- •1. Розкрийте політико-економічне нафти і газу в сучасному світі
- •2. Схарактеризуйте каустобіоліти й бітуми та наведіть їхні класифікації.
- •3. Зробіть порівняльний аналіз елементного складу нафти, природного газу та інших горючих корисних копалин
- •4. Схарактеризуйте вуглеводневий і невуглеводневий склад нафти.
- •5.Схарактеризуйте фізичні властивості нафти, які визначають їхній характер і використовуються при підрахунку запасів і проектуванні розробки родовищ.
- •6. Аргументуйте відмінність між значеннями густини та в’язкості нафти в пластових та поверхневих умовах. Наведіть числові значення.
- •7. Схарактеризуйте природний горючий газ: форми знаходження в земній корі, елементний, вуглеводневий і невуглеводневий склад, фізичні властивості
- •8. Схарактеризуйте класифікації нафт і природніх горючих газів
- •9. Схарактеризуйте газовий конденсат:поняття,склад,властивості
- •10. Схарактеризуйте пустотний простір порід-колекторів.
- •11. Схарактеризуйте пористість порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •12. Схарактеризуйте проникність порід-колекторів: поняття, види, фактори впливу, кількісна оцінка та числові значення.
- •13. Схарактеризуйте колектори нафти і газу: поняття та класифікації
- •14. Охарактеризуйте флюїдоупори: поняття, класифікація, їх роль в розподілі нафти і газу в земній корі.
- •15. Схарактеризуйте природнірезервуари нафти і газу: поняття, класифікація та схематичні графічні моделі.
- •17. Зобразіть в розрізі та плані схематичну графічну модель пастки нафти і газу склепінного типу та покажіть всі елементи й параметри
- •Зобразіть в розрізі та плані графічні моделі екранованих пасток нафти і газу
- •19. Схарактеризуйте поклади нафти і газу: поняття та класифікації за різними ознаками.
- •20. Наведіть класифікації покладів нафти і газу за фазовим станом вуглеводнів і величиною запасів.
- •21. Наведіть класифікацію та принципові графічні схеми покладів нафти і газу за будовою пастки й колектору.
- •IV. Комбіновані
- •22. Схарактеризуйте родовища нафти і газу: поняття, класифікаційні ознаки та типи, основні риси будови на платформах і в складчастих областях. Наведіть графічні моделі основних типів.
- •23. Схарактеризуйте термобаричні умови в покладах і родовищах нафти і газу.
- •Закономірності зміни пластових тисків
- •24. Схарактеризуйте міграцію нафти і газу: поняття, докази, види, шляхи, форми, та фактори.
- •25. Поясніть основні принципи формування покладів і родовищ нафти і газу
- •26. Аргументуйте основні закономірності розподілу нафти і газу в земній корі по площі та вертикалі
- •27. Окресліть основні положення гіпотез органічного та неорганічного генезису нафти і газу
- •28. Охарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони і сучасний стан видобутку нафти і газу в Україні.
- •29. Схарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони та сучасний стан видобутку нафти і газу у світі.
- •Зо. Наведіть перелік і основний зміст геологічної документації, що ведеться в процесі буріння нафтових і газових свердловин.
- •З1.Сформулюйте основні правила техніки безпеки в процесі буріння та випробування нафтових і газових свердловин.
- •32. Опішить процедуру обгрунтування вибору інтервалів і технологію випробування свердловин в процесі буріння.
- •34. Наведіть основні природоохоронні заходи при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •35.Схарактертуйте методи кореляції розрізів нафтових і газових свердловин.
- •З6.Розкрийте суть і область застосування математичних методів при дослідженнях.
- •37. Розкрийте основні положення побудови зведених, типових і нормальних геологічних розрізів площ і родовищ.
- •38. Розкрийте суть заходів, які здійснюються для якісного розкриття продуктивних пластів в процесі буріння нафтовнх і газових свердловин.
- •39. Схарактеризуйте природні режими нафтових і газових покладів: поняття, рушійні сили, чинники впливу та характер проявлення.
- •Водонапірний режим
- •Пружній режим
- •Газонапірний режим
- •Режим розчиненого газу в нафті
- •Гравітаційний режим
- •Режими роботи газоносних пластів
- •40. Розкрийте роль бурового розчину при бурінні свердовин. Як проводиться контроль його якості?
- •41. Наведіть заходи для попередження відкритого фонтанування в процесі буріння свердловин.
- •42. Дайте геофізичну характеристику розрізу свердловини з різним літологічним станом і насиченістю порід.
- •44.Наведіть план проведення робіт при випюбуванні продуктивних пластів в колонні.
- •45. Р03крийте суть, методи ita завдання електричного каротажу.
- •46. Розкрийте суть, методи та завдання радіоактивного й акустичного каротажу свердловин.
- •47. Наведіть основні принципи виділення експлуатаційних об’єктів нафтових і газових родовищ.
- •49. Розкрийте основні положення складання геологічної частини гтή для проектної свердловини.
- •50. Схарактеризуйте гідрогеологічну зональність земної кори і пов’язані з цим умови формування покладів нафти і газу.
- •51. Схарактеризуйте методи виділення в розрізі свердловин колекторів нафти і газу.
- •52. Розкрийте методи контролю якості цементування обсадних колон нафтових і газових свердловин.
- •53. Опишіть методи контролю технічного стану свердловин, що бурять на нафту і газ
- •54. Намітьте заходи для боротьби з геологічними ускладненнями в процесі сі буріння нафтових і газових свердловин.
- •55. Поясніть суть аномально високих пластових тисків і причини їхнього винекнення
- •57. Наведіть генетичну класифікацію підземних вод і схарактеризуйте їхні основні типи
- •58. Наведіть класифікацію підземних вод за умовами залягання та схарактеризуйте їхні основні типи.
- •59. Схарактеризуйте хімічний склад підземних вод нафтових і газових родовищ і їхню класифікацію за в.Суліним
- •60. Покажіть на схемі різновиди вод нафтових і газових родовищ згідно з промисловою класифікацією.
- •61. Сформулюйте основні положенні процесу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •62. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати пошукового етапу грр на нафту і газ.
- •63. Розкрийте мету, основні завдання, види робіт і кінцеві результати розвідувального етапу грр на нафту і газ.
- •64. Наведіть основні фактори, які визначають методику пошукового буріння
- •65. Сформулюйте основні принципи методики пошукового буріння
- •66. Схарактеризуйте основні методичні прийоми закладання пошукових свердловин. Наведіть і схематично зобразіть „пріоритетні" точки закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •67. Наведіть основні принципи розвідки нафтових і газових родовищ та розкрийте їхню суть.
- •68. Схарактеризуйте системи розміщення розвідувальних свердловин
- •69. Розкрийте суть, переваги та недоліки повзучої та ущільнювальної систем розвідки.
- •70. Розкрийте суть переваги та недоліки поодинокого та групового закладання пошукових і розвідувальних свердловин.
- •71. Обгрунтуйте методику закладання пошукових і розвідувальних свердловин на багатокупольних структурах
- •72. Схарактеризуйте особливості пошуків і розвідки багатопокладних родовищ
- •73. Обгрунтуйте основні положення оптимальної розвідки газових покладів
- •74. Схарактеризуйте особливості розвідки газоконденсатних, газонафтових і нафтогазових покладів.
- •75. Розкрийте суть і особливості методики розташування розвідувальних свердловин на масивних покладах нафти і газу
- •76. Сформулюйте основні завдання та методику проведення дорозвідки родовищ
- •77. Розкрийте суть і умови застосування методики закладання пошукових і розвідувальних свердловин профілями, «хрестом», «кроком буріння», «клином».
- •78. Розкрийте суть і завдання дослідно-промислової розробки покладів нафти і газу та методику закладання при цьому свердловин.
- •79.Окресліть основні положення та рівні геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.
- •80. Окресліть заходи з охорони надр при пошуках, розвідці та розробці нафтових та газових родовищ.
- •81. Обґрунтуйте вибір методу впливу на привибійну зону пласта для покращення продуктивності свердловин.
- •82. Розкрийте суть і технологію досліджень свердловин при різних режимах фільтрації.
- •83. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення гравірозвідки, магніторозвідки та електророзвадки при нафтогазопошукових роботах.
- •84. Розкрийте суть і геологічні завдання проведення сейсморозвідки при нафтогазопошукових роботах.
- •85. Сформулюйте функції геолога при бурінні, випробуванні і дослідженні нафтових і газових свердловин.
- •86. Сформулюйте основні правила та прийоми вшбору, опису, направленій на лабораторні дослідження й зберігання керна і шламу при бурінні нафтових і газових свердловин.
- •87. Розкрийте суть основних критеріїв нафтогазоносності надр.
- •88. Наведіть класифікацію за призначенням свердловин, що бурятся при геологорозвідувальних роботах і розробці нафтових і газових родовищ.
- •89. Схарактеризуйте геологічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •90. Схарактеризуйте геохімічні методи досліджень при нафтогазопошукових роботах
- •91. Схарактеризуйте категорії ресурсів нафти і газу
- •92. Схарактеризуйте категорії запасів нафти і газу.
- •93. Схарактеризуйте основні рівні прогнозу нафтогазоносності.
7. Схарактеризуйте природний горючий газ: форми знаходження в земній корі, елементний, вуглеводневий і невуглеводневий склад, фізичні властивості
Природні горючі гази це суміші різних, переважно вуглеводневих газів, які здатні горіти. Як домішки зустрічаються сірководень, вуглекислий газ, азот, водень та інертні гази.
Гази в земній корі можуть знаходитись в таких станах: вільному, розчиненому (в нафті або воді), сорбованому породами і газогідратному (твердому). Компонентний склад газів може змінюватись в широких межах.
До вуглеводневих газів належать: метан (СН4) етан (С2Н6), пропан (С3Н8), бутан (С4Н10) та пари легких рідких вуглеводнів, зокрема пентанів і гексанів. Головною їх складовою частиною є метан, вміст якого у суміші здебільшого перевищує 85-90 %. На частку важких вуглеводнів (етану, пропану, бутану) зрідка припадає більше 5 - 7%.
Розчинений в нафті газ (супутній, попутний) має значно більший вміст важких вуглеводнів (іноді навіть до 50 %). Етан та інші важкі вуглеводневі гази є важливою хімічною сировиною.
Зазвичай в газах газових і газоконденсатних родовищ вміст індивідуальних вуглеводнів зменшується із збільшенням їх молекулярної маси. Правда є випадки, коли така закономірність не справджується, особливо для розчинених в нафті газів, і спостерігається вища концентрація більш важких компонентів. Природні суміші вуглеводнів завжди репрезентовані цілим гомологічним рядом метану, що вказує на єдину природу цих газів.
Сірководень (Н2S) не завжди присутній у природних газах та газах, розчинених у нафті. Вміст його коливається у широких межах від 0 до 98 %.
Високі вмісти зустрічаються дуже рідко. Здебільшого вміст сірководню, де він присутній у газах, знаходиться у межах 0,3 -5%.
Сірководень добре розчиняється в нафтах і водах, особливо на великих глибинах. Він має високу хімічну активність і відіграє значну роль у геохімічних процесах, що протікають у надрах землі. Його висока активність вимагає специфічних умов, де б він міг виникнути і зберегтись. Тому сірководень зустрічається тільки на ділянках, де розвинуті потужні товщі карбонатно-евапортових порід, при обов'язковій присутності в них сульфатів.
Сірководень може мати різне походження: мантійне, за рахунок розкладу сіркоорганічних сполук захороненої органіки або нафт, відновлення вуглеводневими сполуками сульфатів порід і вод. Останній шлях, мабуть, є головним постачальником сірководню природних газів. На це вказують і ізотопні дослідження сірки газів. Особливо легко в реакції відновлення сульфатів вступають газоконденсати. Саме тому, мабуть, максимальні вмісти сірководню зустрічаються в газоконденсатних родовищах.
Сірководень раніше вважався шкідливою домішкою в природних газах. Тепер при високій концентрації він є сировиною дня одержання сірки. Гази, які йдуть споживачам, повинні бути очищені від сірководню з метою запобігання забруднення навколишнього середовища.
Вуглекислий газ (С02) майже завжди присутній в природних газах і в розчиненому стані - нафтах і водах.
Концентрації його переважно невеликі (від слідів до 3-5%), але інколи вміст СО2 у газах може навіть перевищувати 40 - 60 %. Ще рідше зустрічаються родовища майже чистого вуглекислого газу. Вміст СО2 в розчинених газах у нафті рідко перевищує 10 %. Шляхи поступлення СО2 у вуглеводневі гази можуть бути різні: за рахунок розкладу розсіяних органічних речовин, окиснення нафти і газу, високотемпературного гідролізу карбонатів або поступлення із мантії. Важливими при вирішенні питань походження СО2 є дані ізотопних досліджень.
Сірководень і вуглекислий газ є кислими компонентами природних газів.
Азот в природних газах присутній майже завжди в кількостях від 0,5 до 12%, але інколи вміст його може перевищувати навіть 50%. Спостерігається в деяких районах збільшення середньою вмісту азоту в газах з ростом глибини і віку порід, в яких вони залягають, а в усіх формах похованих в породах органічних речовин, навпаки, зменшується.
Азот в гірські породи може потрапити з атмосфери, з органічних речовин і порід при їх катагенезі та з мантії. Аномально високі концентрації азоту, очевидно, пов'язані з надходженням його із глибинних джерел.
Водень зустрічається як у вільному, так і в розчиненому стані. Переважно вміст водню не перевищує 0.1 %, а деколи може досягти 5% і навіть більше. Підвищені концентрації характерні для районів активної неотектонічної діяльності.
Джерелом водню можуть бути органічна речовина, вода в умовах високих температур і механохімічних реакцій та мантійна речовина.
Інертні гази здебільшого репрезентовані гелієм і аргоном. Головним їх джерелом є радіоактивний розпад елементів земної кори. Гелій дуже часто присутній в газах в кількостях до 0.2 % і лише рідко досягає концентрації до 10%. Аргон завжди зустрічається поряд з гелієм, але в менших кількостях. Концентрації аргону, як правило, в 10 разів менші, ніж гелію і коливаються переважно в межах 0.001 - 1 %.
Найбільші концентрації інертних газів зустрічаються в давніх платформах поблизу кристалічного фундаменту. Природні гази з підвищеним вмістом гелію є цінною гелієносною сировиною.
Теплота згоряння (теплотворна здатність) - це кількість тепла. яке виділяється при повному згорянні 1 м3 газу. Величина її залежить від компонентного складу газу. Переважно теплота згоряння становить ЗЗООО - 44000 кДж.
Розчинність газів в нафті і воді залежить від температури, тиску, властивостей розчинника і складу газів. Розчинність характеризується кількістю газу, здатного розчинитися в даному розчиннику при певних термобаричних умовах.
В нафтах розчинність газів висока і особливо вуглеводневих, їх розчинність у нафті у пластових умовах може досягати 300-500 м3 /м3 і навіть вище, але для більшості нафт вона знаходиться в межах 40-150 м3 /м3. Зустрічаються нафти, які залягають близько до поверхні і практично не мають розчиненого газу ("мертві нафти"). Легкі нафти здатні більше розчинити газу, ніж важкі. Гази, багаті важкими вуглеводнями, краще розчинні в нафті, ніж гази, збагачені метаном. Кількість розчиненого газу в нафті прямо залежить від величини тиску. При зниженні тиску газ виділяється з нафти. Спочатку виділяється метан, а відтак його гомологи - етан, пропан і бутан. Найбільшу розчинність у воді має сірководень і вуглекислий газ. Розчинність вуглеводневих газів у десятки разів менша за розчинність сірководню. Розчинність усіх газів з підвищенням температури (мінімальна при 80-90°С) і мінералізації вод зменшується.
В пластових водах, не дивлячись на відносно невисоку розчинність, містяться величезні маси природних газів. В переважній більшості нафтогазоносних регіонів газонасиченість пластових вод становить 2-3 м3 /м3 . іноді перевищує навіть 4-5 м3 /м3.
За певних умов гази самі можуть стати розчинниками нафти. Це відбувається при досить великому об'ємі газової фази вуглеводнів, що значно перевищує об'єм рідких вуглеводнів (нафти).При підвищенні тиску рідина може перейти в пароподібний стан, тобто розчинитись в газі (обернене випаровування). При зниженні тиску процес піде у зворотному напрямі, тобто буде мати місце конденсація (обернена конденсація). Такі явища називаються ретроградними. Вони неодноразово були перевірені експериментально. Суміші, в яких рідкі вуглеводні (нафти) перебувають в пароподібному стані в газах, називають газоконденсатними.
Конденсатність газів коливається в широких межах від 0 до 600 - 800 см3 /м3і рідко вище. До газоконденсатних газів відносять гази, в яких вміст конденсату понад 50 см3 /м3.
В'язкість газів залежить від температури, тиску і складу. З ростом тиску і температури (до певної межі) в'язкість дещо зростає. Вуглеводневі гази мають меншу в'язкість, ніж невуглеводневі. Розгалужені вуглеводні більш в'язкі, як нерозгалужені. В'язкість газів значно менша від в'язкості води і становить близько 1*10-5 Па*с.
Гідратоутворення - це властивість газів разом з водою при певних температурах і тисках утворювати кристалогідрати. Гідрати газів - кристалічна речовина з зовнішнім виглядом снігу або льоду. Це тверді розчини, де розчинник - вода, молекули якої створюють об'ємний каркас (решітку), а молекули газів (розчинна речовина) заповнює пустотний простір цього каркасу. Газові гідрати утворюються при низьких температурах (до 10-15°С). Вони бувають природні і техногенні. Природні зустрічаються в осадових породах в районах і осадах на дні океанів, де є низькі температури. Техногенні виникають при експлуатації свердловин і при транспортуванні газу.
Адсорбція газів - це здатність твердих тіл притягати і утримувати певний час молекули газів на своїй поверхні. При адсорбції на поверхні твердого тіла утворюється еластична плівка з молекул газу, яка може складатися з декількох шарів.