- •1.Порівняйте політичне становище та економічний розвиток українських земель у складі різних держав напередодні Першої світової війни. Зробіть узагальнюючий висновок.
- •2. Визначте причини та етапи революційних подій в Україні в 1905—1907 рр. Проаналізуйте основні досягнення українського національного руху періоду першої російської революції.
- •4. Розкрийте особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель в складі Австро-Угорської імперії на початку хх століття.
- •6.Визначте основні досягнення українського національного руху періоду революції 1905—1907 р.Р.
- •7. Визначте вплив, який справила Перша світова війна на активізацію діяльності українських політичних партій та груп.
- •8. Визначте позиції України та країн німецько-австрійського блоку на мирних переговорах у Брест-Литовську (1918).
- •9. Охарактеризуйте воєнні дії на території України в 1914—1917 рр. Висловіть власне ставлення до того, наскільки інтереси українців бралися до уваги у цій війні.
- •10. Визначте, в якій мірі повалення царизму в Російській імперії у лютому 1917 р. Справило вплив на початок Української революції та утворення Центральної Ради.
- •11. Охарактеризуйте процес утворення і політичний склад Центральної Ради.
- •12. Розкрийте причини проголошення та історичне значення і Універсалу Центральної Ради.
- •13. Визначте, як обумовили історичні події періоду червня — липня 1917 р. Зміст II Універсалу Центральної Ради.
- •14. Визначте історичне значення III Універсалу Центральної Ради.
- •15. Розкрийте причини, перебіг і результати воєнних дій між радянською Росією і Українською Народною Республікою.
- •16. Розкрийте причини прийняття та історичне значення IV Універсалу Центральної Ради.
- •17. Проаналізуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради в державотворчому процесі та в соціальній політиці.
- •18. Визначте наслідки Брестського мирного договору (9 лютого 1918 р.) для України. Доведіть, що його підписання привело до встановлення в Україні окупаційного режиму.
- •19. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику Української Держави п.Скоропадського.
- •20. Охарактеризуйте політику гетьмана п.Скоропадського в галузі культури та освіти, дайте їй власну оцінку.
- •21. Визначте причини утворення Директорії та повалення гетьманату.
- •22. Проаналізуйте курс Директорії унр у зовнішній політиці та його вплив на подальшу політичну долю України.
- •23. Проаналізуйте курс Директорії унр у внутрішній політиці та його вплив на подальшу політичну долю України.
- •25. Охарактеризуйте обставини проголошення зунр та її роль в консолідації України.
- •24. Акт злуки.
- •26. Розкрийте суть та здійснення політики «воєнного комунізму» в Україні.
- •27. Вкажіть об'єктивні причини та суб'єктивні чинники повалення денікінського окупаційного режиму та відновлення більшовицької влади в Україні в 1919 — на початку 1920 рр.
- •28. Перехід до нової економічної політики та її впровадження в Україні.
- •29. Розкрийте причини і масштаби голоду 1921—1923 рр. В Україні та діяльність організацій допомоги голодуючим.
- •30. Поясніть, чим була спричинена українізація в 20-ті роки XX ст.; розкрийте її значення для національного відродження України.
- •31. Проаналізуйте результати непу в промисловості і сільському господарстві України та встановіть причини згортання владою нової економічної політики.
- •32. Проаналізуйте політичний та економічний ефект від нової економічної політики в Україні
- •34. Розкрийте методи здійснення та результати сталінської модернізації в Україні.
- •35. Розкрийте політичні та економічні мотиви і наслідки радянської колективізації в Україні.
- •36. Проаналізуйте причини, масштаби і наслідки голодомору 1932—1933 рр. В Україні.
- •37. Проаналізуйте місце в політичній системі радянської України кп(б)у за Кон¬ституцією 1937 р.
- •39. Проаналізуйте зміни в соціальному складі населення України в 1929—1938 рр. Та установіть, наслідком яких процесів вони стали.
- •40. Порівняйте політику Польщі, Румунії, Чехословаччини стосовно населення західноукраїнських земель, що входили до їх складу в 1920—1930-х рр.
- •41. Охарактеризуйте економічне, політичне та культурне становище українських земель у складі Польщі в 1921—1938 рр.
- •42. Визначте роль пакту Молотова — Ріббентропа в політичній історії України в кінці 30-х — на початку 40-х рр. Хх ст.
- •43. Охарактеризуйте процес утворення Організації українських націоналістів (оун), її діяльність напередодні Другої світової війни
- •45. Визначте причини і наслідки возз'єднання західноукраїнських земель з урср та початок радянізації Західної України у 1939—1941 рр.
- •47. Проаналізуйте причини поразок Червоної армії в 1941—1942 рр.
- •48. Визначте, яке місце відводилося Україні в планах німецького командування. Розкрийте причини швидкої окупації України військами Німеччини (літо-осінь 1941 р.).
- •49. Київська оборонна операція
- •50. Охарактеризуйте нацистський «новий порядок» в Україні та опір йому.
- •51. Доведіть, що фашистський окупаційний режим мав виключно негативні наслідки для України
- •53. Проаналізуйте діяльність Руху Опору в Україні під час Другої світової війни та його основні напрямки.
- •55. Розкрийте історичне значення форсування Дніпра та визволення Києва для подальшого перебігу подій Великої Вітчизняної війни.
- •56. Визначте джерела та проаналізуйте значення героїчної праця українців в тилу в роки Великої Вітчизняної війни
- •57. Охарактеризуйте завершення формування території України в 1945—1954 рр.
- •58. Розкрийте історичне значення об'єднання українських земель у складі урср у 40-х — 50-х роках XX століття, визначивши неоднозначність процесу радянізації Західної України в зазначений період.
- •61. Визначте наслідки підвищення міжнародного статусу України після Другої світової війни. Охарактеризуйте причини того, що урср стала співзасновницею Організації Об'єднаних Націй.
- •62. Охарактеризуйте діяльність оун-упа з середини 40-х до початку 50-х років XX ст. З'ясуйте, яке значення мала операція «Вісла» для подальшої долі цього руху.
- •63. Визначте особливості відбудови народного господарства в першому повоєнному десятиріччі.
- •65. Визначте вплив, який справив XX з'їзд кпрс на суспільно-політичне життя в Україні.
- •67. Проаналізуйте основні тенденції суспільно-політичного життя в Україні після смерті й.Сталіна та розкрийте їх суперечливий характер.
- •68. Охарактеризуйте процес входження Кримської області до складу України, вкажіть його позитивні і негативні наслідки
- •69. Охарактеризуйте основні напрямки політики русифікації України в 70-х — 80-х рр. Хх ст. Та її наслідки для української нації.
- •71. Охарактеризуйте проведення «косигінських» реформ в Україні та визначте їх наслідки.
- •72. Проаналізуйте життєвий рівень населення України в 1965—1985 рр. Зробіть відповідні висновки.
- •73. Проаналізуйте прояви автономістичних тенденцій у керівництві України за часів першого секретаря цк кпу п. Шелеста. Визначте, в чому полягала їх обмеженість.
- •74. Визначте основні форми і напрями опозиційного руху в Україні 1965—1986 рр.
- •75. Охарактеризуйте діяльність радянської України в оон і світових спеціалізованих організаціях.
- •76. Поясніть причини активізації суспільно-політичного життя в Україні після приходу до влади в Радянському Союзі м. Горбачова.
- •77. Охарактеризуйте вплив процесів «перебудови» на суспільно-політичне життя України у другій половині 80-х рр. XX ст.
- •79. Визначте причини наростання економічної кризи в Україні в 1985—1991 рр.
- •80. Визначте причини кризи однопартійної системи і початку формування багатопартійності в Україні.
- •81. Проаналізуйте зміст та визначте історичне значення «Декларації про державний суверенітет України».
- •82. Проаналізуйте історичне значення «Акту проголошення незалежності України».
- •83. Проаналізуйте історичне значення Референдуму 1 грудня 1991 p., припинення існування Радянського Союзу, проголошення незалежності України та обрання першого Президента України.
- •84. Проаналізуйте процес розгортання державотворчих процесів в Україні на початку 90-х років XX ст. Висловіть власне ставлення до тогочасних подій.
- •87. Прийняття Конституції України.
- •88.Етапи багатопартійності
- •89. Головні кроки України на шляху до європейської інтеграції
- •91 Питання
- •92 Питання
- •93 Питання
68. Охарактеризуйте процес входження Кримської області до складу України, вкажіть його позитивні і негативні наслідки
У 1954 р. з великим розмахом відзначалося 300-річчя входження України до складу Російської держави. Цей акт влада СРСР офіційно трактувала як «возз'єднання». В ході ювілейних урочистостей відбулося передання Україні Кримської області, хоча офіційні документи цей акт не пов'язували «з 300-річчям возз'єднання України з Росією».
25 січня 1954 р. – рішення Президії ЦК КПРС (цей орган приймав рішення щодо всіх головних питань державного і партійного життя) про передачу Кримської області із складу РРФСР у склад УРСР.
5 лютого 1954 р. – Рада Міністрів РРФСР постановила «вважати доцільним передати Кримську область із складу РРФСР у склад УРСР», просити Президію Верховної Ради РРФСР розглянути це питання і направити відповідне подання в Президію Верховної Ради СРСР.
5 лютого 1954 р. – Президія Верховної Ради РРФСР прийняла Постанову «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР».
13 лютого 1954 р. – Президія Верховної Ради УРСР прийняла Постанову «Про подання Президії Верховної Ради РРФСР з питання передачі Кримської області до складу Української РСР».
19 лютого 1954 р. – Президія Верховної Ради СРСР, враховуючи спільність економіки, територіальну близькість, тісні господарські й культурні зв'язки між Кримом та Україною, позицію урядів РСФСР та УРСР, одноголосно ухвалила Указ «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР».
9—10 березня 1954 – XXV конференція Кримської обласної партійної організації підтримала указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР.
26 квітня 1954 р. Верховна Рада СРСР ухвалила закон «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР».
69. Охарактеризуйте основні напрямки політики русифікації України в 70-х — 80-х рр. Хх ст. Та її наслідки для української нації.
1970 рік.
Наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише російською мовою. Затвердження тільки в Москві.
1972 рік.
Друга після війни чистка і репресії проти українства. Усунення з посади Першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста за недостатню боротьбу з націоналізмом. Арешти.
1975 рік.
Нова цензура 'Кобзаря' Т.Шевченка.
1978 рік.
Колегія Міносвіти УРСР. Директива 'Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах'.
1979 рік.
Ташкентська конференція — 'Російська мова — мова дружби народів'.
1983 рік.
Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу 'Про поліпшення вивчення росіиської мови у школах республік'. Доплата за російську мову викладання 15% та поділ класів.
70. З'ясуйте причини зародження, основні напрямки та особливості дисидентського руху в Україні в 60-х — 70-х рр. ХХ ст.
Отже, дисидентський рух зародився у 60-х рр. у Радянському Союзі як форма виступу проти існуючого державного ладу та політичного режиму в країні. Його поява була певною мірою викликана десталіназацією та новою політикою Хрущова. Розвивалось дисидентство трьома напрямами: правозахисне, релігійне та національно орієнтоване, але характерною рисою усіх трьох напрямів була боротьба за національні інтереси українського народу.
Загалом в українському дисидентському русі, на думку його дослідника Ю.Зайцева, можна виділити чотири основні напрями: самостійницький, національно-культурницький, правозахисний, релігійний. Найрадикальнішим, а тому й найбільш переслідуваним був самостійницький напрям. Його прихильники виступали за державну незалежність України, яку планували здобути мирними засобами, хоча окремі з них не відкидали можливості збройного виступу. Наприкінці 1950-х років у західноукраїнських областях виникло кілька нелегальних організацій: Об'єднана партія визволення України, Українська робітничо-селянська спілка, Український національний комітет та ін. Серед них виділялася Українська робітничо-селянська спілка (УРСС), яка була створена у 1958 р. на Львівщині групою юристів. Проголосивши себе спадкоємницею ідеї боротьби за самостійну Україну, УРСС виступала за реалізацію статей республіканської і союзної конституцій, які передбачали вихід України зі складу СРСР. Однак у січні 1961 р. організацію було викрито, ЇЇ членів — І.Кандибу, С.Віруна, В.Луцького, О.Лібовича, Й.Боровницького, І.Кіпиша — засуджено на різні терміни ув'язнення, а керівника, Левка Лук'яненка, — до розстрілу, пізніше заміненого на 15-річне ув'язнення.
Подібні судилища відбулися також над членами інших підпільних організацій, зокрема Українського національного комітету (1962) та Українського національного фронту (1967). У результаті кількох чоловік було розстріляно (І.Коваль, Б.Грицина, М.Проців), багатьох засуджено на тривалі строки ув'язнення.
Яскравими представниками цього напрямку були також історик В.Мороз, журналіст В.Чорновіл, вчителька О.Мешко, мистецтвознавець Б.Горинь, психолог М.Горинь, поет В.Стус, письменник Г.Снегірьов, літературний критик Є.Сверстюк та ін.
Національно-культурницький напрям, представлений насамперед такими шістдесятниками, як літературні критики І.Дзюба та І.Світличний, літературознавець М.Коцюбинська, мовознавець 3.Франко та ін., базувався на необхідності духовного і культурного відродження українського народу, передусім його національної самобутності, історії, традицій, мови. Поборники національно-культурних прав протестували проти цілеспрямованої русифікаторської політики, нищення пам'яток історії та культури, незаконних арештів, утисків національної інтелігенції тощо.
На захист невід'ємних прав людини, за дотримання конституції і законів, примат особи перед державою виступали представники правозахисного напряму. Серед них виділялися генерал П.Григоренко, інженер М.Маринович, математик Л.Плющ, психіатр С.Глузман та ін. Зокрема, генерал П.Григоренко рішуче й послідовно обстоював права кримськотатарського народу, репресованого комуністичним режимом.
Окремий різновид дисидентського руху являв собою релігійний напрям, що обстоював права віруючих, легалізацію Української греко-католицької та Української автокефальної православної церков, протестантських віросповідань та течій, повернення відібраних державою храмів та відбудову зруйнованих тощо. Серед чільних діячів цієї течії були священики В.Романюк, Й.Терля, пастор Г.Вінс та ін.