14. Охарактеризуйте флюїдоупори: поняття, класифікація, їх роль в розподілі нафти і газу в земній корі.

Породи, які практично непроникні для нафти і газу і які перешкоджають їх перетокам вгору по розрізу, називають породами-покришками або флюїдоупорами.

Породи-покришки диктують розподіл скупчень нафти та газу в земній корі, зберігають ті скупчення від розсіювання. Породі-покришки – це переважно паски, рідше окремі пласти порід різного літологічного складу і генезису. Найважливішою рисою яких є мала (практично відсутня) проникність для нафти і газу. Покришками виступають глини, аргіліти, глинисті алевроліти, солі, гіпси, хемогенні вапняки та деякі інші породи. Ці породи є не зовсім непроникні для флюїдів, вони можуть бути частковонепроникними для води, а при великих перепадах тиску можуть пропускати через себе навіть нафту і газ.

Найбільше поширені глинисті покришки. Це пов’язано з тим, що їх мінерали обєднуються в агрегати, а між монокристалами та агрегатами створюється поровий простір. Пори переважно субкапілярні та капілярні. Значна кількість пор не пов’язана між собою. На глинистих мінералах утворюються за рахунок адсорбції малорухомі плівки води. Це ще більше утруднює переміщення флюїдів. Відомо, що в субкапілярних порах з капілярними силами діють також молекулярні та електростатичні сили, які досягають значних величин.

Соленосні (евапоритові) породи, такі як гіпс, ангідрит, галіт, мірабіліт та інші утворюються за рахунок випадіння з водних розчинів. При цьому виникають кристали, які щільно прилягають один до одного. Не дивлячись на це, вони також характеризуються відповідною пористітю, яка в більшості випадків не перебільшує 10%. Евапоритові покришки мають досить широке поширення в окремих областях.І з ними нерідко пов’язане виникненя великих родовищ нафти і газу.

Зрідка породами-покришками можуть бути і інші породи. Якість покришок контролюється літолого-фаціальною характеристикою порід, товщиною, однорідністю, розміром пор, інтенсивністю тріщинуватості, глибиною залягання (щільністю) та деякими іншими факторами.

Мінералогічний склад порід безумовно має вплив на екрануючі властивості порід, але він не є вирішальним. Тут відіграють роль також і розміри зерен, від яки в свою чергу залежать і розміри порового простору.

Умови седиментації впливають на якість покришок, оскільки від них залежить і однорідність порід, потужність та інше. Всякі домішки, особливо піщано-алевролітового матеріалу, погіршують якість покришок внаслідок виникнення пор більшого розміру.

Важливим фактором який визначає якість покришок є пластичність. За рахунок пластичності в земній корі може проходити “заліковування” тріщин, які виникли в наслідок різних процесів. Різні домішки також знижують пластичність. Збільшення глибини залягання соленосних порід призводить до зростання пластичності. Глини з глибиною залягання міняють також свої властивості. Цей процес проходить за рахунок епігенезу та ущільнення. Як це впливає на екрануючі властивості, достеменно невідомо, але імовірність виникнення тріщин із зростанням глибини залягання збільшується, зменшується здатність до набухання у водному середовищі.

Товщина покришки не повинна відігравати якоїсь істотної ролі. Зі зростанням товщини зменшується імовірність існування тріщин по яких можливий був рух флюїдів. При великих потужностях існують кращі умови для заліковування тріщин. Зі зростанням товщини зменшується імовірність існування з’єднаних між собою пор, які пересікали всю товщину покришки.

Товщина порід-покришок коливається в дуже значних межах від 1-2 до сотень, а іноді і тисяч метрів.

Для оцінки екрануючих властивостей порід-покришок використовується тиск, при якому нафта або газ входить в породу-покришку або прориває її.

В останні роки виявлені родовища газу, покришками для яких є вічно мерзлі породи. Такого типу покришки названі кріогенними і можуть зустрічатись тільки в районах вічної мерзлоти.

Породи, що не є колекторами і водночас не є покришками, називають напівпокришками. Такі пороли є досить поширені в природі і впливають на розподіл нафти і газу в земній корі.