, що обумовлюється термінами, обсягами, якістю виконання і т. д.;
спільне виробництво.
2. Спеціалізація в договірному порядку – це розмежування виробничих програм між учасниками виробничого кооперування, що дозволяє усунути або зменшити дублювання виробництва і пряму конкуренцію між собою на ринку.
3. Створення спільних підприємств – об'єднання капіталу декількох учасників для реалізації окремих, взаємно погоджених цілей.
Міжнародне кооперування виробництва охоплює різні сфери співробітництва, головними серед яких є:
а) виробничо-технічне співробітництво (розроблення і погодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, якості продукції, виконання будівельно-монтажних робіт; передача ліцензій та прав власності; удосконалення управління виробництвом тощо);
б) співробітництво у сфері реалізації кооперованої продукції;
в) співробітництво у післяпродажному обслуговуванні кооперованої продукції.
У світовому господарстві міжнародне кооперування класифікують за його основними характеристиками:
за видами — економічне, виробниче, науково-технічне, у сфері збуту тощо;
за стадіями — передвиробниче, виробниче, комерційне;
за методами, що використовуються, — виконання спільних програм, договірна спеціалізація, створення СП;
за структурою зв´язків — внутрішньо- і міжфірмове, внутрішньо- і міжгалузеве, горизонтальне, вертикальне, змішане;
за територіальним охопленням — між двома і більше країнами, в межах регіону, міжрегіональне, всесвітнє;
за кількістю суб´єктів — дво- і багатостороннє;
за кількістю об´єктів — дво- і багатопредметне.
Прагнення одержати більш значну вигоду від експортно-імпортних операцій у порівнянні з купівлею-продажем на внутрішньому ринку і є основним мотивом участі підприємців різних країн у МПП. Причиною, що спонукує країни вступати в МПП, є протиріччя між зростанням суспільних потреб і недостатнім рівнем існуючих ресурсів для їхнього задоволення.