85. Сформулюйте функції геолога при бурінні, випробуванні і дослідженні нафтових і газових свердловин.

Геолог повинен забезпечити необхідною геологічною документацією буровиків для складання основного документу бурової бригади - геолого-технічний наряд (ГТН), де визначені техніка (обладнання, включно наземне і підземне), технологія (розчини, умови проводки) і режим (швидкість буріння, навантаження тощо) буріння.

В ГТНі повинні бути відображені також і наступні дані:

1. проектна глибина св-ни;

2. літологічний (приблизна міцність порід) розріз майбутньої св-ни;

3. інтервали можливих ускладнень і проникнення бурового розчину в пройдені св-ною пл., обвали, осипи, нафтогазоводопроявлення;

4. інтервали для проведення промислово-геофізичних досліджень, відбору грунтів, керна, проб рідини і газу;

5. висота підйому цементу за колоною,

6. інтервали перфорації;

7. конструкція вибою св-ни;

Крім цього, що не менш важливо, геолог в процесі буріння св-ни повинен використовувати додаткову інформацію, одержану при бурінні кожної нової св-ни про геологічну будову і продуктивність розрізу розбуреної площі (родовища). Сюди входять: стратиграфія, літологія, фізичні властивості порід, характер і рельєф напластування, відомості про НГ-насиченість пластів та ін.

Під час буріння та освоєння н.і г.св-н геологічною службою повинно здійснюватись ретельний і постійний контроль за всіма процесами, які пов'язані з будівництвом св-ни: бурінням, випробуванням і здаванням їх в експлуатацію.

Геолог повинен вести постійний контроль за всіма операціями, пов'язаними з технологією буріння св-ни, особливо за якісним розкриттям продуктивних горизонтів, а також дослідницькими роботами, передбаченими ГТН.

Обов'язковим є контроль геологічної служби за виявленням і вивченням НГ-носних горизонтів у процесі буріння св-ни шляхом постійного слідкування за появою у промивних рідинах ознак н і г, відбору та аналізу зразків порід, особливо в інтервалах залягання продуктивної товщі.

Під час буріння повинен бути організований цілодобовий контроль за зміною параметрів розчину (густина, в'язкість, водовіддача, стабільність, вмістом піску)

Протягом всього часу буріння ведуться на св-ні спеціальні документи(журнали, складаються акти та ін.), контроль за веденням яких та записами в них веде геологічна служба.

Геолог на св-ні повинен забезпечити якісне проведення операцій, які проводяться при бурінні, випробуванні та дослідженні св-н. Геолог організовує виклики геофізичної служби.

86. Сформулюйте основні правила та прийоми вшбору, опису, направленій на лабораторні дослідження й зберігання керна і шламу при бурінні нафтових і газових свердловин.

При геологічному вивченні родовищ н і г велике значення має детальне розчленування розрізів кожної пробуреної св-ни, що є основоюю для подальших геологічних побудов Розчленування розрізу встановлюється не лише літологічний склад, але й належність окремих його частин до відповідних стратиграфічних підрозділів, пачок. Ці роботи можна виконати на основі комплексного дослідження кернового матеріалу, бокових грунтів і штаму із залученням результатів промислово-геофізичних методів дослідження св-н.

При бурінні св-н керн відбирається в основному із продуктивних інтервалів. Керн і шлам - основний фактичний матеріал, який дає прямі відомості про літологічні харакгфистику порід і їх стратиграфічну приналежність, нафто· та газонасиченості, водо насиченість, колекторських властивостей (пористості, проникності) та ін. Керн відбирають з допомогою колонкових доліт і бокових грунтоносів Діаметр взірців зазвичай складає 50-60 мм, довжина близько 100-120 мм.

Піднімати грунтонос з керном або долото слід обережно. Підняте долото з керном виносять на мостик бурової, оглядають і розбирають.

При видаленні керна на буровій повинен бузи представник геологічної служби. Вийнятий із грунтоноса керн слід очистити від глинистого розчину і потім щільно скласти в спеціальний ящик Керн слід складати в ящик строго в тій послідовності, в якій він був відібраний, тобто в порядку зростання глибини св-ни (зі вказаним верхом і низом). Якщо керн розбитий, то його складають по розколу; рихлий, розсипчастий керн, особливо коли в січенні його січенні спостерігається фауна слід при складанні в ящик попередньо загорнути в чистий папір, а при необхідності перекласти ватою. Дрібні шматочки керна послідовність яких важко встановити, зсипають в мішечок і складають в тій же послідовності що і керн. Керн, який знаходиться в ящику супроводжується етикеткою, яка складається в 2-ох примірниках, кожний з яких загортається у цільний папір і кладеться на початку і вкінці колони керну. В етикетці вказується:

1. найменування партії, що відбирала керн;

2. площа:

3. № св-ни:

4. місцеположення:

5. дата відбору керну;

6. інтервал відбору (від/до);

7. вихід карну _ м, _ %;

8. № зразка;

9. короткий літологічний опис породи;

Після складання керна яицик закривають кришкою, на торцевій і боковій стороні якого надписують № св-ни і інтервал глибин відбору керна. Після того ящик здають колектору або направляють в геологічну службу на дослідження. При вивченні керна слід одержати наступні основні дані:

1. наявність ознак нафти і газу;

2. літологічну характеристику порід і їх стратиграфічну приналежність:

3. колекторські властивості порід;

4. структурні особливості порід і можливі умови їх залягання;

Зберігають керн у спеціальних керносховищах.

Дрсить важливім є вдбір шламу- «дешева інформація». Інтервал відбору шламу встановлюється в залежності від необхідного ступеню точності вивчення розрізу свердловини. Для детального вивчення розрізу зразки шламу слід відбирати через 5 м. проходки в інтервалах, де керн відбирається повністю і через 1 -2 м проходки в інтервалах,де керн не відбирається.

Для відбору шламу краще всього застосовували спеціальний ящик з набором сит, які мають отвори діаметром від 1 до 10 мм.Через ящик для відбору шламу пропускають близько 50 л глиинистого розчину.

Уламки порід, що залишились на сітках, обережно промивають і просушують, складають в паперові пакети чи пробірки і наклеюють етикетку. На етикетці повинно бути вказано:

1. район _, св-на№_ ;

2. зразок шпаму;

3. глибина при відборі, м;

4. виправлена глибина відбору, м;

5. фракція;

6. опис зразка;

7. підпис особи, яка відібрала шлам;

Відібрані зразки шламу зберігаються і вивчаються нарівні з керновим матеріалом.